
- •Тема 1. Напiвпровiдниковi прилади
- •1.2. Провiднiсть напiвпровiдникiв
- •1.3. Електронно-дірковий перехід
- •1.4. Напівпровідникові діоди
- •1.5. Біполярні транзнстори
- •Між характеристичними та внутрішніми параметрами транзистора для кожної схеми вмикання існує певний зв’язок.
- •1.6. Польові транзнстори
- •Тема 2. Інтегральні мікросхеми
- •1.1. Планарна технологія
- •2.2. Основні терміни і визначення в мікроелектроніці
- •2.4. Напівпровідникові інтегральні мікросхеми
- •2.5. Тонкоплівкові гібридні інтегральні мікросхеми
- •Тепер можна оцінити питому ємність діелектрика із виразів
- •Тема з. Оптоелектронні елементи tа системи
- •3.1. Особливості оптоелектроніки
- •3.2. Джерела (випромінювачі) світла
- •3.3. Фотоприймачі
- •Загальний колекторний струм фототранзистора
- •3.4. Оптичні лінії зв'язку
- •3.5. Оптоелектронні індикатори
- •3.6. Оптрони
- •Mіkросхеmоtехhіка
- •Тема 4. Електронні підсилювачі
- •4.1. Класифікація та структурні схеми підсилювачів
- •Розглядаючи вхідне коло підсилювача з джерелом напруги (рис. 4.1, а), можемо записати
- •4.2. Осhоbhі характеристики підсилювачів
- •Для багатокаскадного підсилювача
- •4.3. Режим роботи підсилювального каскаду
- •4.4. Зворотний зв'язок у підсилювачах
- •Тема 5. Базові елементи лінійних інтегральних підсилювачів.
- •5.1. Особливості аналогової інтегральної схемотехніки
- •5.2. Методи забезпечення і стабілізація режиму роботи транзисторного каскаду підсилення
- •5.3. Елементарні каскади підсилення
- •5.4. Складений транзистор
- •5.5 Диференційні каскади підсилення
- •5.6. Вибіркові каскади підсилення
- •Тема 6. Операційні підсилювачі
- •6.1. Призначення та основні властивості операційних підсилювачів
- •6.2. Передавальні характеристики операційних підсилювачів
- •6.3. Сtруktурhі схеми операційних підсилювачів
- •6.4. Операційні підсилювачі загального призначення
- •6.5. Операційні підсилювачі окремого застосування
- •6.6. Найважливіші показники операційних підсилювачів
- •6.7. Інвертуюче, неінвертуюче та диференційне ввімкнення операційних підсилювачів
- •Вхідний і вихідний опори такої моделі в першому на6лиженні визначаються рівняннями
- •6.8. Розв'язуючі пристрої на стандартних операційних підсилювачах
- •Якщо до входу оп прикласти напругу в вигляді стрибка із сталою амплітудою Uд, то
- •Тема 7. Генератори гармонічних kоливань
- •7.1. Класифікація та ііризначення генераторів гармонічних коливань
- •7.2. Умови самозбудження автогенераtорів
- •Таким чином, щоб одержати стійкий автоколивальний процес з частотою коливань
- •7.5. Стабілізація частоти вихідних коливань в автогенераторах
- •Тема 8. Імпульсні пристрої на інтегральних mікросхеmах
- •8.1. Особливості імпульсного режиму електронних пристроїв
- •8.2. Ключовий режим роботи біполярних транзисторів
- •При цьому струм колектора в режимі насичення
- •8.3. Імпульсний режим роботи операційних підсилювачів. Компаратори
- •Скориставшись рівністю (8.11) та (8.12) для напруги гістерезисну, отримаємо
- •8.4. Диференціюючі та інтегруючі ланцюжки
- •8.1. Електронні ключі
- •8.6. Автоколивні мультивібратори
- •Період коливань мультивібратора симетричної схеми
- •Тривалість зрізу залежить від часу заряджання конденсатора
- •Частота слідування імпульсів
- •8.7. Загальмовані мультивібратори
- •Має низький негативний рівень, а напруга , що збігається з напругою на відкритому діоді vd1, майже дорівнює нулю.
