3.5. Вогнестійкість будівель і споруд.

Вогнестійкість – здатність конструкції опиратися впливу пожежі за певну годину при збереженні своїх експлуатаційних властивостей.

Вогнестійкість конструкції визначається межею вогнестійкості, яка характеризується часом, після закінчення якого конструкція втрачає свої будівельні чи огороджувальні властивості під час пожежі.

За вогнестійкістю будівлі поділяються на 5 ступенів, при цьому, при зростанні ступеня зменшується межа вогнестійкості.

В будівлях І та ІІ ступенів вогнестійкості всі конструкції (стіни, перекриття, покриття, перегородки) виготовлені з негорючих матеріалів з межею вогнестійкості від 0,25 год. до 4 год.

В будівлях ІІІ ступеня вогнестійкості стіни виготовлені з негорючих матеріалів, перекриття і перегородки – з важкозгораючих матеріалів, а покриття – із горючих матеріалів.

Будівлі ІV ступеня вогнестійкості мають стіни і перекриття із важкозгораючих матеріалів, покриття і перегородки – із горючих матеріалів.

В будівлях V ступеня вогнестійкості всі конструкції виготовлені із горючих матеріалів.

3.6. Пожежна небезпека виробництв.

Під час аналізу пожежо- - і вибухонебезпеки виробництв необхідно:

знати, які речовини і в якій кількості обертаються у цьому виробництві, які їх пожежні властивості;

установити ступінь пожежонебезпеки середовища усередині виробничих апаратів і обладнання, при цьому, потрібно врахувати пожеженебезпечні властивості речовин та режим роботи обладнання;

виявити, за якими причинами можливий вихід горючих речовин з апаратів і трубопроводів до виробничого приміщення, тобто які можуть бути причини пошкодження і аварії і до яких наслідків це може призвести;

виявити причини появлення джерел запалювання та умови їх взаємного контакту з горючими речовинами, які обертаються у виробництві;

установити можливі причини і шляхи розповсюдження початкової пожежі по виробничим пристроям.

Категорії пожежної небезпеки виробництв.

Вибухопожеженебезпечні.

Категорія А – горючі гази, нижня межа вибуховості яких 10% і менше від об’єму повітря; рідини з температурою спалаху парів до 28^оС включно, за умовою, що зазначені гази і рідини можуть утворювати вибухонебезпечні суміші в об’ємі, який перевищує 5%, від об’єму приміщення; речовини, які здатні вибухати і горіти через взаємодію з водою, киснем повітря або одна з одною.

Наприклад: станції та пункти промивання і дегазації цистерн, склади зберігання небезпечних і особливо небезпечних вантажів, малярні цехи, в яких використовуються відповідні нітрофарби, лаки, розчинники та ін.

Категорія Б – горючі гази, нижня межа вибуховості яких більше 10% від об’єму повітря; рідини з температурою спалаху парів вище 28^оС до 61^оС включно; рідини, які нагріті за умовами виробництва до температури спалаху і вище; пил чи волокна, нижня межа вибуховості яких 65 г/см³ і менше від об’єму повітря, за умовою що зазначені гази, рідини і пил можуть створювати вибухонебезпечні суміші в об’ємі, який перевищує 5% від об’єму приміщення.

Наприклад: склади дизельного палива, насосні та зливні естакади з переливання цього палива, цехи ремонту тепловозів з промиванням паливних баків та ін.

Пожеженебезпечні.

Категорія В – рідини, з температурою спалаху парів вище 61^оС; горючі пил чи волокна нижня межа вибуховості яких більше 65 г/см³ від об’єму повітря; речовини, які здатні тільки горіти через взаємодію з водою, киснем повітря або одна з одною; тверді горючі речовини і матеріали.

Наприклад: деревообробні виробництва, каси з продажу квитків, будинки зв’язку, архіви, камери схову та ін.

Категорія Г – негорючі речовини і матеріали в гарячому, розжареному чи розплавленому стані, процес обробки яких супроводжується виділенням променевого тепла, іскор, полум’я; тверді, рідкі і горючі газоподібні речовини, які спалюються чи утилізуються у виді палива.

Наприклад: тепловозні депо, цехи гарячого штампування, зварювальні ділянки різних цехів, ковальські цехи та ін.

Категорія Д – негорючі речовини і матеріали в холодному стані.

Наприклад: цехи холодної обробки матеріалу, компресорні станції, електровозні депо та ін.

Вибухонебезпечні.

Категорія Е – горючі гази без рідкої фази і вибухонебезпечний пил в такій кількості, що вони можуть створювати вибухонебезпечні суміші в об’ємі, який перевищує 5% від об’єму приміщення, та коли за умовами технологічного процесу можливо тільки вибух (без наступного горіння); речовини, які здатні вибухнути (без наступного горіння) через взаємодію з водою, киснем повітря або одна з одною.

Наприклад: акумуляторні приміщення, ділянки і станції з виробництва ацетилену та ін.