- •Вступ до психології
- •Тема 1. Предмет і завдання сучасної психології
- •Тема 3. Психіка і свідомість
- •Тема 2. Методологія і методи психології
- •2. Диференціація психології на окремі наукові галузі
- •3. Основні етапи становлення психології як науки
- •4. Природа психічного з точки зору категорії відображення
- •5. Психіка і свідомість
- •6. Самосвідомість людини
- •7. Методологія і методи психології
- •8. Додаткові методи
- •9. Вимоги до організації психологічного дослідження
- •Модуль 2. Психічні процеси Тема: відчуття. Сприймання
- •1. Поняття про відчуття
- •2. Класифікація та види відчуттів і їхня характеристика
- •3. Закономірності та властивості відчуттів
- •4. Поняття про сприймання, його фізіологічна основа. Види сприйняттів
- •5. Властивості та індивідуальні особливості сприймання
- •6. Спостереження і спостережливість
- •Тема: Пам'ять
- •1. Поняття про пам'ять
- •2. Класифікація та різновиди пам'яті
- •3. Процеси, закони пам'яті та факти із її дослідження
- •4. Індивідуальні особливості пам'яті. Кількісні та якісні характеристики пам'яті
- •5. Розвиток пам'яті у дітей
- •Тема: мислення Питання, які виносяться на обговорення
- •1. Поняття про мислення як вищу форму пізнавальної діяльності. Основні функції мислення
- •2. Теорії мислення
- •3. Мислення як процес. Мисленнєві процеси та операції, їхня характеристика
- •4. Логічні форми мислення як продукти мисленнєвого процесу
- •5. Види мислення, їхні особливості та характер взаємодії. Особливості педагогічного мислення
- •6. Мислення як діяльність. Процес розв'язання задач
- •7. Індивідуальні відмінності в мисленні людини та її інтелект
- •8. Розвиток мислення
- •Поняття про уяву
- •2. Класифікація і види уяви.Види уяви
- •Функції та індивідуальні особливості уяви
- •Процеси створення образів уяви
- •5. Фізіологічна основа уяви. Уява та органічні процеси
- •6. Розвиток уяви в онтогенезі
- •Питання, які виносяться на обговорення
- •3. Види уваги, їхня характеристика. Форми уваги
- •4. Властивості уваги та особливості їх взаємодії
- •Онтогенез уваги
- •6. Роль уваги у навчанні і вихованні школярів
- •1. Поняття про емоції та почуття, їхня фізіологічна основа
- •2. Види емоцій і почуттів, їхня характеристика.
- •3. Загальні властивості емоцій і почуттів
- •4. Форми переживання емоцій та почуттів
- •6. Емоційні властивості особистості
- •7. Розвиток емоційної сфери в онтогенезі
- •8. Роль учителя у подоланні негативних емоційних станів школярів
- •1. Поняття про волю. Функції волі
- •2. Основні ознаки волі як психічного явища.
- •3. Вольові якості особистості
- •4. Розвиток і виховання волі школярів
- •Модуль III. Особистість у діяльності і спілкуванні. Індивідуально-психологічні властивості особистості Тема діяльність та активність людини
- •Основні характеристики активності і діяльності
- •2. Головні відмінності діяльності людини від активності тварин
- •3. Зміст і структура активності і діяльності
- •4. Внутрішні і зовнішні компоненти діяльності
- •5. Види діяльності
- •Мотивація і особистість Питання, які виносяться на обговорення
- •Поняття особистості. Індивід, особистість, індивідуальність
- •2. Концепції розвитку особистості (біологічна, соціогенетична, двофакторна).
- •3. Структура особистості
- •4. Самосвідомість та «я-концепція» особистості
- •5. Спрямованість особистості
- •6. Мотиваційна сфера особистості
- •7. Формування та розвиток особистості: періодизація д. Б. Ельконіна. Стадії розвитку особистості за е. Еріксоном. Характеристики зрілої особистості
- •Тема: психологія спілкування. Мова і мовлення
- •1. Поняття про спілкування. Теоретична модель спілкування
- •2. Багатоплановий характер спілкування
- •3. Класифікація видів спілкування.
