
- •Вступ до психології
- •Тема 1. Предмет і завдання сучасної психології
- •Тема 3. Психіка і свідомість
- •Тема 2. Методологія і методи психології
- •2. Диференціація психології на окремі наукові галузі
- •3. Основні етапи становлення психології як науки
- •4. Природа психічного з точки зору категорії відображення
- •5. Психіка і свідомість
- •6. Самосвідомість людини
- •7. Методологія і методи психології
- •8. Додаткові методи
- •9. Вимоги до організації психологічного дослідження
- •Модуль 2. Психічні процеси Тема: відчуття. Сприймання
- •1. Поняття про відчуття
- •2. Класифікація та види відчуттів і їхня характеристика
- •3. Закономірності та властивості відчуттів
- •4. Поняття про сприймання, його фізіологічна основа. Види сприйняттів
- •5. Властивості та індивідуальні особливості сприймання
- •6. Спостереження і спостережливість
- •Тема: Пам'ять
- •1. Поняття про пам'ять
- •2. Класифікація та різновиди пам'яті
- •3. Процеси, закони пам'яті та факти із її дослідження
- •4. Індивідуальні особливості пам'яті. Кількісні та якісні характеристики пам'яті
- •5. Розвиток пам'яті у дітей
- •Тема: мислення Питання, які виносяться на обговорення
- •1. Поняття про мислення як вищу форму пізнавальної діяльності. Основні функції мислення
- •2. Теорії мислення
- •3. Мислення як процес. Мисленнєві процеси та операції, їхня характеристика
- •4. Логічні форми мислення як продукти мисленнєвого процесу
- •5. Види мислення, їхні особливості та характер взаємодії. Особливості педагогічного мислення
- •6. Мислення як діяльність. Процес розв'язання задач
- •7. Індивідуальні відмінності в мисленні людини та її інтелект
- •8. Розвиток мислення
- •Поняття про уяву
- •2. Класифікація і види уяви.Види уяви
- •Функції та індивідуальні особливості уяви
- •Процеси створення образів уяви
- •5. Фізіологічна основа уяви. Уява та органічні процеси
- •6. Розвиток уяви в онтогенезі
- •Питання, які виносяться на обговорення
- •3. Види уваги, їхня характеристика. Форми уваги
- •4. Властивості уваги та особливості їх взаємодії
- •Онтогенез уваги
- •6. Роль уваги у навчанні і вихованні школярів
- •1. Поняття про емоції та почуття, їхня фізіологічна основа
- •2. Види емоцій і почуттів, їхня характеристика.
- •3. Загальні властивості емоцій і почуттів
- •4. Форми переживання емоцій та почуттів
- •6. Емоційні властивості особистості
- •7. Розвиток емоційної сфери в онтогенезі
- •8. Роль учителя у подоланні негативних емоційних станів школярів
- •1. Поняття про волю. Функції волі
- •2. Основні ознаки волі як психічного явища.
- •3. Вольові якості особистості
- •4. Розвиток і виховання волі школярів
- •Модуль III. Особистість у діяльності і спілкуванні. Індивідуально-психологічні властивості особистості Тема діяльність та активність людини
- •Основні характеристики активності і діяльності
- •2. Головні відмінності діяльності людини від активності тварин
- •3. Зміст і структура активності і діяльності
- •4. Внутрішні і зовнішні компоненти діяльності
- •5. Види діяльності
- •Мотивація і особистість Питання, які виносяться на обговорення
- •Поняття особистості. Індивід, особистість, індивідуальність
- •2. Концепції розвитку особистості (біологічна, соціогенетична, двофакторна).
- •3. Структура особистості
- •4. Самосвідомість та «я-концепція» особистості
- •5. Спрямованість особистості
- •6. Мотиваційна сфера особистості
- •7. Формування та розвиток особистості: періодизація д. Б. Ельконіна. Стадії розвитку особистості за е. Еріксоном. Характеристики зрілої особистості
- •Тема: психологія спілкування. Мова і мовлення
- •1. Поняття про спілкування. Теоретична модель спілкування
- •2. Багатоплановий характер спілкування
- •3. Класифікація видів спілкування.
