3. Подорожі стародавніх греків та римлян.

Маючи потужний морський флот, грецькі держави-поліси конкурували з фінікійцями в колонізації Середземного та Чорного морів. Ними були засновані міста-колонії: Сіракузи, Месілія (сучасний Марсель у Франції), Трапезунд та інші. На території сучасної України найбільшого розвитку досягли Тіра (неподалік сучасного Білгорода-Дністровського), Ольвія ("щаслива", на Бузькому лимані), Пантикапей ("риб'ячий шлях", на місці сучасної Керчі), Херсонес ("півострів", у межах сучасного Севастополя). Чорне море, яке дало їм притулок, греки назвали Понт Евксинський, тобто гостинне море. Через греків-колоністів праукраїнські племена, долучалися до здобутків античної цивілізації.

Грецькі вчені та мореплавці створили науку про оточуючий світ – географію. Вони відкрили Азорські і Канарські острови. Перші подорожі Атлантичним океаном здійснив у 640 р. до н.е. Колей. Далі всіх мореплавців на північ дійшов в IV ст. до н. е. грек Піфей. Він побував у країнах олова та бурштину, як називали тоді Британські острови, обігнув їх, довів, що Британія - острів, який можна обплисти за 40 днів.

Невтомним мандрівником був давньогрецький історик Геродот (V ст. до н.е.). Він написав знамениту «Історію» в дев'яти книгах, яка знайомила читача з історією та культурою країн, де побував.

Зібрані до початку нашої ери географічні дані про різноманітні країни найбільш повно були викладені давньогрецькими вченими Страбоном (63 р. до н. е. – 20 р. н. е.) та Клавдієм Птолемеєм (90-168 р. н. е.). Страбон ( на прізвисько «Географ») відвідав Малу Азію, Єгипет, Італію і написав знамениті праці «Історичні записки» та «Географію», яка включала 17 книг і узагальнювала географічні знання стародавнього світу.

Особливу цікавість у тих, хто в античному світі подорожував з пізнавальною метою, викликав Єгипет з його пірамідами. При відвідуванні єгипетських пам'яток подорожуючі залишали на їх стінах записи – «графіті».

Щорічно на Олімпійські ігри стікалися тисячі аматорів спорту та шанувальників мистецтва. Також в Греції проводились раз на чотири роки Піфійські ігри, раз на два роки Німейські та Істмійські. Греками створені деякі з семи чудес світу: Колос Родоський, Храм Артеміди в Ефесі, Олександрійський маяк. До цього періоду відноситься спорудження спеціальних великих будинків, в яких могли розміститися та відпочивати атлети і глядачі.

Початок музеєзнавству був покладений видатним давньогрецьким вченим Аристотелем (IV ст. до н. е.) – він заснував природничий музей на гроші, подаровані його учнем – Олександром Македонським. Македонський привозив з походів різні унікальні речі та рослини, що склали основу першої музейної колекції.

На початку нашої ери римляни досягли значних успіхів у суднобудуванні. В 64 р.н. е. іудейський історик Йосип Флавій відплив із Олександрії в Рим на кораблі, що вміщував 600 пасажирів. Римляни будували свої кораблі з сосни або кедра, а вітрила виготовляли з льону або шкіри. Римляни здійснювали свої морські подорожі, насамперед, з метою ствердження своєї політичної влади.

Найчастіше багаті римляни відвідували Єгипет і Грецію, з метою доповнити свою освіту, ознайомитися з відомими пам'ятками мистецтва, з метою розваг та оздоровлення. Особливою популярністю користувалися подорожі до місць з теплими мінеральними джерелами.