
- •Вступ до психології
- •Тема 1. Предмет і завдання сучасної психології
- •Тема 3. Психіка і свідомість
- •Тема 2. Методологія і методи психології
- •2. Диференціація психології на окремі наукові галузі
- •3. Основні етапи становлення психології як науки
- •4. Природа психічного з точки зору категорії відображення
- •5. Психіка і свідомість
- •6. Самосвідомість людини
- •7. Методологія і методи психології
- •8. Додаткові методи
- •9. Вимоги до організації психологічного дослідження
- •Модуль 2. Психічні процеси Тема: відчуття. Сприймання
- •1. Поняття про відчуття
- •2. Класифікація та види відчуттів і їхня характеристика
- •3. Закономірності та властивості відчуттів
- •4. Поняття про сприймання, його фізіологічна основа. Види сприйняттів
- •5. Властивості та індивідуальні особливості сприймання
- •6. Спостереження і спостережливість
- •Тема: Пам'ять
- •1. Поняття про пам'ять
- •2. Класифікація та різновиди пам'яті
- •3. Процеси, закони пам'яті та факти із її дослідження
- •4. Індивідуальні особливості пам'яті. Кількісні та якісні характеристики пам'яті
- •5. Розвиток пам'яті у дітей
- •Тема: мислення Питання, які виносяться на обговорення
- •1. Поняття про мислення як вищу форму пізнавальної діяльності. Основні функції мислення
- •2. Теорії мислення
- •3. Мислення як процес. Мисленнєві процеси та операції, їхня характеристика
- •4. Логічні форми мислення як продукти мисленнєвого процесу
- •5. Види мислення, їхні особливості та характер взаємодії. Особливості педагогічного мислення
- •6. Мислення як діяльність. Процес розв'язання задач
- •7. Індивідуальні відмінності в мисленні людини та її інтелект
- •8. Розвиток мислення
- •Поняття про уяву
- •2. Класифікація і види уяви.Види уяви
- •Функції та індивідуальні особливості уяви
- •Процеси створення образів уяви
- •5. Фізіологічна основа уяви. Уява та органічні процеси
- •6. Розвиток уяви в онтогенезі
- •Питання, які виносяться на обговорення
- •3. Види уваги, їхня характеристика. Форми уваги
- •4. Властивості уваги та особливості їх взаємодії
- •Онтогенез уваги
- •6. Роль уваги у навчанні і вихованні школярів
- •1. Поняття про емоції та почуття, їхня фізіологічна основа
- •2. Види емоцій і почуттів, їхня характеристика.
- •3. Загальні властивості емоцій і почуттів
- •4. Форми переживання емоцій та почуттів
- •6. Емоційні властивості особистості
- •7. Розвиток емоційної сфери в онтогенезі
- •8. Роль учителя у подоланні негативних емоційних станів школярів
- •1. Поняття про волю. Функції волі
- •2. Основні ознаки волі як психічного явища.
- •3. Вольові якості особистості
- •4. Розвиток і виховання волі школярів
- •Модуль III. Особистість у діяльності і спілкуванні. Індивідуально-психологічні властивості особистості Тема діяльність та активність людини
- •Основні характеристики активності і діяльності
- •2. Головні відмінності діяльності людини від активності тварин
- •3. Зміст і структура активності і діяльності
- •4. Внутрішні і зовнішні компоненти діяльності
- •5. Види діяльності
- •Мотивація і особистість Питання, які виносяться на обговорення
- •Поняття особистості. Індивід, особистість, індивідуальність
- •2. Концепції розвитку особистості (біологічна, соціогенетична, двофакторна).
- •3. Структура особистості
- •4. Самосвідомість та «я-концепція» особистості
- •5. Спрямованість особистості
- •6. Мотиваційна сфера особистості
- •7. Формування та розвиток особистості: періодизація д. Б. Ельконіна. Стадії розвитку особистості за е. Еріксоном. Характеристики зрілої особистості
- •Тема: психологія спілкування. Мова і мовлення
- •1. Поняття про спілкування. Теоретична модель спілкування
- •2. Багатоплановий характер спілкування
- •3. Класифікація видів спілкування.