- •4. Засоби спілкування (вербальні і невербальні). Мова і мовлення. Невербальні засоби спілкування, їхня роль у діяльності вчителя
- •5. Мова і мовлення
- •6. Оволодіння навичками спілкування. Правила продуктивного слухання. Умови успіху комунікації
- •Питання, які виносяться на обговорення
- •1. Поняття про темперамент
- •2. Фізіологічна основа темпераменту та характеристика чотирьох основних типів нервової системи за і. Павловим
- •3. Властивості темпераменту та психологічні особливості типів темпераменту (холерик, сангвінік, флегматик, меланхолік)
- •Типові особливості школярів художнього й розумового типів
- •Тема: характер
- •1. Поняття про характер
- •2. Структура та характеристика провідних рис характеру людини
- •3. Риси характеру
- •4. Основні синтетичні властивості позитивного характеру
- •5. Акцентуації рис характеру
- •6. Становлення характеру в онтогенезі
- •Тема: Здібності
- •1. Поняття про здібності, природна основа здібностей
- •2. Структура та види здібностей
- •3. Якісна та кількісна характеристика здібностей
- •4. Взаємозв'язок навчання та розвитку задатків і здібностей школяра
- •Тема: психологія міжособистісного спілкування. Особистість у групі Питання, які виносяться на обговорення
- •1. Відносини, стосунки та ставлення. Взаємодія і взаєморозуміння. Основні компоненти регулювання поведінки людей в міжособистісних стосунках. Типи міжособистісних стосунків
- •2. Сприймання і розуміння людьми один одного як аспект міжособистісного спілкування. Індивідуальні відмінності та типові форми міжособистісного сприймання
- •3. Типові труднощі міжособистісного спілкування. Техніки міжособистісного спілкування
- •4. Класифікація груп у психології, їхня характеристика
- •5. Рівні соціально-психологічного розвитку групи
- •6. Взаємовпливи в групі. Вплив групи на особистість та особистості на групу
- •Позитивний вплив групи на індивіда
- •Негативний вплив групи на особистість
- •Референтні групи й особистість
2. Багатоплановий характер спілкування
Г. Андреєва виділила три аспекти спілкування: комунікативну (обмін інформацією), інтерактивну (обмін діями й організація взаємодії партнерів) та перцептивну (взаємне сприйняття партнерів зі спілкування і встановлення на цій основі взаєморозуміння).
Комунікативний аспект – це різні форми та засоби обміну і передавання інформації, завдяки яким стають можливими збагачення досвіду, нагромадження знань, оволодіння діяльністю, узгодження дій та взаєморозуміння людей. Комунікація може відбуватися і без участі свідомості – шляхом невербальної поведінки (погляд, вираз обличчя, пози, міжособистісна дистанція, інтонації голосу). Комунікативна взаємодія людей відбувається переважно у вербальній (словесній) формі – в процесі мовного спілкування.
Спілкування завжди передбачає певний вплив на інших людей, зміну їх поведінки та діяльності. У цьому разі виявляється інтерактивний аспект спілкування, функція впливу. Поради, інструкції, вимоги, накази, що висловлені у мовній формі та адресовані іншій особі, є спонуканнями до дії та регуляторами її поведінки. Інтерактивний компонент структури спілкування пов'язаний з обміном діями між людьми, з організацією їхньої спільної діяльності. У психології виділяють два типи взаємодії – кооперативну і конкурентну. Кооперативна взаємодія спрямована на підсилення контактів між людьми, на збільшення їхньої привабливості, а конкурентна – на зменшення контактів і ступеню симпатії та привабливості людей.
Присутність інших осіб суттєво впливає на діяльність, поведінку, стан людини, навіть якщо прямий контакт між ними не встановлюється. Форма впливу, за якої підвищується продуктивність діяльності однієї людини під впливом іншої або групи людей, називається фасилітацією. Наприклад, спортсмен у присутності суперника або іншої людини покращує свій результат.
Крім форм впливу, розрізняють три способи взаємодії: переконання, наслідування, навіювання. Переконання – це процес логічного обґрунтування певного судження або умовиводу. Наслідування – це відтворювання індивідом певних рис поведінки, манер, дій, вчинків. Навіювання – психологічний вплив однієї людини на іншу або групу людей, розрахований на некритичне сприймання слів і виражених у них думок. Одна з притаманних людині властивостей психіки, при цьому найбільш висока навіюваність у дітей.
Перцепція – це процес сприймання один одного партнерів і встановлення на цій основі взаєморозуміння. Обмінюючись інформацією, встановлюючи комунікативні зв'язки для досягнення цілей діяльності, взаємодіючи і здійснюючи різнобічні впливи на інших партнерів, люди безпосередньо сприймають один одного і мають можливість пізнавати фізичні, психологічні та індивідуальні особливості одне одного. Перцептивний компонент спілкування передбачає сприймання, розуміння і оцінення людини людиною.
Психологічні механізми, які забезпечують процес сприймання й оцінки іншої людини: 1) механізми пізнання й розуміння людьми один одного (ідентифікація, емпатія, атракція); 2) механізми оцінки самого себе (рефлексія) у процесі спілкування; 3) механізми, які забезпечують прогнозування поведінки партнера по спілкуванню (каузальна атрибуція).
Ідентифікація – ототожнення себе з іншою людиною або з групою, зразком. Ідентифікація допомагає зрозуміти почуття іншого, його переживання, вчинки. Ми ніби ставимо себе на місце іншої людини і відновлюємо в пам'яті, що самі переживали у відповідний момент.
Рефлексія – усвідомлення людиною того, як вона сприймається партнером по спілкуванню, корекція своєї поведінки відповідно до можливої поведінки іншого.
Сприймання людини людиною супроводжується явищем стереотипізації. Стереотип – це образ людини, який сформувався та яким користуються як штампом. Звичайно стереотип виникає на основі обмеженого минулого досвіду. Особливо поширеними є етнічні стереотипи, коли на основі обмеженої інформації про окремих представників певної етнічної групи робляться упереджені висновки стосовно всієї групи. Найбільш поширеними є стереотипи про безпосередній зв'язок між зовнішніми даними людини й рисами її характеру та інтелектом.