2. Стилістичне використання багатозначності

Багатозначність (полісемія) – це наявність в одного слова двох чи кількох пов’язаних між собою значень: дорога – місце, по якому рухаються (Хтось ішов по добре знайомій дорозі), напрямок руху (Дорога вела вгору; питати дороги), життєвий вибір людини (Його син сам вибрав таку життєву дорогу), простір для руху (Дайте дорогу!).

Багатозначність має великі стилістичні можливості, але проявляються вони в межах різних стилів неоднаково. Контекст офіційно-ділового і наукового стилів використовує тільки одне зі значень багатозначного слова, як правило, пряме. У цих стилях вживається багато термінів, утворених шляхом метафоризації слів загальнонародної мови, але такі метафори втратили свою образність:

«Кабінетові міністрів України та Національному банкові України розробити й запровадити механізм, який сприяв би припливу коштів населення до Ощадного та інших банків України»

У наведеному уривку тексту офіційно-ділового стилю слово «механізм» вжито лише у значенні «сукупність заходів», а в метафорично вжитому слові «приплив» немає жодної образності.

В усній формі офіційно-ділового і наукового стилів слова у переносному значенні використовуються ширше, особливо при обговоренні гострих проблем державного і наукового життя, при веденні полеміки тощо.

Найбільший вияв можливості багатозначності знаходять у художньому та публіцистичному стилях. Багатозначне слово тут може виконувати стилістичну функцію не тільки залежно від інших слів, але й з огляду на волю автора. Коливання у значенні одного і того ж слова, від конкретного до загального і навпаки, дає можливість для створення різних стилістичних ефектів:

«Мене спиняє біла піна гречок, запашна, легка, збита крилами бджіл» (М. Коцюбинський);

Орлині крила чуєш за плечима,

Самі ж кайданами прикуті до землі (Леся Українка);

«Все вище, вище й вище я здіймався на крилах мрій» (Леся Українка).

У першому реченні слово «крила» вжито у прямому значенні. У другому – значення його переносне і дещо узагальнене. Третє речення містить метафору «на крилах мрій». Слово «крила» вжито в найбільш абстрактному значенні.

Існує кілька способів стилістичного використання багатозначності слова.

1. Вживання того самого слова у кількох значеннях у межах одного контексту:

«Його [Крилів] хочеться порівняти з піснею, яка лунає майже тридцять років під диригуванням місцевого голови Івана Камінського. Диригування – не для красного слівця, бо голова, окрім усього, керує ще й самодіяльним народним хором» (З газети).

2. Використання у тому самому контексті слова у його вужчому і ширшому значенні:

«Пахла чорна земля на пагорбах між заплавами – пахла весняною жагою родити і вимерлими травами, трухлим сухостоєм і молодим пагіллям – пахла вічністю» (Григір Тютюнник).

3. Поєднання в одному контексті вільного і фразеологічного зв’язаного значення або двох фразеологічних значень. До цього прийому часто вдаються в каламбурах, гумористичних і сатиричних творах:

«На організації таких кооперативів Михайло набив собі руку й кишеню» (З газети).

Багатозначність слова як стилістичний засіб використовується у різних стилях мовлення, але найбільш повно свої можливості вона розкриває у межах розмовного, художнього, публіцистичного та конфесійного стилю.