Бушуєв С.Д., Бушуєва Н. С., Ярошенко Ю.Ф.

Проактивне управління програмами організаційного розвитку

Навчальний посібник

Рекомендовано Вченою радою КНУБА

Київ 2008

ББК 65.30-2

Я77

Рецензенти:

В.А. Рач – доктор технічних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України, заведувач кафедри проектного менеджменту та економетрії Схвдноукраїнського Національного университету ім. В.Даля;

Ю.Н. Тесля доктор технічних наук, професор, кафедри управління проектами Київського Національного університету будівництва та архіткектури

Бушуєв С.Д.,Бушуєва Н.С., Ярошенко Ю.Ф.

Я77 Проактивне управління програмами организаційного розвитку: Навчальний посібник.- К.: , 2008. – с. – Библіогр.: с -

ISBN

ББК 65.30-2

Розглянуті моделі й методи проактивного управління розвитком організаційних систем. У якості основного інструменту управління розвитком застосовуються проекти і програми збалансованого розвитку, побудовані в рамках матричних технологій. Розроблені моделі формування бачення програм збалансованого розвитку, дозволяють в умовах динамічного оточення і високого рівня невизначеності будувати стратегії проектів і програм розвитку і забезпечувати досягнення поставленої мети.

Для наукових співробітників, викладачів, менеджерів проектів, Студентів економічних і технічних спеціальностей, магістрів і фахівців з управління проектами та програмами.

Рекомендовано Вченою радою КНУБА як навчальний посібник для студентів навчальних закладів.

Рішення Вченої ради КНУБА протокол №35 від 27.06.2008

Зміст

Вступ

1. Концептуальні засади управління проектами

1.1. Розвиток організацій в динамічному оточенні

1.2. Аналіз результатів досліджень ведучих світових шкіл в галузі організаційного розвитку

1.3. Проблеми розвитку організацій

1.5. Життєві цикли розвитку організацій

1.6. Концепції технологічної зрілості

1.7. Концепція проактивного управління

1.8. Запитання для самоперевірки

2. Базові підходи до управління проектами

2.1. Процесний підхід в управлінні організаціями

2.2. Моделювання системної динаміки проактивного управління розвитком організацій

2.3. Методологія проактивного управління розвитком організацій на основі збалансованого підходу

2.4. Запитання для самоперевірки

Література

Вступ

В процесі реформування економіки ставиться завдання забезпечити позитивні безповоротні зміни у всіх ланках господарського комплексу України з орієнтацією його регулювання ринковими відношеннями. Реалізація такої великої за своїм масштабом програми ще й в стислі терміни вимагає притягнення значних засобів, однак, внутрішні джерела фінансування розвитку надто обмежені і, головним чином, використовуються для підтримки життєво важливих для суспільства сфер економіки.

Світовий досвід показує, що єдиним універсальним підходом до рішення величезної кількості задач трансформації економіки і розвитку організацій, є проекти і управління ними.

Бурхливий розвиток проектного менеджменту у світовій практиці зв'язаний з його впливом на тривкий динамічний розвиток країн в умовах формування електронних экономік. Усвідомлений синергетизм проектного менеджменту як інструменту розвитку і просування Е-бізнесу, Е-комерції, Е-економіки, Е-працевлаштування на основі відкритих Интернет технологій визначає основні тенденції інформаційних технологій, розробки нових засобів і засобів управління проектами. В цих умовах ключові тенденції організаційного розвитку управління проектами пов'язані з наступними напрямками:

• Глобалізація знань і технологій управління проектами;

• Інформаційними технологіями;

• Соціальною значимістю;

• Практикою бізнесу;

• Розвитком людських ресурсів, що беруть участь в проектах;

• Загальним розвитком науки і технологій;

• Розвитком будівництва, інших проектних галузей, що зорієнтувалися і систем проектування;

• Розвитком ринків і ринкових механізмів.

Сучасний етап розвитку засобів і засобів проектного управління у світі характеризується загальною формулою «від довіри до розуміння і активного використання». При цьому розвиток сучасних інформаційних систем і технологій, результати досліджень в області «м'яких компонентів проектного менеджменту» (лідерства в проектах і побудови ефективних команд менеджерів) визначають в якості основних напрямків досліджень:

• Створення ефективних проектних офісів;

• Ефективне партнерство, через спільне навчання в міжнародних програмах (benchmarking);

• Інтеграція сучасних інформаційних технологій на рівні підприємства;

• Глобалізація і ефективний обмін знаннями;

• Оцінка потенціалу проектного менеджменту на різноманітних рівнях подання (проектний менеджер, команда, організація, галузь, країна) і управління цим потенціалом на основі системи моделей і засобів.

Застосування сучасних методологій управління проектами і програмами є чинником, який визначає ефективність розвитку організацій. Відсутність системи управління проектами і програмами призводить до виконання непотрібних сьогодні проектів або несинхронного їхнього виконання, збитків, авралів, зривів робіт по найважливішим контрактам, несподіваних проблемах в проектах. Таке управління, що притаманне сьогодні більшості організацій України, негативно відбивається на їхній конкурентноспроможності.

Тривкий розвиток організацій визначає основну стратегію економічного зростання України. Зростання економіки вимагає все більше високих темпів розвитку організацій.

Динаміка оточення організацій надзвичайно висока і формує конкурентний простір.

В основі розвитку організацій лежать системи знань по управлінню проектами і програмами. Процеси розвитку будуються на розумінні фактичної організації і бачення її бажаного стану з урахуванням динаміки оточення. В основі якого – безумовно, знаходяться знання про взаємозв'язок цих станів, а результат відображається у вигляді проектів і програм розвитку організацій.

Розділ 1. Концептуальні засади управління проектами