ТЕМА 1.

МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІЧНА СИСТЕМА

Основні питання для вивчення

1. Вступ.

2. Сучасний світ і середовище міжнародної економіки.

3. Еволюція світового ринку та міжнародної економіки. Зміст міжнародної економіки.

4. Структура міжнародної економіки.

1. Вступ.

Міжнародна економіка - це галузь фундаментальної економічної науки, що вивчає світове господарство як систему, його основні складові (регіональні об’єднання країн, світові ринки, міжнародні економічні організації тощо), а також міжнародні економічні процеси.

Головний об’єкт курсу – це міжнародна економіка як невід’ємна складова людського суспільства в цілому.

Об’єктами вивчення також виступають:

• великі складові міжнародної економіки – регіональні об’єднання країн, міжнародні економічні організації світовий ринок та ін.;

• міжнародні економічні процеси та явища – кризи, міграція, спекуляція на світових ринках та ін.

Предметом курсу є міжнародні економічні закони, закономірності, фактори, результати функціонування світового господарства та його головних складових частин в контексті еволюції людського суспільства.

Міжнародна економічна система – являє собою сукупність елементів світової економіки з властивими кожному із них характеристиками, у процесі дії елементів світової економіки виникають інтегративні якості, характеристики, закономірності функціонування цієї системи.

Міжнародні економічні відносини (МЕВ) виникають у зв’язку з виходом економічної діяльності за кордони держав і утворюються в процесі взаємодії економічних суб’єктів різних країн з приводу привласнення засобів і результатів виробництва, а також організації міжнародних відтворювальних процесів (див. рис. 1.)

Світове господарство

Міжнародна економічна система

Національні економічні системи

Регулятивні механізми

Міжнародна економічна діяльність

Міжнародні економічні відносини

Рис. 2. Складові міжнародної економічної системи

Міжнародна економіка, як дисципліна виконує такі функції:

1. пізнавальну – вивчення та пояснення міжнародних економічних процесів та явищ;

2. методологічну – міжнародна економіка з одного боку, є фундаментом розвитку конкретних економічних дисциплін, а з іншого - узагальнює та розвиває їх досягнення;

3. ідеологічну – міжнародна економіка впливає на формування світогляду та ідеологічних переваг людини;

4. практичну – розробка та реалізація ефективної зовнішньоекономічної діяльності держави.

Рис. 1. Формування системи міжнародних економічних відносин

2. Сучасний світ і середовище міжнародної економіки.

Сучасний світ – це різноманітне, суперечливе та цілісне людське суспільство, ноосфера земної кулі.

Економічне Соціальне

Духовне Політичне

Міжнародна економіка

Сучасний світ є глобальною системою, що складається з економічної, політичної, соціальної та духовної сфер, які підпорядковуються певним внутрішнім і зовнішнім закономірностям та впливають на зміст міжнародної економіки (див. рис. 3).

Рис 3. Середовище міжнародної економіки

Економічне середовище міжнародної економіки об’єднує мега-, макро-, мезо- та мікрорівні. Міжнародні економічні відносини пов’язують їх у цілісну та суперечливу систему.

Мегарівень є адекватним міжнародній економіці як складній системі.

Макрорівень представлений відкритими економіками розвинутих країн; країн, що розвиваються і країн з перехідною економікою У відкритій економіці, крім внутрішніх, існують взаємопов’язані зовнішні потоки.

Модель економічного кругообігу відкритої економіки (див. рис. 4) ілюструє існування поряд із внутрішніми (національними) економічними відносинами з приводу виробництва, розподілу, обміну та споживання благ зовнішніх економічних відносин.

Отже, відкрита економіка – це національна економіка (економіка країни), інтегрована у міжнародну економіку.

Мезорівень охоплює економічні зв’язки між регіонами, галузями та міжгалузевими комплексами окремих країн.

Мікрорівень представлений зовнішньоекономічною діяльністю фізичних та юридичних осіб.

Важливим суб’єктом сучасних міжнародних економічних відносин стали транснаціональні компанії (ТНК), які охоплюють своєю діяльністю всі рівні економічного середовища міжнародної економіки.

За ступенем розвитку стосунків між суб’єктами МЕВ виділяють:

• міжнародні економічні контакти;

• міжнародна економічна взаємодія;

• міжнародне економічне співробітництво;

• міжнародна економічна інтеграція.

Політична сфера включає держави з притаманними їм формами правління (монархія, республіка), політичними режимами (демократія, авторитаризм, тоталітаризм)та відповідними формами устрою (унітарна держава, федерація, конфедерація); різноманітні міждержавні та наддержавні утворення (наприклад ООН, ЄС, СНД); політичні партії та міждержавні політичні утворення (наприклад Соціалістичний Інтернаціонал); а також сучасний політичний процес, який втілює у собі політичну залученість (вибори, референдуми, переговори і т.д.); політичне функціонування (лобі, опозиція тощо); міжнародну політику та міжнародне право.

Через політичні причини кожна країна по відношенню до інших може застосовувати преференції, режими найбільшого сприяння, інтегрування з ними. З іншого боку, можливе встановлення тарифних та нетарифних бар’єрів, ембарго, інших економічних санкцій.

Адекватна реалізація принципів міжнародної економіки можлива лише в стабільному політичному середовищі.

Соціальне середовище міжнародної економіки характеризується багатоманітністю взаємопов’язаних людських станів, прошарків і угрупувань, а також інститутів громадянського суспільства за демографічними, расовими, національними, професійними, релігійними та іншими ознаками.

Духовне середовище міжнародної економіки є складною системою форм суспільної свідомості, а саме: наукової, естетичної, етичної, моральної, релігійної; а також, типів культур, традицій, генотипів різних народів та інститутів і організацій, що їх обслуговують.

Процес прискореного залучення України до загально цивілізаційних процесів та структур охоплює всі сфери життя. В економічній сфері він спрямований на створення конкурентоспроможної продукції та екологічно орієнтованої ринкової економіки. Соціально-політичні критерії інтеграції України у світове господарство передбачають стабільність інституцій, які забезпечують демократію, верховенство закону, права людини, розповсюдження і укріплення гуманістичних та загальнолюдських цінностей, конструктивний громадський консенсус різних політичних сил. Духовне середовище міжнародного розвитку України ґрунтується на величезному потенціалі емоційної, психологічної енергії, що вивільняється внаслідок розбудови власної незалежної держави і спрямована на відродження нації як повноправного члена світової спільноти.