- •Вступ до психології
- •Тема 1. Предмет і завдання сучасної психології
- •Тема 3. Психіка і свідомість
- •Тема 2. Методологія і методи психології
- •2. Диференціація психології на окремі наукові галузі
- •3. Основні етапи становлення психології як науки
- •4. Природа психічного з точки зору категорії відображення
- •5. Психіка і свідомість
- •6. Самосвідомість людини
- •7. Методологія і методи психології
- •8. Додаткові методи
- •9. Вимоги до організації психологічного дослідження
- •Модуль 2. Психічні процеси Тема: відчуття. Сприймання
- •1. Поняття про відчуття
- •2. Класифікація та види відчуттів і їхня характеристика
- •3. Закономірності та властивості відчуттів
- •4. Поняття про сприймання, його фізіологічна основа. Види сприйняттів
- •5. Властивості та індивідуальні особливості сприймання
- •6. Спостереження і спостережливість
- •Тема: Пам'ять
- •1. Поняття про пам'ять
- •2. Класифікація та різновиди пам'яті
- •3. Процеси, закони пам'яті та факти із її дослідження
- •4. Індивідуальні особливості пам'яті. Кількісні та якісні характеристики пам'яті
- •5. Розвиток пам'яті у дітей
- •Тема: мислення Питання, які виносяться на обговорення
- •1. Поняття про мислення як вищу форму пізнавальної діяльності. Основні функції мислення
- •2. Теорії мислення
- •3. Мислення як процес. Мисленнєві процеси та операції, їхня характеристика
- •4. Логічні форми мислення як продукти мисленнєвого процесу
- •5. Види мислення, їхні особливості та характер взаємодії. Особливості педагогічного мислення
- •6. Мислення як діяльність. Процес розв'язання задач
- •7. Індивідуальні відмінності в мисленні людини та її інтелект
- •8. Розвиток мислення
- •Поняття про уяву
- •2. Класифікація і види уяви.Види уяви
- •Функції та індивідуальні особливості уяви
- •Процеси створення образів уяви
- •5. Фізіологічна основа уяви. Уява та органічні процеси
- •6. Розвиток уяви в онтогенезі
- •Питання, які виносяться на обговорення
- •3. Види уваги, їхня характеристика. Форми уваги
- •4. Властивості уваги та особливості їх взаємодії
- •Онтогенез уваги
- •6. Роль уваги у навчанні і вихованні школярів
- •1. Поняття про емоції та почуття, їхня фізіологічна основа
- •2. Види емоцій і почуттів, їхня характеристика.
- •3. Загальні властивості емоцій і почуттів
- •4. Форми переживання емоцій та почуттів
- •6. Емоційні властивості особистості
- •7. Розвиток емоційної сфери в онтогенезі
- •8. Роль учителя у подоланні негативних емоційних станів школярів
- •1. Поняття про волю. Функції волі
- •2. Основні ознаки волі як психічного явища.
- •3. Вольові якості особистості
- •4. Розвиток і виховання волі школярів
- •Модуль III. Особистість у діяльності і спілкуванні. Індивідуально-психологічні властивості особистості Тема діяльність та активність людини
- •Основні характеристики активності і діяльності
- •2. Головні відмінності діяльності людини від активності тварин
- •3. Зміст і структура активності і діяльності
- •4. Внутрішні і зовнішні компоненти діяльності
- •5. Види діяльності
- •Мотивація і особистість Питання, які виносяться на обговорення
- •Поняття особистості. Індивід, особистість, індивідуальність
- •2. Концепції розвитку особистості (біологічна, соціогенетична, двофакторна).
- •3. Структура особистості
- •4. Самосвідомість та «я-концепція» особистості
- •5. Спрямованість особистості
- •6. Мотиваційна сфера особистості
- •7. Формування та розвиток особистості: періодизація д. Б. Ельконіна. Стадії розвитку особистості за е. Еріксоном. Характеристики зрілої особистості
- •Тема: психологія спілкування. Мова і мовлення
- •1. Поняття про спілкування. Теоретична модель спілкування
- •2. Багатоплановий характер спілкування
- •3. Класифікація видів спілкування.
- •4. Засоби спілкування (вербальні і невербальні). Мова і мовлення. Невербальні засоби спілкування, їхня роль у діяльності вчителя
- •5. Мова і мовлення
- •6. Оволодіння навичками спілкування. Правила продуктивного слухання. Умови успіху комунікації
- •Питання, які виносяться на обговорення
- •1. Поняття про темперамент
- •2. Фізіологічна основа темпераменту та характеристика чотирьох основних типів нервової системи за і. Павловим
- •3. Властивості темпераменту та психологічні особливості типів темпераменту (холерик, сангвінік, флегматик, меланхолік)
- •Типові особливості школярів художнього й розумового типів
- •Тема: характер
- •1. Поняття про характер
- •2. Структура та характеристика провідних рис характеру людини
- •3. Риси характеру
- •4. Основні синтетичні властивості позитивного характеру
- •5. Акцентуації рис характеру
- •6. Становлення характеру в онтогенезі
- •Тема: Здібності
- •1. Поняття про здібності, природна основа здібностей
- •2. Структура та види здібностей
- •3. Якісна та кількісна характеристика здібностей
- •4. Взаємозв'язок навчання та розвитку задатків і здібностей школяра
- •Тема: психологія міжособистісного спілкування. Особистість у групі Питання, які виносяться на обговорення
- •1. Відносини, стосунки та ставлення. Взаємодія і взаєморозуміння. Основні компоненти регулювання поведінки людей в міжособистісних стосунках. Типи міжособистісних стосунків
- •2. Сприймання і розуміння людьми один одного як аспект міжособистісного спілкування. Індивідуальні відмінності та типові форми міжособистісного сприймання
- •3. Типові труднощі міжособистісного спілкування. Техніки міжособистісного спілкування
- •4. Класифікація груп у психології, їхня характеристика
- •5. Рівні соціально-психологічного розвитку групи
- •6. Взаємовпливи в групі. Вплив групи на особистість та особистості на групу
- •Позитивний вплив групи на індивіда
- •Негативний вплив групи на особистість
- •Референтні групи й особистість
5. Психіка і свідомість
Найвищим рівнем її розвитку є властива людині свідомість.
