III. Форми минулого часу

Частина дієслів із суфіксом -ну- має у минулому часі дублетні форми: гаснути - гас і гаснув, замовкнути - замовк і замовкнув, зів’я­ти — зів’яв і зів’янув, мерзнути - мерз і мерзнув, м’якнути -м’які м’якнув, пожовкнути — пожовк і пожовкнув, стихнути - стих і стихнув, тиснути - тис і тиснув, щезнути - щез і щезнув і под. Сти­лістично паралельні форми не розрізняються, більш уживаними є короткі форми, хоча за семантикою дієслова з суфіксом -ну- означа-ють, як правило, однократність.

IV. Форми майбутнього часу

Дієслова доконаного виду утворюють просту (синтетичну) фор-му майбутнього часу: побачу, відпочинеш, сконструюють. Дієслова недоконаного виду мають синтетичну й аналітичну форми майбутнього часу: буде проводитись/проводитиметься, будуть контролювати/контролюватимуть, буде визначати/визначатиме, буде забезпе-чуватись/забезпечуватиметься, будемо забезпечувати/забезпечува­тимемо. У діловому і науковому стилях уживаються обидві форми. В інших стилях перевага віддається простим формам дієслова: сніда-тимемо, танцюватимеш, пропонуватимуть.

V. Форми наказового способу

1. Для української мови характерні прості форми першої особи множини: ходімо, встаньмо, дивімось, зробімо, пишімо, снідаймо. У російській мові форми першої особи множини можуть бути прости-ми і складеними. Перші збігаються з відповідними формами дійсно­го способу (бежим, встанем, летим), другі утворюються за допомо­гою частки давайте (давайте смотреть, давайте сделаем, давайте писать, давайте прочитаєм). Українській мові подібні форми не властиві.

2. Деякі дієслова у наказовому способі мають дві паралельні фор­ми другої особи однини, які стилістично не диференціюються: визна­чити - визнач і визначи, застругати - застругай і застружи, креслити - кресль і кресли, плескати - плещи і плескай, провітрити - провітр і провітри, хникати - хникай і хнич і т. ін.

3. У варіантних формах вживаються дієслова у другій особі мно­жини: бережіть - бережіте, скажіть - скажіте, несіть - несіте. Давні форми на -іте, вживані у художній літературі, надають висловленню урочистості, наприклад:

Ідіте ж, вірні слуги, принесіте Важкий ланцюг з скарбівні щирозлотий І на співця - шанібно возложіте Ясу царської нашої щедроти (П. Куліш).

6. Службові частини мови у стилістиці:

а) Уживання прийменників. Синонімія прийменникових конструкцій.

ВЖИВАННЯ ПРИЙМЕННИКІВ

1. У більшості випадків вибір прийменника визначається традицією, наприклад: їхати на Кавказ - їхати у Крим, відпочивати у санаторії - відпочивати на туристичній базі, у вихідні - на цьому тижні тощо. Досить часто у мовленні трапляються неправильні прийменникові конструкції, як-от: вітер п’ять метрів на секунду, враження про виставу, дотичний з проблемами, застерігати про небезпеку, знатися в кулінарії (замість нормативних словосполучень: вітер п’ять метрів за секунду, враження від вистави, дотичний до проблем, застерігати від небезпеки, знатися на кулінарії).

2. Вживаючи прийменники, важливо враховувати їх стилістичну характеристику. Так, прийменники внаслідок, у зв'язку з, згідно з, відповідно до, у справі, у питанні, по лінії властиві діловому мовлен­ню, сфера функціонування прийменників проміж, побіч, насупроти, попри обмежена розмовною мовою.

Іноді стилістично розрізняються конструкції з нейтральними прийменниками, наприклад: алергія до ліків, алергія на ліки (нейтр.) – алергія від ліків (розм.), порівнювати з минулим (нейтр.) - порівнюва-ти до минулого (застар.), розповідати про тебе (нейтр.) - розповідати за тебе (діал.).

3. Поширеною помилкою є вживання прийменникових конструкцій замість безприйменникових і навпаки: зрікатися від ідеалів (замість зрікатися ідеалів), відступатися ідеалів (замість відступитися від ідеалів), користуватися з фотоапаратом (замість користува­тися фотоапаратом), оплатити за проїзд (замість оплатити проїзд), приурочувати відкриттю (замість приурочувати до відкриття), не поступатися за красою (замість не поступатися красою) тощо.

4. Іноді в прийменникових конструкціях іменник ставиться у неправильному відмінку. Найчастіше порушується характер керування при прийменниках, що вимагають давального відмінка: всупереч про­блем, завдяки тренування, наперекір рішень (замість нормативних конструкцій: всупереч проблемам, завдяки тренуванню, наперекір рішенням).

5. Недоліком є нагромадження у вузькому контексті однакових прийменників, як-от: На наступному тижні на честь свята на сце­нах театрів, на відкритих майданчиках, на Центральному стадіоні відбудуться найрізноманітніші концерти, на які ми запрошуємо киян і гостей нашої столиці (реклама в київському метро).

СИНОНІМІЯ ПРИЙМЕННИКОВИХ КОНСТРУКЦІЙ

І. Прийменники, що передають відношення мети

Відношення мети виражають прийменники для, з метою, на предмет, задля, заради, ради, в ім'я. Нейтральний прийменник для є домінантою цього синонімічного ряду, він уживається в усіх стилях мовлення. Прийменник з метою має відтінок книжності і використо­вується в офіційно-діловому та науковому стилях. Для офіційно-ділового мовлення характерний прийменник на предмет. Приймен­ники задля, ради, заради, в ім'я, в інтересах реалізують відтінок при­святи, що обов’язково має враховуватися при їх використанні.

Із словом заходи на позначення мети вживаються прийменники щодо, до, для. Найширше використовуються конструкції з приймен­никами щодо, до: заходи щодо зміцнення дисципліни, заходи до по­ліпшення умов праці. Сполучення іменника заходи з прийменником по (заходи по вихованню, заходи по охороні) не відповідає літературній нормі.

До взаємозамінних належать такі конструкції: берегти на всякий випадок - берегти про всякий випадок, йти по гриби - йти за гриба­ми, склянка для сметани - склянка на сметану.