- •4. Засоби спілкування (вербальні і невербальні). Мова і мовлення. Невербальні засоби спілкування, їхня роль у діяльності вчителя
- •5. Мова і мовлення
- •6. Оволодіння навичками спілкування. Правила продуктивного слухання. Умови успіху комунікації
- •Питання, які виносяться на обговорення
- •1. Поняття про темперамент
- •2. Фізіологічна основа темпераменту та характеристика чотирьох основних типів нервової системи за і. Павловим
- •3. Властивості темпераменту та психологічні особливості типів темпераменту (холерик, сангвінік, флегматик, меланхолік)
- •Типові особливості школярів художнього й розумового типів
- •Тема: характер
- •1. Поняття про характер
- •2. Структура та характеристика провідних рис характеру людини
- •3. Риси характеру
- •4. Основні синтетичні властивості позитивного характеру
- •5. Акцентуації рис характеру
- •6. Становлення характеру в онтогенезі
- •Тема: Здібності
- •1. Поняття про здібності, природна основа здібностей
- •2. Структура та види здібностей
- •3. Якісна та кількісна характеристика здібностей
- •4. Взаємозв'язок навчання та розвитку задатків і здібностей школяра
- •Тема: психологія міжособистісного спілкування. Особистість у групі Питання, які виносяться на обговорення
- •1. Відносини, стосунки та ставлення. Взаємодія і взаєморозуміння. Основні компоненти регулювання поведінки людей в міжособистісних стосунках. Типи міжособистісних стосунків
- •2. Сприймання і розуміння людьми один одного як аспект міжособистісного спілкування. Індивідуальні відмінності та типові форми міжособистісного сприймання
- •3. Типові труднощі міжособистісного спілкування. Техніки міжособистісного спілкування
- •4. Класифікація груп у психології, їхня характеристика
- •5. Рівні соціально-психологічного розвитку групи
- •6. Взаємовпливи в групі. Вплив групи на особистість та особистості на групу
- •Позитивний вплив групи на індивіда
- •Негативний вплив групи на особистість
- •Референтні групи й особистість
Тема: Пам'ять
1. Поняття про пам'ять. Фізіологічні та біохімічні процеси пам'яті
2. Класифікація та різновиди пам'яті
3. Процеси, закони пам'яті та факти із її дослідження
4. Індивідуальні особливості пам'яті. Кількісні та якісні характеристики пам'яті
5. Розвиток пам'яті в шкільному віці
1. Поняття про пам'ять
Пам'ять – когнітивний (пізнавальний) процес, що полягає в здатності нервової системи фіксувати, зберігати і відтворювати досвід. Пам'ять властива і людині, і тварині. Пам'ять людини довільна, логічна, опосередкована, а у тварини – генетична та механічна.
До загальних характеристик пам’яті можна віднести наступні: пам'ять фіксує події, важливі для біологічної та соціальної орієнтації людини, є основою психічного життя людини, базою для протікання психічних процесів. Без пам’яті неможливе функціонування ні особистості, ні суспільства. Пам'ять має онтогенетичний характер, розвивається у філогенезі та є історією людства. Пам'ять зберігає образи і оперує ними.
Пам'ять готує людину до мислення, забезпечує накопичення досвіду. Пам'ять зберігає чуттєвий досвід, який надходить від відчуттів і сприймання, а також раціональний досвід, який забезпечується функціонуванням мислення і уяви. Вона забезпечує єдність і цілісність людської особистості. Завдяки пам'яті зберігається цілісність “Я” особистості, усвідомлюється єдність її минулого та сучасного.
Пам'ять має здібність не тільки до запам'ятовування, але й до забування.
Іспанський кінорежисер Л. Бюнюель зазначав: "Досить лише хоч частково втратити пам'ять, щоб зрозуміти, що пам'ять – це саме те, що й становить поняття життя". Людина без пам'яті перестає бути особистістю, не орієнтується в часі та просторі, все сприймає так, наче бачить вперше. І. Сєченов наголошував, що без пам'яті людина перебувала б вічно в стані новонародженого. Ось приклад, який яскраво демонструє важливість пам'яті для особистості. С. Рубінштейн стверджував: " Не володіючи пам'яттю, ми були б "каліфами на годину". Наше минуле було б мертвим для майбутнього".
2. Класифікація та різновиди пам'яті
У психології розрізняють наступну класифікацію та різновиди пам'яті: за часом збереження матеріалу (миттєва або сенсорна, короткочасна, оперативна, довготривала, генетична); за переважаючим аналізатором (зорова, слухова, тактильна, смакова, нюхова); за змістом того, що запам'ятовується і відтворюється (образна, словесно-логічна, рухова, емоційна); за характером участі волі у процесах запам'ятовування і відтворення матеріалу (мимовільна і довільна).
