2.6. Виробниче освітлення

Зоровий апарат людини бере участь у будь-якому трудовому процесі. Успішність зорової роботи в основному залежить від умов освітлення. Світло впливає не лише на функцію органу зору, але й на діяльність організму в цілому.

За достатнього освітлення прискорюється та покращується якість виконаної роботи, оскільки легше помітити недоліки та брак, Встановлено пряму залежність працездатності від умов освітлення (Рис. 2.3). Недостатня освітленість призводить до підвищення напруги функцій зорового аналізатора, швидкої втомленості, головного болю та може призвести до виробничої травми, Це може виникнути або у випадку осліплення очей робітника дуже яскравим світлом, або у випадку утруднення розрізнення частин машин, що рухаються, у разі недостатньої освітленості,

На залізничному транспорті освітлення має особливе значення, тому що перевізний процес відбувається безперервно в темний і світлий час доби протягом усього року. Поточний ремонт і технічне обслуговування рухомого складу також здійснюється цілодобово. При цьому працівники залізничного транспорту стежать за сигналами і небезпечними виробничими факторами – вагонами, локомотивами, вантажами та іншими об’єктами, що рухаються і пересуваються, розрізняють об’єкти праці, тобто виконують значну зорову роботу. Видимість об’єктів в багатьох випадках залежить від їх освітленості.

Класифікація освітлення.

В залежності від джерела світла виробниче освітлення може бути трьох видів:

• Природне, що створюється безпосередньо сонцем;

• Штучне, що здійснюється електричними лампами;

• Змішане, що створюється одночасно природним та штучним освітленням.

За функціональним призначенням штучне освітлення буває:

• Робочим;

• Аварійним;

• Евакуаційним;

• Охоронним;

• Черговим.

Робоче освітлення влаштовують в усіх приміщеннях, а також на відкритих територіях, що призначені для роботи, проходу людей та руху транспорту.

Аварійне освітлення передбачають на випадок, коли припинення або порушення нормального обслуговування обладнання внаслідок виходу із ладу робочого освітлення може викликати пожежу, вибух або отруєння людей, тривале порушення технологічного процесу, відмову в роботі зв’язку, тепло - і електропостачання, каналізації, небезпеку травмування тощо.

Світильники аварійного освітлення мають відрізнятися від освітлювальних приладів робочого освітлення.

Евакуаційне освітлення (аварійне для евакуації людей) виконують в місцях, які небезпечні для людей, в основних проходах та на сходах будівель, а також у приміщеннях, вихід людей з яких під час аварії пов’язаний з небезпекою травмування.

Охоронне освітлення влаштовують уздовж кордону підприємства, який охороняється в нічну годину.

Чергове освітлення призначено для освітлення приміщень, будівель в неробочу годину.

Нормування і вимірювання освітленості.

Для нормування освітленості робочих зон і місць усі роботи поділені на розряди, які характеризують точність зорової роботи. Норми встановлені при розміщенні об’єктів розпізнавання на відстані не більше ніж 0,5 м від очей працюючого.

Об’єктом розпізнавання називають зорово сприймальні мінімальні деталь, предмет, частина предмета, дефект тощо, які потребується розрізняти в процесі роботи.

Згідно з санітарними нормами всі зорові роботи в залежності від розміру об’єкта розпізнавання й умов зорової роботи поділяються на 8 розрядів.

Для перших 5 розрядів, що мають 4 підрозряда (а,б,в,г), нормуючі значення освітленості залежать також від:

контрасту об’єкта розпізнавання з фоном (малий,, середній, великий);

характеристики фона - поверхні, що безпосередньо прилягає до об’єкта розпізнавання (темний, середній, світлий).

Норми штучного освітлення виробничих приміщень передбачають рівні освітленості, які повинні бути забезпечені для різного характеру робочих поверхонь залежно від фону, контрасту та розряду зорової роботи.

Оскільки рівень природного освітлення може змінюватися протягом короткого часу, то нормується не освітленість робочого місця, а коефіцієнт природної освітленості (КПО):

О₁

К П О = х 100 % , де

О₂

О₁ - освітленість в будь-якій точці усередині приміщення, лк.

О₂ - освітленість точки поза приміщенням, лк.

КПО показує частку (%) природного освітлення, що проникає всередину будівлі і освітлює деяку поверхню.

Галузеві норми освітлення об’єктів залізничного транспорту розроблені для конкретних цехів, ділянок, робочих місць у виробничих, службово-технічних і допоміжних приміщеннях, в пасажирських будівлях і на відкритих територіях станцій, вантажних майданчиків, а також на рухомому складі (табл. 2.3)

Рівень освітленості вимірюється приладами, які мають назву люксметри. Основні частини люксметра - фотоелемент і міліамперметр, який градуйований в одиницях освітленості - люксах. Принцип дії приладу базується на тому, що світловий потік, падаючи на фотоелемент приладу, збуджує фотострум, який вимірюється міліамперметром за шкалою освітленості.

Санітарно-гігієнічні вимоги до освітлення.

Під час роботи освітлювальні прилади і установки мають забезпечувати:

• Достатню яскравість і освітленість освітлювальних робочих поверхонь.

• Обмеження сліпучої дії і блискучості як від джерел освітлення, так і від відбитої робочої поверхні.

• Постійність освітленості робочих поверхонь у часі.

• Достатній для розрізнення деталей контраст поверхонь, що освітлюються.

• Рівномірність освітлення, тобто розподіл освітлення на робочих поверхнях.

• Не викликати утворення різких і глибоких тіней від розташованих об’єктів чи рухомого складу.

• Раціональний напрямок світла для правильного сприйняття об’єктів спостереження.

• Надійність, безперервність і тривалість роботи за даних умов середовища.

• Пожежну і електричну безпеку.

• Зручність управління і експлуатаційного обслуговування, економічність.

Таблиця 2.3.