6. Розвиток уяви в онтогенезі

Розвиток уяви дитини тісно пов'язаний з розвитком її творчості, зі становленням особистості. Про перші прояви уяви у 2,5-3 роки свідчить уміння дитини діяти в уявній ситуації з уяв­ними предметами. Однією з причин виникнення уяви є суперечність між пра­гненням дитини наслідувати дорослого, бути таким, як він, і об'єктивними можливостями реалізації цього прагнення.

Згодом по­ява сюжетно-рольової гри дошкільника дозволяє подолати цю супереч­ність: малюк діє в умовній уявній ситуації, але як дорослий У дошкільному віці процеси уяви виявляються у малюванні, ліпленні, конструюванні, ігрових варіаціях. Діти із задоволен­ням слухають невеликі розповіді, казки, співпереживають героям. Вони створюють нові образи, приписуючи предметам не властиві їм якості, надаючи їм здатності перетворюватися в інший предмет. Л.С. Виготський вважав дошкільний вік найважливішим (сензитивним) віком для розвитку уяви, а відтак і для закладання основ тво­рчості.

Особливості уяви молодших школярів: 1) відбувається перехід від репродуктивної форми уяви (простого комбінування уявлень) до творчої (побудови нових образів). Дитяче фантазування виконує пізнавальну, практич­ну функції, починає впливати на розвиток особистості за­вдяки появі мрій; 2) уява в цьому віці надзвичайно бурхлива, яскрава, з характерними рисами некерованості. Образи уяви викликають у людини емоції, супро­воджуються реальними переживаннями. Так, дитина по-справ­жньому лякається від страхітливих казкових героїв.

Л.С. Виготський назвав цей факт “законом емоційної реальності уяви”; 3) збагачуються й стають різноманітними витвори уяви дитини, збільшується швидкість утворення образів фантазії; 4) спостерігаються труднощі створення молодшим школярем образів об'єктів, яких він безпосередньо не сприймав (засвоєння географічних, історичних понять, розв'язування математичних задач); 5) протягом молодшого шкільного віку уявлювані образи стають більш точними і чіткими, узагальненими та яскравими; виникнення образу пов’язане не з опорою на конкретний предмет, картинку, а з опорою на слово; 6) уява набуває довільного характеру, передбачаючи ство­рення задуму, використання прийомів побудови образів уяви; 7) у процесі учіння вдосконалюється відтворювальна уява, яка стає реалістичнішою і більш керованою.

Особливості уяви підлітків

У цьому віці відбувається подальший розвиток творчої уяви, про що свідчать продуктивність, оригінальність, самостійність процесу уяви, а також зміна домінування її видів: від мимовільного (пасивного) до довільного (активного), від репродуктивного до творчого. Підлітки все частіше починають звертатися до художньої творчості (писати вірші, серйозно займатися малюванням тощо). Збагачення життєвого досвіду підлітків, розширення знань основ наук змінюють не тільки зміст образів їхньої уяви, а й способів утворення цих образів. Образи уяви підлітка ґрунтуються на реальності. Далекі від неї фантастичні уявлення виникають у нього лише за наявності спеціально поставленої мети створити щось незвичайне. Розширюються способи утворення образів уяви, провідним серед яких стає мовлення, особливо внутрішнє. Фантазія підлітка – це гра дитини, що переросла у фантазію (Л.С. Виготський).

Особливості уяви старшокласників: відбувається удосконалення репродуктивної і творчої уяви; розвивається більш критичне ставлення до витворів влас­ної уяви, посилюється самоконтроль за її роботою; спостерігається співвідне­сення образів уяви, особливо мрій, з реальністю та влас­ними можливостями.

Тема: Увага