Питання до розділу_______________________________
Вимоги до працівників залізничного транспорту.
Безпека під час перебування на залізничних коліях.
Загальні положення безпеки під час виконання робіт на залізничних коліях.
Заходи безпеки на електрифікованих ділянках.
Обов’язки працівників під час виконання робіт на залізничних коліях.
Загальні вимоги безпеки під час виконання колійних робіт.
Загальні вимоги безпеки під час виконання робіт з застосуванням колійних машин.
Загальні вимоги безпеки під час очищення колій і стрілок від снігу.
Загальні вимоги безпеки при вантажно-розвантажувальних роботах та перевезенні матеріалів верхньої будови колії.
Заходи безпеки під час використання петард.
Загальні вимоги безпеки під час обслуговування пристроїв СЦБ.
Загальні вимоги безпеки під час обслуговування пристроїв механізованих і автоматизованих сортувальних гірок.
Загальні вимоги безпеки під час виконання робіт на повітряних лініях.
Загальні вимоги безпеки під час виконання робіт на кабельних лініях електропередач.
Розділ 8.
Надання першої медичної допомоги.
8.1. Перша допомога при нещасних випадках.
Перша медична допомога – це комплекс заходів, спрямованих на відновлення або збереження життя i здоров'я потерпілого, які здійснюються не медичними працівниками (взаємодопомога) або самим потерпілим (самодопомога). Одним з найважливіших положень надання першої допомоги являється її терміновість: чим швидше вона надана, тим більше надії на успішний результат.
Послідовність надання першої допомоги:
усунути вплив на організм ушкоджувальних факторів, що загрожують здоров'ю i життю потерпілого (вивiльнити вiд впливу електричного струму, винести iз забрудненого середовища, погасити одяг, що горить тощо);
оцiнити стан потерпiлого, визначити характер i тяжкiсть травми, найбiльшу загрозу для життя потерпiлого i послiдовнiсть заходiв щодо його врятування;
здiйснити необхiднi заходи з врятування потерпiлого, спрямованні на поліпшення чи вiдновлення роботи серця i дихання, зупинку кровотечi, усунення болю тощо;
пiдтримати основнi життєвi функцiї потерпiлого до прибуття медичного працiвника;
створити необхiднi умови для транспортування до лiкувального закладу.
8.2. Перша допомога при електротравмах.
При ураженнi електричним струмом необхiдно якомога швидше звiльнити потерпiлого вiд впливу струму. Якщо потерпілий знаходиться на висоті i може при цьому впасти, необхiдно вжити заходiв до запобiгання його падiння. Спочатку необхiдно негайно вимкнути електричну напругу за допомогою вимикачiв, рубильникiв, iнших вимикальних пристроїв. Якщо це неможливо виконати, то приступають до звiльнення потерпiлого вiд струмоведучих частин. Для вiдокремлення потерпiлого вiд струмоведучих частин напругою до 1000 В можна скористуватися канатами, палкою, дошкою чи iншим неструмопровiдним сухим предметом. Вiдтягування потерпiлого за одяг слiд проводити, уникаючи при цьому дотику до навколишнiх металевих предметiв i частин тiла потерпiлого, якi не прикритi одягом. Для iзоляцiї слiд скористуватися дiелектричними рукавицями, калошами чи килимком. При необхiдностi можна перерубити чи перерiзати проводи (кожний окремо) сокирою з сухою дерев'яною ручкою або iнструментом з iзольованими ручками. При вiдокремленнi потерпiлого вiд струмовiдних частин напругою понад 1000 В слiд використовувати дiелектричнi рукавицi, боти, а також ізолювальну штангу чи кліщі, якi розрахованi на цю напругу. Якщо неможливо швидко вимкнути живлення лiнiї електропередачi, то здiйснюють коротке замкнення проводiв, накинувши на них гнучкий неiзольований дрiт достатнього перерiзу (щоб не перегорiв).
П
iсля
звiльнення потерпiлого вiд дiї електричного
струму необхiдно:
- якщо потерпiлий притомний – забезпечити йому повний спокiй до прибуття лiкаря. Потерпiлого слiд обережно покласти в зручне положення, створити приплив свiжого повiтря, тепло прикрити (якщо холодно) чи забезпечити прохолоду (якщо жарко);
- якщо потерпiлий знаходиться у непритомному станi, але збереглися стiйке дихання i пульс, його треба укласти, розстiбнути комiр, пояс i одяг, забезпечити приплив свiжого повiтря i повний спокiй, давати потерпiлому нюхати нашатирний спирт;
- якщо потерпiлий пагано дихає (рiдко, судорожно) або вiдсутнi дихання i пульс, розширенi зiницi, шкiрний покров синюшний – необхiдно робити штучне дихання i непрямий масаж серця.
При штучному диханнi ("рот у рот", "рот в нiс") голова потерпiлого має бути максимально вiдкинута назад, рот розкритий. Для кращого вдування повiтря в легенi через рот слiд потерпiлому затиснути нiс пальця-ми, а при вдуваннi через нiс – закрити рот. Пiд час видиху рот i нiс повиннi бути вiдкритi. Частота штучного дихання не повинна перевищувати 10-12 вдихiв за хвилину. Штучне дихання продовжується до появлення у потерпiлого свого глибокого i ритмичного дихання.
У разi припинення серцевої дiяльностi одночасно зi штучним
диханням необхiдно пiдтримувати у потер-пiлого штучний кровообiг. Для цього той, хто надає допомогу, кладе верхню частину долонi на нижню частину грудної клiтки потерпiлого, другу руку накладає на першу. При цьому руки його мають бути випрямленi, а плечовий пояс повинен знаходитися над грудною клiткою потерпiлого. Надавлювання прова-дяться швидкими поштовхами так, щоб змiщувати грудину на 4-5 см. Поштовхи повторюються кожну секунду, тобто 50-60 поштовхiв за хвилину. Пiсля декiлька поштовхiв робиться перерва. Неможна надавлювати на м’які тканини нижче грудної клiтки, щоб не пошкодити внутрішні органи потерпiлого.
Якщо оживлення проводить одна людина, то на кожні два вдування вона проводить 15 надавлювань на грудину. За 1 хвилину необхідно зробити не менше 60 надавлювань i 12 вдувань, тому темп реанімаційних заходів має бути швидким. Якщо в реанімації беруть участь 2 особи, то відношення "дихання - масаж" складає 1:5.
Ознаками ефективності реанімаційних заходів являються звужування зірниць, поява самостійного дихання, зменшення синюшності шкіри i вуст.