- •Вступ до психології
- •Тема 1. Предмет і завдання сучасної психології
- •Тема 3. Психіка і свідомість
- •Тема 2. Методологія і методи психології
- •2. Диференціація психології на окремі наукові галузі
- •3. Основні етапи становлення психології як науки
- •4. Природа психічного з точки зору категорії відображення
- •5. Психіка і свідомість
- •6. Самосвідомість людини
- •7. Методологія і методи психології
- •8. Додаткові методи
- •9. Вимоги до організації психологічного дослідження
- •Модуль 2. Психічні процеси Тема: відчуття. Сприймання
- •1. Поняття про відчуття
- •2. Класифікація та види відчуттів і їхня характеристика
- •3. Закономірності та властивості відчуттів
- •4. Поняття про сприймання, його фізіологічна основа. Види сприйняттів
- •5. Властивості та індивідуальні особливості сприймання
- •6. Спостереження і спостережливість
- •Тема: Пам'ять
- •1. Поняття про пам'ять
- •2. Класифікація та різновиди пам'яті
- •3. Процеси, закони пам'яті та факти із її дослідження
- •4. Індивідуальні особливості пам'яті. Кількісні та якісні характеристики пам'яті
- •5. Розвиток пам'яті у дітей
- •Тема: мислення Питання, які виносяться на обговорення
- •1. Поняття про мислення як вищу форму пізнавальної діяльності. Основні функції мислення
- •2. Теорії мислення
- •3. Мислення як процес. Мисленнєві процеси та операції, їхня характеристика
- •4. Логічні форми мислення як продукти мисленнєвого процесу
- •5. Види мислення, їхні особливості та характер взаємодії. Особливості педагогічного мислення
- •6. Мислення як діяльність. Процес розв'язання задач
- •7. Індивідуальні відмінності в мисленні людини та її інтелект
- •8. Розвиток мислення
- •Поняття про уяву
- •2. Класифікація і види уяви.Види уяви
- •Функції та індивідуальні особливості уяви
- •Процеси створення образів уяви
- •5. Фізіологічна основа уяви. Уява та органічні процеси
- •6. Розвиток уяви в онтогенезі
- •Питання, які виносяться на обговорення
- •3. Види уваги, їхня характеристика. Форми уваги
- •4. Властивості уваги та особливості їх взаємодії
- •Онтогенез уваги
- •6. Роль уваги у навчанні і вихованні школярів
- •1. Поняття про емоції та почуття, їхня фізіологічна основа
- •2. Види емоцій і почуттів, їхня характеристика.
- •3. Загальні властивості емоцій і почуттів
- •4. Форми переживання емоцій та почуттів
- •6. Емоційні властивості особистості
- •7. Розвиток емоційної сфери в онтогенезі
- •8. Роль учителя у подоланні негативних емоційних станів школярів
- •1. Поняття про волю. Функції волі
- •2. Основні ознаки волі як психічного явища.
- •3. Вольові якості особистості
- •4. Розвиток і виховання волі школярів
- •Модуль III. Особистість у діяльності і спілкуванні. Індивідуально-психологічні властивості особистості Тема діяльність та активність людини
- •Основні характеристики активності і діяльності
- •2. Головні відмінності діяльності людини від активності тварин
- •3. Зміст і структура активності і діяльності
- •4. Внутрішні і зовнішні компоненти діяльності
- •5. Види діяльності
- •Мотивація і особистість Питання, які виносяться на обговорення
- •Поняття особистості. Індивід, особистість, індивідуальність
- •2. Концепції розвитку особистості (біологічна, соціогенетична, двофакторна).
- •3. Структура особистості
- •4. Самосвідомість та «я-концепція» особистості
- •5. Спрямованість особистості
- •6. Мотиваційна сфера особистості
- •7. Формування та розвиток особистості: періодизація д. Б. Ельконіна. Стадії розвитку особистості за е. Еріксоном. Характеристики зрілої особистості
- •Тема: психологія спілкування. Мова і мовлення
- •1. Поняття про спілкування. Теоретична модель спілкування
- •2. Багатоплановий характер спілкування
- •3. Класифікація видів спілкування.
