Розділ іі. Організація та основні напрямки досліджень

2.1 Визначення мети та основних напрямків дослідження

З метою визначення просторової динаміки хімічного складу вод ріки Південний Буг в залежності від Гідробіологічних та загально гідрологічних показників проводився моніторинг стану річкової води з 5.07.10 по 7.07. 10. Об’єктом експерименту обрано річку Південний Буг, предметом – динаміка гідрохімічних та мікробіологічних показників. Основні напрямки досліджень:

Гідробіологічні:

• Дослідження фітопланктону:

1) Розрахунок концентрації біомаси фітопланктону та дослідження антропогенної евтрифікації водойми;

• Макробіологічні:

1) Експресс – оцінка стану забруднення водойми за системою Вудвісса (метод біоідентифікації);

2) Дослідження прибережних біологічних угрупувань організмів.

Гідрохімічні:

• Експресс – аналіз:

1) Визначення концентрації силікат-іонів у воді;

2) Визначення концентрації нітрит-іонів у воді;

3)Визначення концентрації кальцію у воді;

4) Вивчення жорсткості води.

• Аналітичні:

1) Визначення вмісту кисню в воді за температурними таблицями;

2) Аналіз матеріалів моніторингів спеціалізованих установ;

3) Порівняння отриманих даних з даними попередніх років і вивчення особливостей динаміки відповідних показників.

Загальні Гідрологічні:

• Камеральні:

1) Вимірювання глибин в пунктах дослідження;

2) Дослідження стану берегів і заплави;

3) Вимірювання температури води в пунктах дослідження;

4) Визначення прозорості води (глибини літоралі);

5) Фотографічна зйомка берегів річки.

• Картографічні:

1) Вивчення маршруту загально екологічної практики;

2) Порівняння зібраних даних з даними карт та супутникових знімків попередніх років.

Протягом дослідження було проведено опитування місцевого населення щодо стану річки і з даних опитування та спостережень складено акт щодо стану річки.

2.2. Особливості дослідження, визначення його основних завдань

Основним завданням даного дослідження є характеристика хімічного і макробіологічного стану бузького лиману виходячи з даних практичних вимірів, попередніх років та гідрологічного стану бузького лиману.

Основною новацією проведених досліджень можна вважати те, що вперше так зосереджено увагу на вмісті силікат-іонів у воді, адже кремній не вважається забрудни ком. Якщо дотримуватись точки зору японських та американських вчених^[6] то можна сказати, що вода здатна зберігати та передавати інформацію. В той же час розчинений кремній безумовно підвищує такі властивості води. Отже наявність різних домішок може вплинути на живі організми різними способами, а кремній взагалі на все живе.

Так питання впливу кремнію на живі організми варто розглянути за окремими дослідженнями, а в даному досліджені кремній розглядається як джерело для кремнієвого скелету діатомових водоростей.

Виходячи з порівняльної характеристики отриманих даних про вміст нітритів з даними Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря, можна схарактеризувати динаміку вмісту нітритів у воді як посезонно так і в просторі. Нітрити як токсикант 3 класу можуть вплинути на стан біотопів, тому необхідність моніторингу їх вмісту є безумовною.

Кальцій є джерелом будматеріалу для раковин двостулкових молюсків, тому аналіз його вмісту в воді дозволить спрогнозувати наявність молюсків-фільтраторів у річці на найближче майбутнє. А загальна жорсткість вказує на наявність у воді крім кальцію, ще і сполук магнію, калію і ін. солей.

Насиченість води киснем є безумовно одним з найважливіших факторів для виживання живих організмів і їх біорізноманіття. В даному дослідженні кисень визначався виходячи з температури води за спеціальними таблицями.

Дослідження стану придонних біотопів за методом Вудвісса разом з дослідженням прибережних біотопів дозволили визначити як якість води так і стійкість прибережних біоценозів, що було досить важливим фактором для характеристики річкової системи. Існування організмів-біоіндикаторів вказує на певний рівень якості вод.

Для дослідження антропогенної евтрифікації водойми а також вивчення глибин літоралі (глибини з якої ростуть гідрофільні рослини) застосовувались диск Секкі та метод підрахунку фітопланктону на камері Гаряєва.

Спостереження за погодою дозволили схарактеризувати природні умови протягом періоду досліджень і продемонстрували, що дослідження швидкості течії, яке також проводилось не матиме достатньої точності, тому воно не було враховано в жодних розрахунках крім акту про стан річки та річкової заплави, де точність даного виміру не матиме значення.

Варто відмітити, що проведенню дослідження посприяли методичні вказівки і практична допомога працівників Херсонської гідробіологічної станції НАН України.

На основі проведених досліджень було сформовано загальну характеристику вод і біотопів річки Південний Буг, побудовано графіки та таблиці взаємозалежностей показників. Визначено основні напрямки майбутніх досліджень, проаналізовано основні проблеми. Знайдено можливі шляхи їх рішень. Отримані дані внесено до щоденника досліджень. Рекомендації приведені у висновках.