ВСТУП
Суспільно політичні та соціально-економічні реформи, що здійснюються в Україні, не можуть бути ефективно реалізовані без докорінних змін у сфері праці. Безпечні умови виробництва стоять в одному ряду з такими суспільними потребами людини, як харчування, житло, одяг, лікування тощо.
Проблема створення безпечних умов праці в Україні виникла не сьогодні. Статистика нещасних випадків свідчить, що 15-20 років тому на виробництві щорічно гинуло близько 4 тисяч чоловік. Але й тепер проблема виробничого травматизму є дуже гострою – щорічно на виробництві травмується близько 120 тисяч чоловік, з яких 2,5 тисяч гинуть, більше ніж 10 тисяч отримують професійні захворювання.
Наша держава приділяє велику увагу поліпшенню умов та підвищенню безпеки праці. Прийнятий у жовтні 1992 року Закон України “Про охорону праці” визначив основні шляхи та методи реалізації конституційного права громадян на охорону їх життя і здоров’я в процесі трудової діяльності, створення сучасної системи запобігання і ліквідації техногенних аварій та громадського контролю у цій сфері.
За час, що минув з дня набрання чинності цим Законом, розроблено, затверджено і введено в дію значна кількість положень, інструкцій та інших підзаконних нормативних актів, прийнято ряд постанов Уряду, рішень міністерств, інших центральних органів державної виконавчої влади, спрямованих на забезпечення виконання вимог Закону України “Про охорону праці”.
Динамічні перетворення в економічній сфері потребували удосконалення в сфері законодавства. Саме тому у листопаді 2002 року був прийнятий в новій редакції Закон “Про охорону праці”, в якому були враховані нові Закони “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, “Про оподаткування прибутку підприємств”, “Про професійні спілки, їх права і гарантії діяльності”, а також умови ринкових взаємовідносин.
Сьогодні Держава не є єдиним роботодавцем, як це було раніше, постійно зростає питома вага приватного сектора економіки. Дію Закона поширено на всіх, хто використовує найману працю, і не має значення, юридична це чи фізична особа.
Крім того, відповідно до Угоди про партнерство та співробітництво між Україною та Європейським Союзом, безпека праці визнана пріоритетним напрямом. Тому не тільки прийнятий Закон, а й підзаконні акти опрацьовуються з урахуванням вимог європейських директив.
Таким чином, кардинальні зміни в галузі охорони праці, які дуже потрібні за умов впровадження ринкових відносин і перебудови всього нашого суспільства, одержали необхідну нормативну базу.
Разом з тим розвиток виробництва на сучасному етапі здійснюється на основі широкого впровадження досягнень науки і техніки, складних систем обладнання, технологічних процесів. З іншого боку спостерігається значна амортизація основних фондів, їх несвоєчасне оновлення, реконструкція і ремонт. Все це вимагає від керівників і організаторів виробництва, фахівців, усіх працівників більш жорстких вимог щодо забезпечення охорони праці і безаварійної роботи.
Мета курсу полягає в тому, що майбутній фахівець має бути підготовлений до вирішення різноманітних завдань охорони праці на будь-якій виробничій ділянці. Від рівня його підготовки, вміння застосувати свої знання на практиці залежать іноді життя і здоров’я людей, а в багатьох випадках – запобігання аварій і збереження значних матеріальних цінностей і засобів.
Охорона праці – це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров’я і працездатності людини в процесі трудової діяльності.
Як видно з визначення, охорона праці являє собою систему державних законодавчих актів, а також певний комплекс різних заходів та засобів, що спрямовані на забезпечення безпеки, збереження здоров’я та працездатності працюючих при виконанні ними технологічних операцій трудового процесу в умовах виробництва.
Успішне засвоєння курсу вимагає добрих знань суміжних з охороною праці загально-технічних і спеціальних дисциплін. Складовими компонентами є гуманітарні науки (філософія та ін.), природничі науки (математика, фізика, хімія, біологія), інженерні науки (технічні конструкції, електроніка та ін.), науки про людину (ергономіка, психологія, медицина та ін.), науки про суспільство (соціологія, право, економіка та ін.). Грунтовну підготовку майбутній фахівець має отримувати у сфері таких наук, як “ Безпека життєдіяльності” і “Основи екології”.
