Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ОСНОВИ ОХОРОНИ ПРАЦІ НА ЗАЛ.ТРАНС._КОБЕЦЬ.doc
Скачиваний:
7
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
8.11 Mб
Скачать

3.3. Теоретичні основи механізму горіння.

Пожежа – неконтрольоване горіння поза спеціального вогнища, яке завдає матеріальні збитки і створює небезпеку для життя і здоров’я людей.

Горіння – окислювальний процес, що виникає під час контакту горючої речовини, окислювача (звичайно кисню повітря) і джерела запалювання.

Для виникнення процесу горіння необхідно наявність горючої речовини, окислювача і джерела запалювання. Джерелом запалювання (займання) називають будь-який вплив на горючу речовину і окислювач, який може викликати реакцію горіння.

Джерела запалювання заведено поділяти на відкриті (полум’я, іскри, розжарені предмети, світлове випромінювання) та заховані (теплота теплохімічних реакцій, адіабатичного стиску, тертя, удару тощо).

Займання – це горіння речовини від джерела запалювання.

Температура, при якій горюча речовина займається і продовжує горіти без джерела відкритого вогню називається температурою займання.

Самозайманняце загоряння речовини за відсутністю джерела запалювання.

Самозаймання в залежності від причини буває хімічним, мікробіологічним і тепловим.

Хімічне самозаймання має місце під впливом на речовину кисню повітря, води, а також при взаємодії різних речовин.

Займаються від впливу кисню повітря: фосфор (білий), рослинні олії, жири, мастила, металеві порошки (магнію, алюмінію), карбіди лужних металів та ін.

Самозаймаються від дотику з водою: натрій, калій, карбіди лужних металів та ін.

Багато органічних речовин і матеріалів самозаймаються від контакту з окислювачами: хлором, бромом, фтором та ін.

Мікробіологічне самозаймання обумовлено життєдіяльністю мікроорганізмів (наприклад, в тирсі, торфі).

Теплове самозаймання виникає внаслідок самонагрівання, обумовленого процесами окислення, розкладання та під впливом зовнішнього нагріву.

Температура самозаймання – це найбільш низька температура речовини, при якій внаслідок екзотермічної реакції виникає її горіння.

Спалах – швидке згорання горючої суміші, яке супроводжується утворенням стиснутих газів.

Температура спалаху – найнизька температура горючої речовини, при якій над її поверхнею утворюються пари чи гази, здатні спалахнути від джерела запалювання, але швидкість їх утворення недостатня для стійкого горіння.

Стійке горіння має місце при температурі займання.

Вибух – миттєве згорання речовини, при якому виділяється велика кількість стиснутих парів чи газів.

Вибух може статися тільки за наявністю у повітрі певної концентрації газів, парів легкозаймистих і горючих рідин, пилу різних речовин.

  • Повне горіння виникає за наявністю надмірної кількості кисню, необхідного для окислення.

  • Неповне горіння (тління) має місце при недостатній кількості кисню.

Щоб виникло горіння необхідно 14% кисню у повітрі. При зниженні концентрації кисню до 10% процес горіння переходить до процесу тління. При концентрації кисню менше 10-16% процес горіння не починається.

3.4. Особливості горіння горючих матеріалів і речовин.

Горючі рідини.

Основними параметрами горючих властивостей рідин являються температури спалаху, займання і самозаймання, а також концентраційні і температурні межі суміші парів рідин з повітрям.

В залежності від температури спалаху парів рідини поділяються на 2 класи:

І – легкозаймисті речовини (ЛЗР) з температурою спалаху не вище 61оС (у закритому тиглі) або 66оС (у відкритому тиглі). До таких рідин відносяться бензин, ацетон та ін.

ІІ – горючі рідини (ГР) з температурою спалаху вище 61оС або 66оС (відповідно у закритому та відкритому тиглі).

Горючі гази.

Основними параметрами вибухонебезпечності горючих газів (ГГ) являються нижня і верхня концентраційна межа займання. Проміжок між нижньою і верхньою концентраційними межами називають областю займання. Тільки в цій області суміш здатна займатися від джерела займання з подальшим розповсюдженням полум’я.

Наприклад, нижня і верхня межі займання у суміші з повітрям складають (%): для аміаку – 15-18, для водню – 4-75, для метану – 5-15. При концентраціях менше нижньої межі у суміші мало пального і тепла, що виділяється під час спалаху, недостатньо для займання інших часток. При концентраціях понад верхньої межі у суміші надто багато пального і займання не виникає через нестачу окислювача.

Горючий пил.

Вибухонебезпечність пилу характеризується нижньою концентраційною межею займання (вибуховості), яка визначається в грамах на кубічний метр (г/м3) і температурою самозаймання.

Пил в залежності від значення нижньої межі займання поділяється на вибухо- і пожеженебезпечний. До вибухонебезпечного відноситься пил з нижньою межею займання до 65 г/м3 (наприклад, алюмінієвий пил - 40 г/м3), до пожеженебезпечного – вище 65 г/м3 (наприклад, деревний пил).

Класифікація матеріалів за пожежними властивостями.

Матеріали і речовини за їх здатністю займатися поділяються на негорючі , важко горючі і горючі.

Негорючі матеріали не здатні до горіння, тління і не обвуглюються під дією джерела запалювання. До них відносяться цегла, залізобетон, скло, метал та інші.

Важкогорючі матеріали здатні горіти під дією джерела запалювання, але не здатні до самостійного горіння після його усунення. До них відносяться гіпсові і бетонні вироби з органічними заповненнями і деревина, яка оброблена вогнестійкими речовинами; склопластик, пінопласти, лінолеум та ін.

Горючі матеріали здатні до самостійного горіння або тління після усунення джерела запалювання. До них відносяться всі матеріали органічного походження (деревина, повсть, пластмаси поролон, папір, дерев’яні матеріали та ін.).