- •8.8. Генератори лінійно–змінної напруги
- •Тема. 9. Цифрові елементи та пристрої
- •9.1. Загальна характеристика цифрових логічних інтегральних мікросхеm
- •9.2. Схеми цифрових логічних елементів
- •9.3. Тригери
Частота слідування імпульсів
(8.31)
Несиметричний мультивібратор на ОП можна створити за схемою симетричного мультивібратора, замінивши в ній резистор R на коло з двох діодних ключів (рис. 8.17, а). При цьому сталі часу τ' = R'С та τ"= R"С для позитивних та негативних вихідних імпульсів, які проходять по черзі через резистори R' та R", можна зробити різними (R' ≠ R"), що забезпечує отримання необхідної шпаруватості генерованих імпульсів. Форма вихідних імпульсів для R" > R' зображена на рис. 8.17, б. Тривалість вихідних імпульсів та розраховують за формулою (8.30) з підстановкою відповідної сталої часу τ' та τ", а частоту слідування імпульсів – за формулою F = 1/( + ). Опір резисторів R, R1, R2 вибирають з урахуванням максимально припустимого вихідного струму ОП.
При
цьому розрахункова формула з урахуванням
того, що
і
,
має
вигляд
(8.32)
де Rн – опір зовнішнього навантаження мультивібратора.
8.7. Загальмовані мультивібратори
Загальмовані мультивібратори працюють у чекаючому режимі. У такому режимі мультивібратор має один стан стійкої рівноваги. Імпульси прямокутної форми формуються лише після надходження імпульсу запуску, який переводить мультивібратор з стійкого стану рівноваги до тимчасово стійкого стану. Момент закінчення тимчасово стійкого стану визначається колом, що задає час. Таким чином, під впливом імпульсу запуску загальмований мультивібратор виробляє один прямокутний імпульс, після чого повертається достану стійкої рівноваги. Змінюючи сталу часу (дискретно або плавно) кола, що задає час, можна регулювати тривалість вихідних імпульсів в широких межах. Загальмований мультивібратор ще називають одновібратором, спусковою схемою, однотактним релаксатором, кіп–реле та ін. Однак незалежно від назви загальмований мультивібратор являє собою пристрій з позитивним зворотним зв'язком, що має один стійкий та один тимчасово стійкий стан рівноваги.
Загальмований мультивібратор а інтегральному виконанні на біполярних транзисторах можна створити з автоколивного мультивібратора з колекторно–базовим позитивним зворотним зв'язком (див. рис. 8.14, а), якщо його примусово закрити в одному із тимчасово стійких станів, перетворивши його в стійкий стан.
Загальмовані мультивібратори цього типу, в яких задають час два конденсатори, є в серії 218 інтегральних мікросхем. А в серії 119 є загальмовані мультивібратори з одним конденсатором, що задає час. Розглянемо принцип роботи загальмованого мультивібратора 119ГФЗ з одним конденсатором, що задає час (рис. 8.18, а).
У вихідному стані транзистор VT2 відкритий фіксованим базовим струмом, що протікає через резистор R, верхній кінець якого з’єднаний з джерелом колекторного живлення ЕС. Через те що напруга на колекторі цього відкритого транзистора мала, напруга на базі транзистора VT1 з урахуванням коефіцієнта передавання подільника напруги R2, R3 близька до нуля, тобто VT1 закритий. Напруга на колекторі закритого транзистора VT1 майже дорівнює напрузі джерела живлення (рис. 8.18, б). Конденсатор С через ділянку емітер–база відкритого транзистора VT2 заряджений до напруги UC (0) ≈ ЕС – UВ де UВ – напруга на базі.
Рис. 8.18.
З подачею до входу вивід 8 мультивібратора в момент часу 11 (рис. 8.18, б) імпульсу запуску Uзап позитивної полярності діод VD2 пропускає до бази транзистора VT1 лише позитивний, попередньо скорочений колом, що диференціює (С1, R1), короткий імпульс. При цьому транзистор VT1 починає відкриватися й напруга UC1 дещо зменшується. Оскільки напруга на конденсаторі С миттєво змінитися не може, то цей приріст негативної напруги передається до бази транзистора VT2, підзакриваючи його. Напруга UС2 при цьому збільшується, що завдяки конденсатору прискорення С2 призводить до збільшення напруги на базі транзистора VT1. Цей регенеративний процес зростає лавиноподібне і закінчується закриванням транзистора VT2 й насиченням транзистора VT1, напруга на колекторі якого UС1(на виході мультивібратора) зменшується до напруги насичення транзистора UСЕнас. Увесь негативний потенціал правої обкладки конденсатора С прикладається до бази транзистора VT2.
