3. Вольові якості особистості

Вольові якості осо­бистості – це відносно стійкі, незалежні від конкретної ситуації психічні утворення, що засвідчують досягнутий особистістю рівень свідомої саморегуляції поведінки, її влади над собою (О.В. Скрипченко).

Первинні (базальні), вторинні (системні) вольові якості – це індивідуальні, відносно стійкі особисті якості людей; незалежні від конкретної ситуації психічні утворення, що засвідчують досягнутий особистістю рівень свідомої саморегуляції поведінки, її влади над собою.

Силу волі, енергійність, наполегливість, терплячість, витримку та сміливість, відносять до базальних (первинних) якостей особистості (В.К. Калін). Під енергійністю розуміють здатність вольовим зусиллям швид­ко піднімати активність до необхідного рівня Терплячість визначають як уміння підтримувати допоміжним вольовим зусиллям інтенсивність роботи на заданому рівні у разі виникнення внутрішніх перешкод (утома, поганий настрій, незнач­ні хворобливі стани). Витримка – здатність вольовим зусиллям швидко гальмувати (послаблювати, уповільнювати) дії, почуття та думки, що заважають здійсненню прийнятого рішення. Сміливість – здатність у разі виникнення небезпеки (життю, здоров'ю чи престижу) зберігати стійкість організації психічних функцій і не знижувати якість діяльності. Сміливість пов'язана з умінням протистояти страху і йти на виправданий ри­зик задля визначеної мети (О.В. Скрипченко).

Ціла низка вольових якостей особистості є системними (вторинними) – хоробрість, рішучість, цілеспрямованість, напо­легливість, самостійність, ініціативність, дисциплінованість, принциповість, організованість (В. Селиванов).

Цілеспрямованість – свідома і активна направленість особистості на певний результат діяльності. Наполегливість – уміння постійно і тривало переслідувати мету, не знижуючи енергії в боротьбі з труднощами.

Самостійність знаходить виявлення у вмінні людини дотримуватись власних принципів, єдиної власної лінії у діях, незважаючи на тиск суспільства чи зовнішньої ситуації.

Ініціативність передбачає здатність людини до введення змін, тобто до вста­новлення новаторських цілей, до прийняття гнучких рішень і дієвого втілення новацій; здатність здійснювати спроби до реалізації ідей, що виникли у людини.

Рішучість (в якій співвідносяться імпульсивність і помір­кованість, афект та інтелект) виявляється у швидкому та свідомому обранні мети, визначенні шляхів її досягнення, у впевненості в прийнятому рішенні (тоді як нерішучість виявляється у марних роздумах, ваганнях, боротьбі мотивів, постійному перегляді вже готових рішень).

Самоволодіння – здатність контролювати емоційні прояви психі­ки (емоції, почуття, бажання, звички, схильності), придушувати негативні емоції, підпорядковувати свою діяльність свідомо поста­вленим завданням і вимогам життя.

До третинних (інтегральних, морально-ціннісних) якостей відносять відповідальність, принциповість, обов’язковість, ініціативність, старанність, діловитість тощо.

Дисциплінованість – свідоме підкорення своєї поведінки загальноприйнятим нормам, установ­леного порядку.

Принциповість – це уміння людини керуватися в своїх вчинках стійкими принципами, переко­наннями в доцільності певних моральних норм поведінки, які регулюють взаємовідносини між людьми.

Організованість полягає в умінні людини слідувати у своїй діяльності наміченому пла­ну.

Ініціативність – налаштованість і вміння самостійно планувати, приймати і здійснювати рішення.

Старанність – дбайливе, ретельне виконання роботи, щире ста­влення до справи.

Сукупність вольових якостей, процесів і етапів, що зумовлюють вольові зусилля людини називаються силою волі.