Приклад виконання креслення.
Z
В2
В3 
h2
l2
K2
С2
А2
А3
С3
O
Y
X
А1
l1
h1 С1
В1
Таблиця .Координати точок.
№ варіанту |
А |
В |
С |
1 |
(40;5;55) |
(0;50;10) |
(65;20;0) |
2 |
(20;10;20) |
(75;20;50) |
(90;85;0) |
3 |
(85;20;80) |
(25;40;20) |
(90;90;30) |
4 |
(85;42;0) |
(25;62;20) |
(0;10;40) |
5 |
(10;20;25) |
(55;50;10) |
(80;0;65) |
6 |
(65;25;70) |
(0;40;40) |
(90;90;15) |
7 |
(40;70;5) |
(0;30;30) |
(65;25;45) |
8 |
(42;72;0) |
(0;32;33) |
(75;40;55) |
9 |
(55;0;30) |
(5;55;15) |
(35;35;50) |
10 |
(45;55;10) |
(0;25;35) |
(60;10;60) |
11 |
(45;0;60) |
(80;45;15) |
(15;10;10) |
12 |
(0;65;0) |
(15;20;50) |
(10;10;20) |
13 |
(25;30;50) |
(65;50;10) |
(10;60;40) |
14 |
(88;50;10) |
(62;0;60) |
(20;0;30) |
15 |
(0;50;10) |
(25;0;60) |
(70;5;30) |
16 |
(105;0;95) |
(80;75;30) |
(0;30;15) |
17 |
(40;65;25) |
(0;10;50) |
(55;20; 40) |
18 |
(70;20;10) |
(25;50;30) |
(55;20;40) |
19 |
(0;15;40) |
(60;60;75) |
(85;45;10) |
20 |
(35;70;0) |
(60; 40;20) |
(20;25;45) |
21 |
(25;5;70) |
(65;30;30) |
(0;45;25) |
22 |
(25;15;60) |
(65;50;15) |
(0;80;10) |
23 |
(70;25;5) |
(15;55;35) |
(20;5;55) |
24 |
(15;70;0) |
(60;40;20) |
(0;25;45) |
25 |
(30;55;5) |
(75;10;50) |
(5;0;20) |
Самостійна робота № 16
Тема: Малюнки геометричних тіл
Побудувати в трьох проекціях геометричні тіла. По виконаним кресленням побудувати аксонометричні проекції
№ варіанта |
Розміри, мм |
||||||||||
d |
d1 |
d2 |
h |
h1 |
h2 |
h3 |
l |
l1 |
m |
n |
|
1 |
50 |
40 |
60 |
50 |
60 |
55 |
75 |
60 |
55 |
60 |
60 |
2 |
60 |
60 |
60 |
70 |
70 |
70 |
70 |
60 |
95 |
50 |
50 |
3 |
60 |
60 |
50 |
60 |
50 |
70 |
60 |
60 |
60 |
60 |
65 |
Теоретичні відомості
Малюнки геометричних тіл виконують в тій же послідовності, що і аксонометричні креслення цих тіл. Спочатку проводять аксонометричні вісі, які відповідають обраному виду аксонометрії. Побудови виконують тонкими лініями, без натиску, щоб невдало проведені лінії можна було легко стерти. Невидимі лінії на технічних кресленнях звичайно не проводять. Після того як всі побудови будуть виконані і всі допоміжні лінії будуть стерті, малюнок обводять м’яким олівцем. Рельєфність і , відповідно, більшу наочність можна надати малюнку тіньовою штриховкою, яка наноситься на зображених поверхнях деталі з урахуванням освітлення предмету. Лінії штриховки поверхонь багатогранників, циліндрів і конусів роблять звичайно прямими, а для інших тіл обертання – кривими.
При нанесенні тіньової штриховки звичайно вважають, що предмет освітлений зліва і зверху.
Напрям тіньової штриховки граней призми і піраміди обирають так, щоб лінії штриховки були паралельні ребрам основи. Штриховка циліндричних поверхонь виконується лініями, паралельними вісі циліндра, а конічної поверхні – лініями, які виходять з вершини конуса. Для циліндричних і конічних поверхонь лінії штриховки у країв контура бокової поверхні проводяться частіше, а в середині поверхні – рідше.
На кульковій поверхні лінії штриховки наносять концентричними колами. Біля контурів зображення кулі ці кола проводяться частіше, а по мірі приближення до центру відстань між колами слід збільшувати. З тіньової сторони штрихи (для циліндричних і конічних поверхонь) і кола(для сферичних поверхонь) проводять більш товстими лініями. Саму світлу частину поверхні можна взагалі не штрихувати. Наочність зображуваного предмета досягається правильним розташуванням штрихів на поверхні зображуваного предмет