Але такий стан мультивібратора е тимчасово стійким. Конденсатор С починає перезаряджатися в колі + ЕС – R – С – VD1 – емітер – колектор Т1 – (– ЕС), і напруга UВ2 на базі транзистора VT2 збільшується. Коли ця напруга в момент часу t2 досягає нульового рівня, транзистор VT2 відкривається, і в схемі виникає регенеративний процес перевертання, аналогічний до описаного вище, в результаті якого мультивібратор повертається у початковий стан. Тривалість імпульсу, що формується на колекторі транзистора VT1, від моменту подавання імпульсу запуску до закінчення тимчасово стійкого стану
t1 = RС ln(2–3χ) (8.33)
χ = UD /ЕС; UD – напруга на діоді.
Рис. 8.19
Якщо врахувати, що для мікросхеми 119ГФ3 ЕС = 3В та UD = 0,5...0,6В, то відповідно до виразу (8.33)
tі = 0,4RС. (8.34)
Час відновлення загальмованого мультивібратора що дорівнює часу заряджання конденсатора С,
tв ≈ 3τзар ≈ 3СRзар. (8.35)
Для нормальної роботи схеми період повторення імпульсів запуску має бути не меншим ніж повний цикл його роботи
Т > tі + tв. (8.36)
Амплітуду вихідних імпульсів, як і для автоколивних мультивібраторів, можна розрахувати за формулою (8.22). Вихідну напругу доцільно знімати з колектора транзистора VT1, адже коло корекції з діода VD1 та резистора Rзар забезпечує корекцію форми імпульсу як і в автоколивних мультивібраторах (див. рис. 8.15, а). Конденсатор С навісного типу під'єднаний до виводів 5 та 12 мікросхеми.
Принципова схема та схема ввімкнення загальмованого мультивібратора 218ГФ2 з двома конденсаторами, що задають, час (як і в попередньому варіанті також навісного типу), показана на рис 8.19, а, б. Розглянемо її особливості. У вихідному стані схеми транзистор VT1 відкритий, адже його база через резистори R1 та R2 під'єднана до джерела живлення + ЕС, а транзистор VT2 – закритий, бо його база через резистор R5 з'єднана з корпусом. Запускається мультивібратор імпульсами негативної полярності, попередньо скороченими колом, що диференціює (R3, С3). Таким чином, після запуску закривається транзистор VT1. Коло з послідовно ввімкнених діодів VD4 та VD5 підвищує завадостійкість схеми. Вихідну напругу можна знімати з колекторних кіл обох транзисторів, що мають кола корекції форми імпульсів (VD1, Rзар та VD2, Rзар).
Рис. 8.20
Загальмовані мультивібратори на операційних підсилювачах. Схеми таких мультивібраторів створюють зі схем автоколивних мультивібраторів (див. п. 8.6), забезпечуючи переведення останніх з автоколивного режиму в чекаючий. Конденсатор, що задає час у схемі загальмованого мультивібратора на ОП, можна увімкнути в коло зворотного зв'язку за інвертуючим та неінвертуючим входом. Мультивібратори другого виду з конденсатором в колі позитивного зворотного зв'язку мають найгірші характеристики і використовуються рідко. Схема загальмованого мультивібратора з ввімкненням конденсатора у коло негативного зворотного зв'язку за інвертуючим входом показана на рис.8.20, а. Вона отримана зі схеми автоколивного мультивібратора (див. рис. 8.16, а), де паралельно конденсатору С ввімкнено додатковий діод VD1 та введено коло запуску з елементів С1, R2, VD2. Діод VD1 забезпечує чекаючий режим роботи мультивібратора. Коло диференціювання С1, R2 формує імпульси запуску .малої тривалості. Через діод VD2 до інвертуючого входу операційного підсилювача надходять імпульси лише позитивної полярності.
В
стані стійкої рівноваги мультивібратора
(інтервал часу 0 – t1),
який визначається петлею позитивного
зворотного зв'язку, напруга на виході
.
Безперечно,
що