
- •Програма
- •Основи конфліктолоГії :
- •Лекційний курс
- •Тема 1. Конфлікт у гуманістичній і авторитарній педагогіці
- •Тема 2. Педагогічний конфлікт та його детермінанти
- •Тема 3. Експертиза педагогічних конфліктів
- •Тема 4. Стратегія поведінки керівника у конфліктній ситуації
- •Тема 5. Технологія управління педагогічними конфліктами
- •Плани практичних занять
Полтавський державний педагогічний університет
ім. В.Г.Короленка
Кафедра педагогічної майстерності
Н.М.Тарасевич
Програма
дисципліни за вибором магістранта
Основи конфліктолоГії :
Діяльність менеджера з попередження та розв’язання
конфліктів у закладах освіти
Полтава -2007
Н.М.Тарасевич.Основи конфліктології : Діяльність менеджера з поаередження та розв′язання конфліктів у закладах освіти. – Полтава : ІОЦ ПДПУ, 2007. – 12 с.
Рецензенти :
Олена Георгіївна Мирошник, кандидат психологічних наук, доцент кафедри психології Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г.Короленка.
Ірина Степанівна Тодорова, кандидат психологічних наук, доцент кафедри культурології і історії Полтавського університету споживчої кооперації України.
Затверджено Вченою Радою Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г.Короленка (протокол № 8 від 27. 02.2006 р.)
Передмова
Конфлікт як механізм розвитку людської діяльності і відповідно особистості останнім часом став предметом розгляду багатьох наук, у тому числі й педагогіки, яка змінила своє ставлення до цієї проблеми в бік позитивної оцінки його конструктивних функцій. Сьогодні питання суті конфліктів, шляхів їх попередження й подолання у різних сферах людського буття стали настільки актуальними, що з’явилася спеціальна галузь науки – конфліктологія, предмет якої - конфлікти, їх класифікація, причини виникнення, ефективні шляхи розв’язання.
З кінця ХХ століття у світі створюються спеціальні центри з вивчення конфліктів (Австралія, Росія, США), навчальні заклади почали підготовку менеджерів з конфліктів. У 150 коледжах і університетах США викладається теорія і практика конфліктів, випускники з цієї спеціальності отримують ступінь магістра наук.
Активно займаються цією проблемою в Росії. У Красноярську( за Б.І.Хасан, 2003) з 1991 року почав видаватися Бюлетень клубу конфліктологів, у Санкт-Петербурзі проводяться щорічні конференції з розв’язання конфліктів, тут на базі спеціально створеного конфліктологічного відділу університету вперше в Росії почалася підготовка спеціалістів цього фаху. Виходять навчальні посібники з конфліктології.
Значний внесок у цій галузі зроблено останнім часом в Україні, особливо в царині досліджень конфліктів в освіті: І.Д.Денисенко, І.О.Ковальова, Л.М.Карамушка, Н.Л.Коломінський, О.І.Бондарчук, Р.Х.Шакуров інші. Викристалізовуються технології, які допомагають гармонізувати міжособистісні стосунки у системі „вчитель-учень”, ”вчитель-керівник школи”, „керівник школи – батьки” тощо; розробляються способи ненасильницьким шляхом долати конфлікти, створюючи умови стимуляції особистості до самозміни.
Запропонований спецкурс побудований на засадах гуманістичної педагогіки, яка використовує конфліктні ситуації для аналізу причин ускладнення взаємодії і пошуку шляхів співробітництва. Керівник школи має бути готовим до нейтралізації деструктивної сторони конфліктної ситуації і вибору шляхів зміцнення професійних контактів. Для цього потрібне вміння управляти конфліктом, уникаючи авторитарність, об’єднуючи вчителів та учнів для спільного розв’язку проблеми. А це, у свою чергу, вимагає спеціальних знань, щоб розв’язувати суперечності не стільки на інтуїтивному рівні, скільки на свідомих переконаннях, які базуються на тлі психолого-педагогічних закономірностей професійної взаємодії.
Завдання спецкурсу:
допомогти керівнику школи, вчителю усвідомити фактори, які провокують конфлікти в школі;
навчити розпізнавати сигнали конфлікту, аналізувати детермінанти їх появи;
ознайомити зі стратегіями виходу з конфліктної ситуації, перевагами та обмеженнями кожної;
з’ясувати технології конструктивного розв’язання конфліктів;
проаналізувати умови ефективної поведінки у конфлікті;
залучити магістрантів до досліджень конфліктогенів у сучасній школі та шляхів їх усунення.
Вивчення дисципліни будується за таким планом:
Навчальний план
спецкурсу ”Основи конфліктології: Діяльність менеджера з попередження та розв’язання конфліктів в освіті”
№ |
Тема |
Кількість |
годин |
|
|
|
|
|
лекції |
Практ |
Самост. |
Інд |
Залік |
1 |
Конфлікт у гуманістичній і авторитарній педагогіці |
2 |
|
4 |
2 |
|
2 |
Педагогічний конфлікт та його детермінанти |
2 |
2 |
6 |
2 |
|
3 |
Експертиза педагогічних конфліктів |
2 |
|
8 |
2 |
|
4 |
Стратегії поведінки керівника у конфліктній ситуації |
2 |
|
4 |
2 |
|
5 |
Технологія управління педагогічними конфліктами |
4 |
2 |
10 |
2 |
|
|
Усього |
12 |
4 |
32 |
10 |
2 |
Плани практичних занять подано в кінці курсу лекцій. Самостійна робота виконується у формі рефератів(тематика подається до кожної теми), магістерської роботи.
Вимоги до знань і умінь магістрантів
У результаті вивчення навчальної дисципліни „Основи конфліктології” студенти повинні
знати:
- наукові основи теорії конфлікту;
- орієнтуватися в таких наукових поняттях, як „складна педагогічна ситуація”, „види конфліктів”, „педагогіка ненасилля”, ”стратегії поведінки керівника”, ;
- сутнісні відмінності між конструктивним і деструктивним шляхом розвитку конфлікту, педагогікою ненасилля і педагогікою примусу ;
- знати зв’язок між стратегією поведінки керівника і характером психологічного клімату в колективі;
- знати умови, що забезпечують конструктивний шлях розв’язання педагогічних конфліктів;
- техніку стратегії співробітництва;
- чинники деструктивної поведінки керівника;
- технологію управління педагогічними конфліктами;
уміти:
- бачити перспективи власного розвитку;
- використовувати понятійний апарат конфліктології в аналізі педагогічних ситуацій;
- обирати управлінські рішення на ґрунті виважених альтернатив;
- ефективно використовувати прийоми етичного захисту як засобу нормалізації взаємин у колективі;
- здійснювати експертизу педагогічних конфліктів;
- запобігати деструктивному розвитку конфлікту;
- ставити вимоги перед співробітниками;
- використовувати техніку „амортизації”;
- визначати і стимулювати мотивацію співробітництва.