- •4. Засоби спілкування (вербальні і невербальні). Мова і мовлення. Невербальні засоби спілкування, їхня роль у діяльності вчителя
- •5. Мова і мовлення
- •6. Оволодіння навичками спілкування. Правила продуктивного слухання. Умови успіху комунікації
- •Питання, які виносяться на обговорення
- •1. Поняття про темперамент
- •2. Фізіологічна основа темпераменту та характеристика чотирьох основних типів нервової системи за і. Павловим
- •3. Властивості темпераменту та психологічні особливості типів темпераменту (холерик, сангвінік, флегматик, меланхолік)
- •Типові особливості школярів художнього й розумового типів
- •Тема: характер
- •1. Поняття про характер
- •2. Структура та характеристика провідних рис характеру людини
- •3. Риси характеру
- •4. Основні синтетичні властивості позитивного характеру
- •5. Акцентуації рис характеру
- •6. Становлення характеру в онтогенезі
- •Тема: Здібності
- •1. Поняття про здібності, природна основа здібностей
- •2. Структура та види здібностей
- •3. Якісна та кількісна характеристика здібностей
- •4. Взаємозв'язок навчання та розвитку задатків і здібностей школяра
- •Тема: психологія міжособистісного спілкування. Особистість у групі Питання, які виносяться на обговорення
- •1. Відносини, стосунки та ставлення. Взаємодія і взаєморозуміння. Основні компоненти регулювання поведінки людей в міжособистісних стосунках. Типи міжособистісних стосунків
- •2. Сприймання і розуміння людьми один одного як аспект міжособистісного спілкування. Індивідуальні відмінності та типові форми міжособистісного сприймання
- •3. Типові труднощі міжособистісного спілкування. Техніки міжособистісного спілкування
- •4. Класифікація груп у психології, їхня характеристика
- •5. Рівні соціально-психологічного розвитку групи
- •6. Взаємовпливи в групі. Вплив групи на особистість та особистості на групу
- •Позитивний вплив групи на індивіда
- •Негативний вплив групи на особистість
- •Референтні групи й особистість
9. Вимоги до організації психологічного дослідження
1 . Планування дослідження |
Підбір та апробація методів і методик. Складання логічної і хронологічної схем дослідження. Вибір контингенту й кількості досліджуваних.План математичної обробки й опис всього дослідження тощо.
|
2. Місце проведення обстежуваних
|
Повинно забезпечувати ізоляцію від зовнішніх перешкод. Відповідати санітарно-гігієнічним й інженерно-психологічним вимогам, тобто забезпечувати певний комфорт і невимушену робочу обстановку.
|
3. Технічна оснащеність дослідження |
Повинна відповідати вирішуваним завданням, всьому ходу дослідження й рівню аналізу одержаних результатів.
|
4. Підбір обстежуваних |
Повинен забезпечувати їх якісну однорідність.
|
5. Дослідник |
Неминуче впливає на хід роботи, що проводиться, на всіх її етапах, від планування до висновків і рекомендацій.
|
6. Інструкція
|
Складається ще на стадії планування роботи. Повинна бути чіткою, короткою, однозначною.
|
7. Протокол дослідження |
Повинен бути одночасно повним і цілеспрямованим.
|
8. Обробка результатів дослідження |
Кількісний і якісний аналіз та синтез одержаних в ході дослідження даних.
|
Модуль 2. Психічні процеси Тема: відчуття. Сприймання
1. Поняття про відчуття. Значення відчуттів у житті людини, їх походження. Фізіологічна основа відчуттів
2. Класифікація та види відчуттів і їхня характеристика
3. Закономірності та властивості відчуттів
4. Поняття про сприймання, його фізіологічна основа. Види сприйняттів
5. Властивості та індивідуальні особливості сприймання
6. Сприймання та спостереження. Типи сприймання і спостереження.
1. Поняття про відчуття
Відчуття – відображення окремих властивостей предметів і явищ при безпосередній дії подразників на органи чуття.
Значення відчуттів у житті людини:
1. Відчуття є первинною формою психічного зв'язку організму з оточуючим світом.
2. Відчуття є єдиним джерелом наших знань про зовнішній світ і наше внутрішнє середовище.
3. Відчуття є початковою формою розвитку пізнавальної діяльності.
4. Відчуття завжди емоційно забарвлені.
5. Особливі відчуття, які йдуть від внутрішніх органів, визначають самопочуття людини, її емоційний тонус.
6. Відчуття забезпечують життєдіяльність організму.
Відчуття не є єдиною формою відображення світу. Більш високі форми чуттєвого пізнання, сприймання та уявлення, не можуть бути зведені до суми або комбінації відчуттів. Кожна із форм відображення має своєрідність, але без відчуттів, як початкової форми відображення, неможливе існування будь-якої пізнавальної діяльності. Відчуття є джерелом наших знань про світ і про нас самих.
Відчуття можуть виникнути лише при безпосередній дії подразника на органи чуття. За своїм походженням вони, як і кожне психічне явище, мають рефлекторний характер.
Фізіологічною основою відчуттів є нервовий процес, який виникає при дії подразника на адекватний йому аналізатор.
Орган чуття – це анатомо-фізіологічний апарат, розташований на периферії тіла або на внутрішніх органах, який приймає дію певних подразніків.
Аналізатор – це складний нервовий апарат для тонкого аналізу навколишньої дійсності та змін, що відбуваються всередині організму. Рецептор – це периферичний відділ аналізатора, що реагує на певний вид фізичної енергії і переробляє її в певне нервове збудження (нервовий імпульс).