Психіка – це здатність високоорганізованої матерії нервової системи мозку відображати об’єктивну дійсність: предмети, явища, властивості, ознаки у формі відчуттів, уявлень, думок та інших суб’єктивних образів.
Характерні риси психіки:
1. Єдність фізичного і психічного – у рефлекторній діяльності мозку психічне невіддільне від фізичного, але воно не виводиться прямо з фізіологічного і не зводиться до нього (психіка людини залежить від особливостей роботи мозку) ;
2. Єдність об'єктивного і суб'єктивного - психіка відбиває індивідуальні особливості суб'єкту, нічиєї психіки не існує;
3. Змістом, джерелом психічних явищ є об'єктивна реальність, що існує поза свідомістю людини, незалежно від неї і відображається у формі "Об’єктивних образів об'єктивного світу";
4. За своєю природою психіка носить рефлекторний характер, психічна діяльність здійснюється умовно-рефлекторними мозковими механізмами, які прижиттєво виробляються в ході взаємодії людини з зовнішнім світом;
5. Психіка назовні проявляється у вигляді рухів, дій, поведінки; внутрішнім відображенням її є інтереси, мотиви, ідеали, почуття, переживання, спонукання. Психіка характеризується різними видами прояву : несвідоме, свідомість, самосвідомість.
Особливості психіки: 1. Психічне відображення має активний характер, пов'язане з пошуком та добором способів дій, що відповідають умовам середовища. 2. Психічне відображення має випереджальний характер, забезпечує функцію передбачення в діяльності та поведінці. 3. Кожний психічний акт є результатом дії об'єктивного через суб'єктивне, через людську індивідуальність, що накладає відбиток своєрідності на її психічне життя. 4. У процесі активної діяльності психіка постійно вдосконалюється й розвивається.
Свідомість – це вища, зв'язана з мовленням, властива тільки людині функція мозку, яка полягає в узагальненому відображенні дійсності і регуляції цілеспрямованою діяльністю (Рубінштейн С.Л.). Свідомість – особлива форма психічної діяльності, орієнтована на активне відображення і перетворення дійсності.
Суть свідомості та її структурні елементи :
1. Свідомість властива тільки людині, є продуктом тривалої еволюції матерії, вона склалася як властивість високоорганізованої матерії – мозку;
2. Свідомість людини має суспільний характер, оскільки сама людина є суспільною істотою;
3. Свідомість людини є історично зумовленою категорією, вона змінюється під впливом трудової діяльності і практики пізнання;
4. Змістом свідомості є система знань; свідомість знаходить свій вияв у знаннях;
Знання про навколишню дійсність, природу, суспільство. Рівень свідомості безпосередньо залежить від рівня засвоєння знань і досвіду особистості. У процесі суспільно-історичного розвитку в людини розвинулася потреба в знаннях, яка є найважливішою її спонукою, мотивом пізнавальної діяльності.
5. Свідомість – це такі знання, які можуть бути передані іншому;
6. Свідомість забезпечує цілепокладання в діяльності людини, її здатності формувати цілі, накреслити їх і передбачити наслідки; цілеспрямова-ність, планування власної діяльності та поведінки, передбачення її результатів. Цей бік свідомості виявляється в самоконтролі та коригуванні власних дій, їх перебудові, у змісті стратегії і тактики, якщо цього потребують обставини.
7. Свідомість включає відображення діяльності за допомогою відчуттів і абстрактного мислення. Вища форма вияву свідомості – понятійне мислення. Структурними елементами свідомості є також емоції, воля, інтуїція;
8. Свідомість характеризується усвідомленням значень об'єктів, які передаються в мові;
9. Свідомість - це розрізнення суб'єкту і об'єкту, "Я" людини і його "не-Я". Самопізнання, свідома самооцінка, відокремлення "я" від "не-я" - є вищим рівнем свідомості – самосвідомістю.
Виокремлення людиною себе у предметному світі як суб'єкта пізнання, розрізнення суб'єкта "Я" та об'єкта "не Я", протиставлення себе як особистості іншому об'єктивному світові. Характерним щодо цього є самопізнання, що стало підґрунтям для самосвідомості, тобто усвідомлення власних фізичних і морально-психологічних якостей.