Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
2 ЛЕКЦІЇ СТУДЕНТАМ І КУРСУ.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1.21 Mб
Скачать

5. Акцентуації рис характеру

Різні риси характеру можуть бути виявлені в людини у різному ступені. Окремі риси бувають настільки різкими й надмірними, що починають перешкоджати адаптації в суспільстві й особистісному розвитку.

Риси характеру, різко виражені, що представляють собою крайні варіанти норми, називаються акцентуаціями.

Дебют акцентуацій відбувається у підлітковому віці. Акцентуації характеру нерідко виявляються у школярів-підлітків. Якщо у когось із них спостерігається швидка стомлюваність, часті афекти без особливих причин, значні труднощі в спілкуванні з однолітками, недотримання дистанції в спілкуванні з дорослими, замкненість і відгородженість від навколишніх або інші поведінкові відхилення, до них має бути виявлена пильна увага з боку вчителів і шкільних психологів. При кожному типі акцентуації є вибіркова вразливість, свої слабкі місця до певних психологічних впливів. Визначення типу акцентуації дозволяє передбачити ситуації, де можна очіку­вати виникнення патологічних реакцій (порушення поведінки, невротичні стани).

Акцентуації характеру можуть переходити одна в одну під впливом різноманітних факторів, наприклад, такими можуть виступати особливості сімейного виховання, соціального оточення, професійної діяльності, фізичного здоров'я.

Врахування акцентуацій характеру є важливим для здійснення індивідуального підходу у вихованні дітей і підлітків та професійної орієнтації. Варто при цьому враховувати, що кожен з типів акцентуацій має свої переваги, недоліки, які виявляються в ситуаціях, що переносяться важко. Знання цих типів має важливе практичне значення для орієнтування в людях, особливо малознайомих і вибору ефективних способів спілкування з ними, які полягають у виключенні важких ситуацій і в максимальному використанні потенціалу позитивних рис характеру.

Класифікація акцентуацій: за тілесною кон­ституцією людини Е. Кречмера (атлетичний, пікнічний, астенічний); типологія соціальних характерів Е. Фромма («мазохіст-садист», «руйнівник», «конформіст-автомат»); за характером манери спілкування К. Леонгарда (гіпертимний, дистимний, циклоїдний, збудливий, застрягаючий, педантич­ний, тривожний, емотивний, демонстративний, екзальтова­ний, екстравертований, інтровертований); підліткові акцентуації А. Личко.

Типологія підліткових акцентуацій характеру за А.Личко передбачає 11 типів акцентуацій характеру: гіпертимний (надактивність, балакучість), циклоїдний (зміна пе­ріодів активності й пригніченого стану), емоційно-лабільний (схильність до різкої зміни настро-їв, відповідно до змін ситуації), антено-невротичний (нерішучість, дратівливість, схильність до депресії), сенситивний (боязкий, із почуттям власної неповно­цінності), психастенічний (тривожність, швидка стомлюваність і схильність до нервових зривів), шизоїдний (замкненість, емоцій­на холодність, відсутність співпереживання іншому), епілептоїдний (здатність до накопичення афекту, некерованості при каналізації його, імпульсивність поведінки), істероїдний (демонстративний, авантюрний, некритичний і брехливий у гонитві за визнанням), нестійкий (схильний до пошуку нових вражень, поверховості стосунків, легко піддається впливові оточення) та конформний (надмірна підлеглість і залежність)