1.18. Соціальне страхування

Всі працівники, у тому числі практиканти та учні, зайняті на будь-якому підприємстві, у будь-якій організації чи в будь-якій установі на постійній, тимчасовій, сезонній або випадковій роботі, незалежно від віку, статі, національності, розміру доходів і від того, працюють вони за повну чи часткову винагороду або без винагороди, підлягають соціальному страхуванню.

Для оформлення страхування не потрібна згода або заява працівника. Сам факт вступу на роботу або навчання людини свідчить про те, що вона застрахована.

Роботодавцям та працівникам, які зайняті індивідуальною працею і не займають робочої сили, надається право добровільного страхування.

Працівники, а у відповідних випадках і члени їх сімей забезпечуються в порядку державного соціального страхування:

допомогою по тимчасовій непрацездатності, а жінки, крім того, допомогою по вагітності, родах і догляду за дитиною до досягнення нею віку трьох років;

допомогою з нагоди народження дитини; допомогою на поховання;

пенсіями по старості, по інвалідності, в разі втрати годувальника, а також пенсіями за вислугу років, встановленими для деяких категорій працівників.

Кошти державного соціального страхування використовуються також на санаторно – курортне лікування працівників, обслуговування їх профілакторіями та будинками відпочинку, на лікувальне (дієтичне) харчування, на утримання піонерських таборів та на інші заходи по державному соціальному страхуванню.

Допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю виплачується при хворобі, каліцтві, тимчасовому переведенні на іншу роботу в зв’язку з захворюванням, при догляді за хворим членом сім’ї, карантині, санаторно–курортному лікуванні і протезуванні – в розмірі до повного заробітку. Допомога по вагітності і родах виплачується протягом усієї відпустки по вагітності і родах в розмірі повного заробітку.

Відповідно до Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування Верховною радою України прийнято закон "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

Страхування від нещасного випадку є самостійним видом загальнообов’язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров’я громадян у процесі їх трудової діяльності.

Завданнями страхування від нещасного випадку є:

проведення профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, запобігання нещасним випадкам на виробництві, професійним захворюванням та іншим випадкам загрози здоров’ю застрахованих, викликаним умовами праці;

відновлення здоров’я та працездатності потерпілих на виробництві від нещасних випадків або професійних захворювань;

відшкодування матеріальної та моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей.

Згідно з цим законом в Україні створено Фонд соціального страхування від нещасних випадків, який :

своєчасно та повністю відшкодовує шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження здоров’я або в разі його смерті;

сприяє створенню умов для своєчасної та кваліфікованої долікарської допомоги потерпілому при нещасному випадку, швидкої у разі необхідності його госпіталізації, ранньої діагностики професійних захворювань;

організовує цілеспрямоване та ефективне лікування потерпілих у власних спеціалізованих лікувально-профілактичних закладах або на договірних засадах — в інших лікувально-профілактичних закладах з метою якнайшвидшого відновлення здоров’я застрахованого;

організовує робочі місця для інвалідів самостійно або разом з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи з іншими заінтересованими суб’єктами підприємницької діяльності;