Завдання курсу “ Основи охорони праці” полягає в тому, щоб навчити майбутніх фахівців умінню визначати характерні для залізничного транспорту небезпечні і шкідливі виробничі фактори, оцінювати та передбачати можливий несприятливий вплив виробничого об’єкту (операції, технології) на людину і навколишнє середовище, розроблювати і впроваджувати у життя заходи щодо забезпечення безпеки праці з урахуванням специфіки виробництва.
Література
Законодавство України про охорону праці (у 4-х томах), – К.: “Основа”, 1997.
Науково-практичний коментар до Закону України “Про охорону праці”. – К.: “Основа”, 1997.
Положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях. ДНАОП 0.00-4.03.-98.
Пожежна безпека. Нормативні акти та інші документи (у 2-х томах). – К., 1997.
Міжнародне законодавство про охорону праці. Конвенції та рекомендації МОП
(у 3-х томах). – К., “Основа”, 1997.
Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів. ДНАОП 0.00-1.21-98.
Правила улаштування і безпечної експлуатації вантажнопідіймальних кранів.
ДНАОП 0.00-1.03-93.
Правила улаштування і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском.
Правила технічної експлуатації залізниць України. – К., 1995.
Правила пожежної безпеки на залізничному транспорті. ЦУО / 0018. – К., Транспорт України, 1997.
Типове положення про навчання з питань охорони праці. ДНАОП 0.00-4.12-99.
Методичний посібник з питань експлуатації та застосування вогнегасників. – К.:”Основа”, 1997.
Охрана труда на железнодорожном транспорте и в транспортном строительстве / Под ред. В. Крутякова – М.: “Транспорт”, 1983.
Охрана труда на железнодорожном транспорте / Под ред. Ю. Сибарова – М.: “Транспорт”, 1981.
Трахтенберг І., Коршун М., Чебанова О. Гігієна праці та виробнича санітарія. – К., 1997
Додаток 1.
Пам’ятка безпеки праці на період практики.
Практика – це принципово інший вид діяльності по зрівнянню із заняттями в аудиторіях. На практиці виникає зміна обстановки, тому що кожне виробництво, як правило, має об’єкти підвищеної небезпеки.
Приступати до практики слід після обов’язкового ознайомлення із сутністю цієї роботи і потенційною небезпекою, яка може загрожувати під час праці.
Необхідною умовою для цього являється уважне вивчення:
дисципліни “Охорона праці”;
програми практики і її розділу з техніки безпеки;
виробничого обладнання і технологічних процесів (за підручниками, навчальними посібниками тощо і розділів з охорони праці, які є в цих матеріалах);
інструкції з безпеки проведення робіт для працюючих (на підприємствах);
навчальних посібників і підручників з відповідної дисципліни.
Забороняється починати практику (в лабораторіях, майстернях, полігонах тощо) без інструктажу з охорони праці, відповідно до діючих інструкцій за даною спеціальністю. Інструктаж з учбової чи виробничої практики організовує циклова комісія з дисципліни, за якою проводиться практика.
На місці практики на підприємстві проводиться вступний інструктаж, після цього заповнюються особисті картки з техніки безпеки. Крім того, на робочому місці має обов’язково бути проведений первинний інструктаж керівником робіт.
Необхідно пам’ятати, що інструктаж - це один з найважливіших заходів забезпечення безпеки. Підпис в журналі інструктажів – це не формальність, а правовий акт, який свідчить про те, що особа яку проінструктовано, в повному обсязі має уявлення про питання безпеки; знає, як треба запобігнути нещасних випадків.
Керівник практики повинен стежити за тим, щоб на підприємстві були проведені в повному обсязі інструктажі, тому що це має важливі юридичні наслідки.
Найчастіше нещасні випадки під час практики пов’язані з грубими порушеннями дисципліни, регламентованого порядку робіт і трапляються внаслідок наїзду рухомого складу, автомобільних дорожньо-транспортних пригод, падіння з висоти, падіння важких предметів, ураження електричним струмом, несправності обладнання.
Кожний студент зобов’язаний дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку того підприємства, на якому він проходить практику.
Кожний студент має бути особливо дисциплінованим і свідомо дотримуватися заходів безпеки, постійно пам’ятаючи, що навіть незначний компроміс з вимогами безпеки може призвести до трагічних наслідків.
Р
озділ
1.