- •4. Засоби спілкування (вербальні і невербальні). Мова і мовлення. Невербальні засоби спілкування, їхня роль у діяльності вчителя
- •5. Мова і мовлення
- •6. Оволодіння навичками спілкування. Правила продуктивного слухання. Умови успіху комунікації
- •Питання, які виносяться на обговорення
- •1. Поняття про темперамент
- •2. Фізіологічна основа темпераменту та характеристика чотирьох основних типів нервової системи за і. Павловим
- •3. Властивості темпераменту та психологічні особливості типів темпераменту (холерик, сангвінік, флегматик, меланхолік)
- •Типові особливості школярів художнього й розумового типів
- •Тема: характер
- •1. Поняття про характер
- •2. Структура та характеристика провідних рис характеру людини
- •3. Риси характеру
- •4. Основні синтетичні властивості позитивного характеру
- •5. Акцентуації рис характеру
- •6. Становлення характеру в онтогенезі
- •Тема: Здібності
- •1. Поняття про здібності, природна основа здібностей
- •2. Структура та види здібностей
- •3. Якісна та кількісна характеристика здібностей
- •4. Взаємозв'язок навчання та розвитку задатків і здібностей школяра
- •Тема: психологія міжособистісного спілкування. Особистість у групі Питання, які виносяться на обговорення
- •1. Відносини, стосунки та ставлення. Взаємодія і взаєморозуміння. Основні компоненти регулювання поведінки людей в міжособистісних стосунках. Типи міжособистісних стосунків
- •2. Сприймання і розуміння людьми один одного як аспект міжособистісного спілкування. Індивідуальні відмінності та типові форми міжособистісного сприймання
- •3. Типові труднощі міжособистісного спілкування. Техніки міжособистісного спілкування
- •4. Класифікація груп у психології, їхня характеристика
- •5. Рівні соціально-психологічного розвитку групи
- •6. Взаємовпливи в групі. Вплив групи на особистість та особистості на групу
- •Позитивний вплив групи на індивіда
- •Негативний вплив групи на особистість
- •Референтні групи й особистість
6. Спостереження і спостережливість
Важливою формою довільного сприйняття є спостереження – організоване, цілеспрямоване, планомірне сприйняття предметів або явищ дійсності. Існує “життєве”, звичне спостереження і спостереження, що пов'язане з розв'язанням конкретного завдання. Наприклад, уболівальники зацікавлено спостерігають за грою. Але це спостереження проводиться без заздалегідь складеного плану, не має певних завдань. Інакше організовується планомірне спостереження. Насамперед ставиться завдання, відповідно до якого складається план, що дає можливість не пропустити головного й уникнути випадковості у сприйманні. Наприклад, студент поставив завдання спостерігати за особливостями психічної діяльності одного з учнів класу. Свій намір він реалізує планомірно й систематично: студент спостерігає за ставленням учня до різних навчальних предметів, за особливостями його самостійної діяльності, за вмінням контактувати з іншими учнями тощо.
Спостереження потребує спрямованості уваги. Наприклад, при вивченні фізичних вправ увага учнів організовується вчителем: вона може бути спрямована на сприймання як усієї вправи загалом, так і на сприймання окремих рухів вправи, яка вивчається.
У процесі спостереження виявляється усвідомлене ставлення до сприймання явищ. Тому спостереження завжди пов'язане з мисленням, цілеспрямованим відбором фактів, які спостерігаються. Робота думки загострює і поглиблює спостереження, допомагає виділити головне і суттєве, встановити зв'язки в явищах, подіях.
Успіх спостереження насамперед залежить від попередніх знань про об'єкт, за яким спостерігають. Тому найкращими спостерігачами є, як правило, кваліфіковані спеціалісти в цій галузі.
Якщо людина систематично вправляється в спостереженні, удосконалює культуру спостереження, у неї розвивається така особистісна властивість, як спостережливість.
Спостережливість – здатність людини помічати в предметах і явищах малопомітні (але в той самий час суттєві для будь-якої мети) деталі, ознаки і властивості. Спостережливість не зводиться лише до вміння вести спостереження. Вона передбачає допитливість, стійке прагнення вести “полювання за фактами”. Тому спостережливою називають ту людину, яка здатна помічати раптові факти, робити висновки й відкриття типу “Еврика!”. Здатність до спостереження, спостережливість розвивається в процесі активної діяльності шляхом накопичення відповідних знань, спеціальних прийомів. Спостережливість – один з найважливіших компонентів інтелекту людини. Характерною особливістю спостережливості є те, що вона виявляється в результаті розумової активності, коли людина намагається пізнати, вивчити об'єкт з власної ініціативи.
Взаємозв'язок спостереження і спостережливості відображає взаємозв'язок між психічними процесами і властивостями особистості. Розвиток спостереження як самостійної психічної діяльності і як методу пізнання дійсності є базою для розвитку спостережливості як властивості особистості. Спостережливість учителя сприяє розвитку його педагогічного такту. Працюючи з дітьми, учитель помічає ледь помітні відхилення від звичного ритму роботи класу або окремих учнів, які іншими присутніми взагалі не помічаються.
Люди не народжуються спостережливими. Щоб бути спостережливим, потрібно вправлятися в спостереженні. Тому одним із важливих завдань учителя є формування спостережливості в дітей як риси особистості. Лише за цієї умови можна розвинути пізнавальні здібності дітей.