2.3. Метеорологічні умови виробничого середовища.

Працездатність людини і її самопочуття залежать не тільки від складу повітря, але й від мікроклімату – комплексу фізичних факторів навколишнього середовища в обмеженому просторі (робочій зоні), який впливає на тепловий обмін організму. Фізичний стан повітряного середовища визначається сполученням температури, вологості і швидкості руху повітря, а також температури навколишніх поверхонь.

Температура повітря відчутно впливає на самопочуття людини і її працездатність.

Підвищення температури повітря уповільнює тепловіддачу організму людини, внаслідок цього підвищується температура організму, прискорюється серцебиття, підвищується потовиділення, погіршується уважність, розладнується координація рухів, зменшується швидкість реагування організму на зорові і слухові подразнення, настає швидке стомлення, а при найбільш несприятливих умовах – перегрів організму (тепловий удар).

Зниження температури також шкідливе для організму, тому що наступає його переохолодження, що призводить до розладнання кровообігу, зниженню імунобіологічних властивостей, до захворювання дихальних шляхів, а також ревматизму, грипу і інших застудних захворювань.

Вологість повітря оцінюється кількістю в ньому водяних парів. Підвищення вологості повітря призводить до порушення терморегуляції організму людини, до його перегріву при високій температурі повітря та погіршення стану і працездатності.

Низька відносна вологість повітря призводить до прискорення тепловіддачі організму, що несприятливо при низьких температурах. Крім того, зниження відносної вологості повітря до 20% викликає неприємне відчуття сухості слизових оболонок верхніх дихальних шляхів.

Рух повітря в залежності від температури може викликати різний вплив на організм людини. При високій температурі повітря його рухомість сприяє збереженню доброго самопочуття, поліпшується тепловіддача організму. У холодний і перехідний періоди року велика швидкість руху повітря призводить до протягів і застудних захворювань. Необхідно також враховувати, що для людей у стані спокою швидкість повітря менше 0,1м/с відчувається як застій, а вище 0,25 м/с – як протяг.

Усі вищевказані параметри повітря характеризують метеорологічні умови виробничого середовища і діють взаємозв’язано на організм людини.

Нормування метеорологічних умов.

Оптимальні і допустимі параметри метеорологічних умов визначаються для робочої зони виробничих приміщень – простору, обмеженому по висоті 2м над рівнем підлоги чи майданчика, на якому знаходяться робочі місця постійного або непостійного (тимчасового) перебування працівників.

Оптимальні норми температури, відносної вологості і швидкості руху повітря забезпечують збереження нормального функціонування і теплового стану організму без напруження механізму терморегуляції протягом тривалої і систематичної дії на людину.

Допустимі метеорологічні параметри протягом тривалої і систематичної дії на людину можуть викликати зміни функціонального і теплового стану організму, які швидко нормалізуються і не виходять за межі фізіологічних пристосувальних можливостей людини.

Нормування оптимальних і допустимих метеорологічних умов в робочій зоні здійснюється в залежності від:

- категорії робіт по тяжкості фізичної праці (табл. 2.1);

- пори року;

- теплової характеристики приміщення.

В залежності від пори року розрізняють холодний і перехідний періоди із середньодобовою температурою зовнішнього повітря нижче +10⁰С та теплий період з температурою +10⁰С і вище.

Виробничі приміщення за тепловою характеристикою поділяються на приміщення з незначними надлишками тепла – не більше 23Дж/(м³с) та зі значними надлишками тепла – які перевищують 23Дж/(м³с). Приміщення, цехи і ділянки зі значними надлишками тепла відносяться до категорії «гарячих цехів».

Таблиця 2.1.

Категорії робіт по тяжкості фізичної праці.

Робота	Категорія роботи	Енерговитрати організму ккал/год	Характеристика роботи
Легка	І	до 150	Проводиться сидячи, стоячи або пов’язана з ходьбою, але не потребує систематичного фізичного напруження чи підняття та перенесення вантажів.
Середня	ІІа ІІб	150-200 200-250	Робота, яка пов’язана з постійною ходьбою, виконується сидячи або стоячи, але не потребує перенесення вантажів. Робота, яка пов’язана з постійною ходьбою та перенесенням вантажів до 10 кг.
Тяжка	ІІІ	Більше 250	Робота, яка пов’язана із систематичним фізичним напруженням, підняттям і перенесенням вантажів більше 10кг.

Для безперервного вимірювання і реєстрації метеорологічних факторів протягом доби, тижня, місяця чи іншого періоду застосовуються спеціальні прилади.

Для вимірювання температури використовують термометри, психрометри (сухий термометр), термографи та ін. Для вимірювання відносної вологості повітря використовують психрометри, гігрометри, гігрографи та ін. Для вимірювання швидкості руху повітря використовують анемометри різних конструкцій.

Вимірюють метеорологічні параметри в різних точках, як правило біля робочих місць, на висоті 1,5–2 метри від підлоги.

Загальні заходи та засоби нормалізації параметрів мікроклімату.

На залізничному транспорті виробничі процеси відбуваються як у закритих приміщеннях, так і на відкритому повітрі. Можливості регулювання метеорологічних факторів на відкритому повітрі надто обмежені. Тому працівники, що працюють на відкритому повітрі підлягають перегріву влітку та переохолодженню в холодну пору року. Під час праці на відкритому повітрі збереження нормального теплового самопочуття забезпечується, як правило, за рахунок природної терморегуляції організму людини. Цьому сприяє також відповідний спецодяг. Останнім часом створенні нові види зручного спецодягу з підвищеними теплозахисними і вітрозахисними властивостями. Крім того, для попередження застудних захворювань працівників узимку та перегрівання влітку передбачаються перерви для зігрівання чи охолодження та відпочинку працівників у спеціально обладнаних стаціонарних або пересувних приміщеннях.

Для нормалізації метеорологічних параметрів виробничих приміщень застосовуються такі організаційні і інженерно-технічні заходи:

удосконалення технологічних процесів та обладнання з метою зменшення виділення тепла у виробничі приміщення;

раціональне розміщення технологічного обладнання;

автоматизація, механізація і дистанційне управління технологічних процесів;

для захисту від променевого тепла – теплоізоляція гарячих поверхонь, екранування теплових джерел і робочих місць, повітряний і водяний душ, засоби індивідуального захисту;

влаштування ефективних систем вентиляції, кондиціювання і опалення виробничих приміщень;

влаштування повітряно-теплових завіс на входах у приміщення в холодний період року;

застосування засобів індивідуального захисту працівників; та інші.