Миттєва або сенсорна пам’ять – це пам´ять тих сенсорних органів, на які надійшла інформація. Найкраще її вивчено щодо зору і слуху. Зображення і далі ніби стоїть перед очима, а звук звучить у вухах, попри те, що стимул уже зник. Інформація зберігається дуже короткий час (від 0,3 до 2 секунд) і фіксує відображення дійсності на рівні рецепторів.
Короткочасна пам´ять – це пам´ять, що обслуговує поточну роботу з образами, поняттями і словами. Це – робоча пам´ять, де над вхідними елементами впродовж якогось короткого часу здійснюють різні операції – структурування, опосередкування або повторення.
У короткочасній пам'яті можуть бути утримані кілька останніх слів щойно почутої чи прочитаної фрази, номер телефону, чиєсь прізвище. Обсяг її обмежений. Зазвичай запам'ятовується лише 5 – 6 останніх одиниць.
Короткочасна пам'ять постачає матеріал для довготривалої пам'яті. Вона реагує не тільки на значущість і новизну сигналу. Обсяг короткочасної пам'яті обмежений 7±2 одиницями інформації. Тривалість збереження матеріалу – до 30 с. Основна її функція – первинне орієнтування в середовищі. У короткочасній пам'яті відбуваються складні перетворення вхідної інформації. Основна її кількість дуже швидко стирається із зорової пам'яті, обсяг якої після цього дорівнює обсягу короткочасного запам'ятовування. У короткочасній пам'яті зорова інформація зберігається краще, ніж слухова.
Оперативна пам'ять забезпечує запам'ятовування та відтворення оперативної інформації, потрібної для використання в поточній діяльності. Наприклад, розв'язання складної задачі з геометрії відбувається поетапно (дія за дією), з використанням потрібних правил, теорем та попередніх результатів. Із досягненням остаточного результату вони забуваються. Обсяг оперативної пам'яті охоплює інформацію короткочасної пам'яті, яка надходить у певний момент з навколишнього світу, та інформацію, яка стосується виконання конкретної операції і викликається з довготривалої пам'яті. Час збереження інформації в оперативній пам'яті залежить від тривалості виконання дії.
Довготривала пам'ять виявляється в процесі набування й закріплення знань, умінь і навичок, розрахованих на їх тривале збереження та наступне використання в діяльності людини, має практично необмежену тривалість. Це основне сховище досвіду людини. У людей з феноменальною пам'яттю інформація відновлюється після тривалого зберігання (десятки років) без змін. Це свідчить про відсутність у такій пам'яті перетворень і здатності до забування. У людей, які не мають описаних здібностей, довготривала пам'ять без довільного доступу становить, ймовірно, базу інтуїції.
Образна пам'ять – запам'ятовування образів, уявлень конкретних предметів, явищ, їх властивостей, наочно даних зв'язків і відносин між ними. Словесно-логічна пам'ять – це пам’ять на зміст думок, понять, суджень, умовиводів, які відображують предмети та явища в їх істотних зв'язках і відносинах, у загальних властивостях. Емоційна пам'ять – запам'ятовування та відтворення людиною емоцій та почуттів.
Ейдетична пам’ять. Характерною особливістю такої пам'яті є відтворення людиною у своїй свідомості образу об'єкта, ситуації, події, ніби вони реально перебувають перед її очима. Під час роботи ейдетичної пам'яті «мозок сприймає, як віск, а утримує, як мармур».
Наприклад, кинувши погляд на пейзаж, сторінку книги, людина зафіксовує сприйняте у своїй пам'яті, не заглиблюючись у зміст, а через деякий час може відтворити їх у свідомості, ніби розглядаючи або читаючи повторно.
Рухова, емоційна, образна і словесно-логічна пам'ять з'являється в онтогенезі не одночасно: найраніше – рухова, потім – емоційна, далі – образна і набагато пізніше – словесно-логічна (П. Блонський).
Мимовільна пам'ять – коли людина щось запам'ятовує та відтворює, не ставлячи перед собою спеціальної мети щось запам'ятати або відтворити.
Довільна пам'ять – коли людина ставить на меті щось запам'ятати або пригадати. Короткочасна пам'ять характеризується швидким запам'ятовуванням матеріалу, його відтворенням і нетривалим зберіганням, обслуговує актуальні потреби діяльності й обмежена за обсягом.
Мимовільна і довільна пам'ять – це два послідовні
етапи розвитку пам'яті. Мимовільна пам'ять генетично є першим видом пам'яті, вона без спеціальних зусиль збагачує наш досвід. Довільна пам'ять дає людині змогу керувати своєю пам'яттю.