
- •Тема 1. Напiвпровiдниковi прилади
- •1.2. Провiднiсть напiвпровiдникiв
- •1.3. Електронно-дірковий перехід
- •1.4. Напівпровідникові діоди
- •1.5. Біполярні транзнстори
- •Між характеристичними та внутрішніми параметрами транзистора для кожної схеми вмикання існує певний зв’язок.
- •1.6. Польові транзнстори
- •Тема 2. Інтегральні мікросхеми
- •1.1. Планарна технологія
- •2.2. Основні терміни і визначення в мікроелектроніці
- •2.4. Напівпровідникові інтегральні мікросхеми
- •2.5. Тонкоплівкові гібридні інтегральні мікросхеми
- •Тепер можна оцінити питому ємність діелектрика із виразів
- •Тема з. Оптоелектронні елементи tа системи
- •3.1. Особливості оптоелектроніки
- •3.2. Джерела (випромінювачі) світла
- •3.3. Фотоприймачі
- •Загальний колекторний струм фототранзистора
- •3.4. Оптичні лінії зв'язку
- •3.5. Оптоелектронні індикатори
- •3.6. Оптрони
- •Mіkросхеmоtехhіка
- •Тема 4. Електронні підсилювачі
- •4.1. Класифікація та структурні схеми підсилювачів
- •Розглядаючи вхідне коло підсилювача з джерелом напруги (рис. 4.1, а), можемо записати
- •4.2. Осhоbhі характеристики підсилювачів
- •Для багатокаскадного підсилювача
- •4.3. Режим роботи підсилювального каскаду
- •4.4. Зворотний зв'язок у підсилювачах
- •Тема 5. Базові елементи лінійних інтегральних підсилювачів.
- •5.1. Особливості аналогової інтегральної схемотехніки
- •5.2. Методи забезпечення і стабілізація режиму роботи транзисторного каскаду підсилення
- •5.3. Елементарні каскади підсилення
- •5.4. Складений транзистор
- •5.5 Диференційні каскади підсилення
- •5.6. Вибіркові каскади підсилення
- •Тема 6. Операційні підсилювачі
- •6.1. Призначення та основні властивості операційних підсилювачів
- •6.2. Передавальні характеристики операційних підсилювачів
- •6.3. Сtруktурhі схеми операційних підсилювачів
- •6.4. Операційні підсилювачі загального призначення
- •6.5. Операційні підсилювачі окремого застосування
- •6.6. Найважливіші показники операційних підсилювачів
- •6.7. Інвертуюче, неінвертуюче та диференційне ввімкнення операційних підсилювачів
- •Вхідний і вихідний опори такої моделі в першому на6лиженні визначаються рівняннями
- •6.8. Розв'язуючі пристрої на стандартних операційних підсилювачах
- •Якщо до входу оп прикласти напругу в вигляді стрибка із сталою амплітудою Uд, то
- •Тема 7. Генератори гармонічних kоливань
- •7.1. Класифікація та ііризначення генераторів гармонічних коливань
- •7.2. Умови самозбудження автогенераtорів
- •Таким чином, щоб одержати стійкий автоколивальний процес з частотою коливань
- •7.5. Стабілізація частоти вихідних коливань в автогенераторах
- •Тема 8. Імпульсні пристрої на інтегральних mікросхеmах
- •8.1. Особливості імпульсного режиму електронних пристроїв
- •8.2. Ключовий режим роботи біполярних транзисторів
- •При цьому струм колектора в режимі насичення
- •8.3. Імпульсний режим роботи операційних підсилювачів. Компаратори
- •Скориставшись рівністю (8.11) та (8.12) для напруги гістерезисну, отримаємо
- •8.4. Диференціюючі та інтегруючі ланцюжки
- •8.1. Електронні ключі
- •8.6. Автоколивні мультивібратори
- •Період коливань мультивібратора симетричної схеми
- •Тривалість зрізу залежить від часу заряджання конденсатора
- •Частота слідування імпульсів
- •8.7. Загальмовані мультивібратори
- •Має низький негативний рівень, а напруга , що збігається з напругою на відкритому діоді vd1, майже дорівнює нулю.
