1. Поняття про уяву

Уява – це вищий психічний пізнавальний процес, який полягає у створенні нових образів на основі попереднього досвіду людини. Уява – психічний пізнавальний процес створення образів, предметів, ситуацій, обставин шляхом установлення нових зв'яз­ків між відомими образами та знаннями. Уява є процесом раціонального пізнання дійсності.

Психологічні характеристики уяви: 1) уява – це специфічно людський психічний процес, що виник і сформувався у процесі праці. Не уявивши готовий результат праці, неможливо братися до роботи; 2) уява виводить людину за межі буденного існування. Минуле зафіксовано в образах пам'яті. Майбутнє – в мріях і фантазіях; 3) уява – основа наочно-образного мислення. Вона дає змогу орієнтуватися в ситуації без застосування практичних дій; 4) уява відрізняється від сприймання. Образи уяви не завжди відповідають реаліям, в них є елементи фантазії; 5) з уявою в практичній діяльності людей пов'язують процес художньої творчості.

2. Класифікація і види уяви.Види уяви

Залежно від участі волі в діяльності уяви її поділяють на мимовільну та довільну.

Мимовільна уява – створення нових образів не спрямовується спеціальною метою уявити певні предмети чи події.

Довільна уява проявляється в тих випадках, коли нові образи або ідеї виникають у результаті свідомого наміру людини уявити щось.

Репродуктивна уява – це процес створення людиною образів нових об'єктів на основі їх словесного опису чи графічного зображення.

Художня уява має переважно чуттєві (зорові, слухові, дотикові та ін.) образи, надзвичайно яскраві й детальні.

Технічна уява – це створення образів просторових відношень у вигляді геометричних фігур і побудов.

Наукова уява – передбачає формулювання гіпотез, проведення експериментів, узагальнень.

За характером продуктивності виділяють: відтворювальну уяву – продукти якої вже були відомі раніше; творчу уяву. Відтворююча уява — створення образу чогось нового для людини, що спирається на словесний опис або умовне зображення цього нового (креслення, схему, нотний запис тощо).

Творча уява включається у творчу діяльність і допомагає людині створювати нові оригінальні образи. Творча уява – створення нових оригінальних образів без опори на наявний образ предметів і явищ або їх зображень або створення нових образів, які потребують відбору матеріалу у відповідності до задуму і можуть бути втілені у незвичних, оригінальних речах.

За мірою свободи, довільності визначають: пасивну уяву, яка виявляється у хворобливих фантазмах, маренні, або в такому фантазуванні, яке не має усвідомленої мети; активну уяву, яка відбувається в рамках творчої діяльності, підкореній певній меті. Активна уява – це процес довільного створення індивідом наочних образів, які можуть бути практично втілені суб’єктом у життя.

За характером образів виокремлюють конкретну уяву й абстрактну уяву, яка оперує більш узагальненими образами (схемами, символами).

Мрія – уява, спрямована в майбутнє. Створення мисленного образу бажаного майбутнього розвитку подій.

Фантазія – продукт уяви. Фантазія змінює вигляд дійсності, відбитої у свідомості. Для неї характерна транспозиція (переста­новка) елементів реальності. Вона дозволяє знайти новий погляд на вже відомі факти й тому має величезну художню і науково-пізнавальну цінність. Творча активність, що породжує фантазію, значною мірою спонтанна, пов'язана з особистою обдарованістю й індивідуальним досвідом людини, що складаються в процесі діяльності. З погляду аналітичної психології, фантазія — це само­вираження несвідомого, утвореного забутими або витісненими особистісними переживаннями й архетипами колективного несві­домого. Фантазії виникають при падінні інтенсивності свідомості, у результаті чого практично не відокремлюються від підсвідомого (сон, перевтома, марення).