6. Хімічні забарвлення.

Це зміна забарвлення деревини під впливом факторів навколишнього середовища (під впливом вологи, хімічних сполук).

7. Грибні пошкодження.

Це вади, які виникають в результаті діяльності грибів.

На деревині можуть поселятися дереворуйнівні і деревозабарвлюючі гриби.

Деревозабарвлюючі гриби викликають дві вади деревини:

а) синява – це зміна забарвлення деревини на синюватий відтінок;

б) пліснява – це зміна забарвлення деревини на бліднуватий відтінок.

Дереворуйнівні гриби викликають також дві вади:

а) гниль – це руйнування і обезструктурювання деревини. Види гнилей:

- заболонна гниль – це гниль, яка пошкоджує заболонь;

- ядрова – це гниль, яка пошкоджує ядро;

- зовнішня порохнява гниль – це гниль, яка пошкоджує всю деревину і виходить на поверхню.

б) дупло – це вада, яка виникає в результаті руйнування і висипання деревини.

8. Біологічні пошкодження.

Це вади, які виникають в результаті діяльності живих мікроорганізмів. Вади цієї групи називають червоточинами. По глибині червоточини поділяються на 3 види:

• поверхневі: глибиною до 3 мм;

• не глибокі: глибиною до 5 мм в пиломатеріалах і до 15 мм в круглих лісоматеріалах;

• глибокі: глибиною більше 5 мм в пиломатеріалах і більше 15 мм в круглих лісоматеріалах.

9. Вади обробки деревини. Механічні пошкодження. Інорідні включення.

Вади обробки –це вади, які виникають при обробці деревини:

1). Запил

2). Обзол – це наявність на обрізному пиломатеріалі частини бічної поверхні колоди.

Механічні пошкодження – це вади, які виникають при звалюванні, трелюванні, перевезенні, розвантажувально – навантажувальних роботах (скол, вирив, залис).

Інорідні включення – це наявність в деревині інорідних тіл (каміння, осколки, кулі).

Покоробленості. Див. Тему 2.

10. Вимірювання вад.

Сучки (тютюнові, здорові та інші) вимірюються в см з точністю до мм. У круглого сортименту у найбільшого сучка вимірюється найменший діаметр і сорт визначається по цьому діаметру.

d

Ядрова гниль вимірюється по найменшій ширині вирізки, в яку вона може вкластися, в см з точністю до мм.

Заболонна гниль вимірюється в см з точністю до мм по максимальній глибині по радіусу.

Червоточини вимірюються в мм по глибині.

Торцеві тріщини усушки вимірюються в см з точністю до мм по довжині сортименту.

Для визначення кривизни вимірюється стріла прогину в місці найбільшого викривлення. Стріла прогину – це відстань від колоди до лінії, що з’єднує два торці.

с.п.

lф

Кривизна визначається за формулою:

l ф = 5,05 м К = 7/505*100% = 700/505 = 1,39%

с.п. = 7 см

К - ?

Механічне пошкодження вимірюється по глибині в см з точністю до мм.

Т е м а 4. Пошкодження деревини грибами