- •8.8. Генератори лінійно–змінної напруги
- •Тема. 9. Цифрові елементи та пристрої
- •9.1. Загальна характеристика цифрових логічних інтегральних мікросхеm
- •9.2. Схеми цифрових логічних елементів
- •9.3. Тригери
6.5. Операційні підсилювачі окремого застосування
До інтегральних ОП окремого застосування відносять підсилювачі, які мають покращене значення одного з параметрів. Це ОП з підвищеним вхідним опором, прецизійні, мікропотужні, з дуже високим коефіцієнтом підсилення, з низьким рівнем дрейфу, з підвищеною радіаційною стійкістю і т. д.
Інтегральні ОП з підвищеним вхідним опором. Підвищення вхідного опору ОП досягається двома способами: застосуванням у вхідному каскаді біполярних транзисторів з надвисоким коефіцієнтом передачі струму бази або використанням в тому ж каскаді польових транзисторів. Для підвищення вхідного опору диференційного підсилювача в його структурі використовують складені транзистори, які мають значно більший коефіцієнт передачі струму бази порівняно з одиночними транзисторами. При цьому вхідний опір підсилювача згідно з рівнянням (5.49) підвищується. Диференційні каскади на складених транзисторах з цією метою використовувались у ранніх випусках ОП. Але тепер за планарною технологією виготовляють одиночні біполярні транзистори, які в режимі малих струмів мають дуже велике значення h21Е, що досягає кількох тисяч. В таких транзисторах підвищення h21Е за малих струмів досягається зменшенням товщини базового шару з відповідним підвищенням тривалості емітерної дифузії. Недоліком біполярних транзисторів з помірним і надвисоким h21Е є зниження напруги пробою внаслідок малої товщини бази.
Рис. 6.9
Транзистори з надвисоким значенням h21Е застосовують у вхідних диференційних каскадах ОП типу 140УД6 і 140УД14. Оскільки транзистори з надвисоким значенням h21Е низьковольтні, то при компоновці схеми диференційного каскаду використовують каскадне ввімкнення цих транзисторів у парі з високовольтними, забезпечуючи близький до короткого замикання за змінним струмом режим роботи низьковольтних транзисторів.
Вхідний опір мікросхем 140УД6 і 140УД14 становить 2·103 і 30·103 Ом при дуже малих струмах (30 і 2 мкА) відповідно. Коефіцієнт підсилення КпU =(50 ... 70)·103 для мікросхемі: 140УД6 і КпU = 50000 для мікросхеми 140УД14.
У схемі ОП типу 544УД1 (рис. 6.9) вхідний опір підвищений застосуванням у вхідному диференційному каскаді польових транзисторівVТ2, VT5, активним навантаженням яких служать біполярні транзистори VТ1, VT4. Вхідний опір цього ОП приблизно 100 МОм, що значно вище вхідного опору ОП на біполярних транзисторах у вхідному каскаді, а вхідний струм знижений до 150 нА. Транзистор и VT 1 і VT4 разом з емiтерним повторювачем на транзисторі VT3 одночасно перетворюють двофазний сигнал в однофазний, який через емітерний повторювач на транзисторі VT8 надходить на вхід каскаду проміжного підсилення на транзисторі VT9 з джерелом колекторного струму на УТІ0. Вихідний каскад виконаний на комплементарних транзисторах VT15, VT18, забезпечуючи малий вихідний опір ОП. Конденсатор коригує внутрішню частотну характеристику ОП, звужуючи її, що запобігає самозбудженню підсилювача.
Рис. 6.10
Недоліком ОП 544УД1 є його чутливість до імпульсних завад. Тому необхідно застосовувати екрануючий пристрій або захищати входи польових транзисторів діодами. В останньому випадку струми витоку діодів зводять на ніщо всі переваги польових транзисторів у вхідному каскаді.
