Тема 2. Педагогічний конфлікт та його детермінанти

„Дерево” конфлікту: зав'­язка, розвиток, кульмінація і розв'язка, післяконфліктний синдром. Конфлікт явний (оголошений) і прихований (латентний).

Сходинки розвитку конфлікту ( за А.Т. Ішмуратовим): латентна, демонстративна, агресивна, батальна - як характеристика його деструктивного шляху.

„Строкате вбрання конфлікту” : невдоволення, розбіжність, протидія, протиборство.

Детермінанти конфлікту: господарсько-організаційні (неправильна організація праці, зарплати), соціально-професійні(недосконалість системи добору кадрів, суперечності між домаганнями праців­ника і можливостями підприємства, суперечності між правовою закріпленістю і рівнем ділових якостей працівника, «Ефект пружини»), соціально-демографічні( порушена структура колективу за віком і за ознакою статі),соціально-психологічні(психологічна несумісність, оманливі образи).

Специфіка педагогічних конфліктів .П’ятифакторна модель педагогічних конфліктів(за Б.І. Хасан).

Специфіка педагогічного конфлікту системи „вчитель-учень”: соціальна нерівність суб’єктів конфлікту, складність процесу розвитку вихованця, необхідність спільного інтересу, публічність, розгортання, потреба в перемозі двох сторін. Конфліктогени у спілкуванні.

Профілактика педагогічних конфліктів, правила профілактики.

Опорні поняття:інцидент, латентний період конфлікту, опісляконфліктний синдром, зав’язка конфлікту, кульмінація і розв’язка конфлікту ;соціально-психологічні, господарсько-організаційні, соціально-демографічні, соціально-професійні чинники конфлікту в освіті.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Гришина Н.В. Психология конфликта.- СПб: Питер, 2000.- С. 171-178.

2. Ермолаева Е.А. Влияние стиля руководителя директора на социально-психологическую атмосферу в педагогическом коллективе. – Автореф. дис. ... канд.. пед. наук. –Л., 1972. – 18 с.

3. Зигерт В.. Ланг Л. Руководить без конфликтов: сокр.: Пер. с нем. – М.: Экономика, 1990. – 368 с.

4. Ішмуратов А.Т. Конфлікт і згода. Основи когнітивної теорії конфліктів. – К.: Наукова думка, 1996. – С. 103-114,119-122.

5. Кайдалов Д.П., Суименко Е.И. Психология единоначалия и коллегиальности. – М.: Мысль, 1979. – С.202-223.

6. Коломінський Л.Н. Психологія менеджменту в освіті(соц.- псих. аспект). -

К.: МАУП, 2000. – С. 129-142.

7. Корнелиус Х., Фейр Ш. Выиграть может каждый. – М: Стрингер, 1992. - С. 13-17.

8. Лозниця В.С. Психологія менеджменту: Навч. посібник. –К.:КНЕУ,1997. – С. 139 – 142.

9. Лукашонок О.Н., Щуркова Н.Е. Конфликтологический этюд для учителя. – М.: Рос. пед. агенство, 1998.- С. 8-14, 32-55.

10. Педагогічна майстерність: Підручник / За ред. І.А.Зязюна. – К.: Вища шк., 2004. – С. 127-128.

11. Рыбакова М.М. Конфликты и взаимодействие в педагогическом процессе.- М.: Просвещение, 1991. – С. 43-53.

12. Рыданова И.И. Основы педагогики общения. – Мн.: Беларуская навука, 1998.- С. 136-147.

13. Семиченко В.А. Психологія педагогічної діяльності: Навч. посіб. – К.: Вища шк., 2004. – С. 212-218.

14. Сухомлинський В.О. Як виховати справжню людину // Вибрані тв.: В 5-ти т. – Т.2. – К.: Рад. школа,1976.- С.202-204.

15. Хасан Б.И., Сергоманов П.А. Психология конфликта и переговоры: Учеб. пособие для студ. высш. учеб. завед. –М.: Академия, 2004.- С.73-77.

16. Чернышев А.С. Практикум по решению конфликтных педагогических ситуаций. – М.: Пед. общество России, 1999. – С. 6-24.

17. Шакуров Р.Х. Социально-психологические основы управления: руководитель и педагогический коллектив. – М.:Просвещение, 1990. – 208 с.

18. Щуркова Н.Е. Педагогическая технология. – М.: Пед. общество России,2002. - С. 88-96.