Інтегральні прецизійні ОП застосовують тоді, коли необхідна висока стабільність характеристик, малі шуми і низький рівень дрейфу нуля. Схему прецизійного ОП 153УД5 подано на рис. 6.10. мікросхема має низьку напругу зміщення нуля (Uзм ≤ 1 мВ) з незначним дрейфом ΔUзм /ΔT = 5 мкВ/°С), малий рівень шумів і високий коефіцієнт підсилення (КпU ≥106). Високоточні характеристики дістають своєрідним розміщенням хрест-навхрест транзисторів VТ1 і VT2 вхідного каскаду в кристалі, що суттєво знижує тепловий вплив з боку потужного вихідного каскаду. Крім того, навантаження цих транзисторiв чисто резистивне (резистори Rl, R2 i R4, R5), що дає мале відхилення вiд нуля вхідної напруги i зменшує рівень її дрейфу. Резистори створюють мостову схему установки нуля, i зовнішній потенціометр, який під’єднується до виводів 1, 8 (у діагональ моста), дозволяє робити це дуже плавно. Другий диференційний каскад на транзисторах VТ10, VТ13, добре розв'язаний вiд першого з допомогою емітерних повторювачів (транзистор и VT7, VT14), має динамічні навантаження (транзистори VT11, VT12). Це забезпечує високе підсилення ОП. Потужний вихідний каскад на транзисторах VT25, VT26 працює в режимі підсилення за схемою АВ.
Рис. 6.11
Високе підсилення ОП 153УД5 дозволяє вводити зовнішні кола глибокого негативного зворотного зв'язку, що додатково стабілізує характеристики підсилювача.
Мікропотужні ОП. До мікропотужних відносять ОП з мікроватним споживанням потужності. Це досягається зниженням напруги джерел живлення або зменшенням струмоспоживання. До мікропотужних ОП відносять мікросхеми 140УД12 і 153УД4, остання поступається за своїми характеристиками інтегральному ОП 140УД12.
Вхідний каскад цього ОП (рис. 6.11) являє собою диференційний підсилювач на повторювачах напруги (транзистори VT2 , VT5) і повторювачах струму(транзистори VT3, VT6), навантаженням яких нарівні з резисторами R1, R2 служать транзистори VT 4, VT7. Останні також виконують функції перетворення двофазного сигналу в однофазний. Корисний сигнал передається через повторювач напруги VT13 на підсилювальний каскад VТ15 з динамічним навантаженням (транзистор VT16). Узгоджуючий підсилювальний каскад на транзисторі VТ20 в навантаженням R3 і VТ17 забезпечує розкачку двотактного вихідного каскаду на комплементарних транзисторах VT23, VT24, який працює в режимі підсилення АВ. Конденсатор С коригує внутрішню частотну характеристику підсилювача, забезпечуючи його стійку роботу.
При напрузі джерел живлення ± 3В і струмі зміщення 1,5 мкА ОП 140УД12 споживає потужність 150 мкВт. Коефіцієнт підсилення за напругою становить у цьому режимі 50000, а вхідний опір 50 МОм.
Якщо збільшити напругу джерела живлення до ±15 В і струм зміщення до 15 мкА, то при максимальній вихідній напрузі ± 10 В коефіцієнт підсилення зростає вдвоє, а вхідний опір зменшується на порядок.
Мікросхема 140УД12 працює в широкому діапазоні аміни напруги джерел живлення (від ± 1,2 В до ± 18 В). ДЛЯ такого режиму в даній ІМС передбачено регулювання струмів зміщення з допомогою зовнішнього джерела, яке під'єднується до виводу 8. Якщо цим джерелом змінювати струм колектора транзистора в діодному вмиканні VT12, то змінюються струми зміщення, які задаються джерелами стабільного струму на транзисторах VT8, VT9, VT10, VТ14, що взаємозв'язані через названий стабілізуючий транзистор VТ12. При цьому змінюються струми баз і колекторів транзисторів вхідного каскаду і каскаду підсилення на транзисторі VТ15, що і зумовлює регулювання основних параметрів ОП. Мікросхема 153УД4 може працювати при різних напругах джерел живлення, наприклад, при Ек = ± 6 В струм споживання становить 0,7 мА.