- •1. Будова дерева.
- •2. Головні перерізи стовбура.
- •3. Макроскопічна будова деревини.
- •4. Схема для визначення деревних порід за зразками.
- •Лабораторна робота № 1
- •Хід роботи
- •Макроскопічні ознаки деревини
- •Контрольні запитання
- •Порядок оформлення і представлення звіту
- •1. Хімічні властивості деревини.
- •2. Фізичні властивості деревини.
- •3. Механічні властивості деревини.
- •Лабораторна робота № 2
- •Індивідуальні завдання
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Оформленні та представлення звіту
- •1. Поняття про вади. Групи вад.
- •2. Характеристика сучків.
- •3. Характеристика тріщин.
- •4. Характеристика вад форми стовбура.
- •5. Вади будови деревини.
- •6. Хімічні забарвлення.
- •7. Грибні пошкодження.
- •8. Біологічні пошкодження.
- •9. Вади обробки деревини. Механічні пошкодження. Інорідні включення.
- •10. Вимірювання вад.
- •1. Поняття про грибні пошкодження.
- •2. Характеристика деревозабарвлюючих грибів.
- •3. Характеристика дереворуйнівних грибів.
- •1. Поняття про стійкість.
- •2. Поняття про антисептики.
- •3. Класифікація і характеристика антисептиків.
- •4. Способи обробітку деревини антисептиками.
- •5. Поняття про антипірени.
- •Практична робота № 1
- •Хід роботи
- •Методика вимірювання вад деревини
- •Контрольні запитання:
- •Порядок оформлення і представлення звітів
- •Поняття про лісоматеріали, їх види.
- •Круглі сортименти, їх види і класифікація за призначенням, довжиною, товщиною, якістю.
- •3. Маркування круглих сортиментів.
- •4. Вимоги, що ставляться до круглих сортиментів.
- •Контрольні запитання
- •Поняття про дров’яну деревину, її класифікація.
- •Дрова паливні. Теплотворна здатність деревини.
- •Контрольні запитання
- •Самостійно опрацювати:
- •Правила обміру, обліку, складання круглих ділових сортиментів довжиною більше 2 м, кряжів і ділових сортиментів цінних порід.
- •Складання, обмір та облік дров’яної деревини довжиною до 3 м, ділової деревини до 2 м, крім кряжів і ділових сортиментів цінних порід.
- •3. Облік, обмір і складання дров довжиною більше 3 м.
- •Контрольні запитання
- •Самостійно опрацювати:
- •Практична робота № 2
- •Хід роботи
- •Індивідуальні завдання
- •Контрольні запитання
- •Порядок оформлення і представлення звітів
- •Поняття про пиломатеріали.
- •Класифікація пиломатеріалів по формі та розмірам поперечного перерізу.
- •3.Класифікація пиломатеріалів за ступенем обробітку.
- •4. Елементи пиломатеріалу.
- •5. Обмір і облік пиломатеріалів.
- •Контрольні запитання
- •Самостійно опрацювати:
- •Практична робота № 3
- •Індивідуальні завдання
- •Контрольні запитання
- •Порядок оформлення і представлення звітів
- •Список використаних джерел
Складання, обмір та облік дров’яної деревини довжиною до 3 м, ділової деревини до 2 м, крім кряжів і ділових сортиментів цінних порід.
Така деревина складається в стоси – це спеціальний вид штабеля з чітко фіксованими розмірами.
В один стос складається деревина одного призначення, однієї довжини, однієї групи за теплотворною здатністю, якщо це дрова паливні. На низ кладуться товстіші, а на верх – тонші.
З лицевої сторони торці повинні бути в одній площині.
4
4
2
2
3
3
Н
1
1
Ш
L
1 – підкладки, 4 – тильна сторона,
2 – кілки, служать для попередження L – довжина стосу,
розкочування деревини, Ш – ширина стосу,
повинні стояти вертикально, Н – висота стосу.
3 – лицева сторона,
Використовувати в якості кілків ростучі дерева заборонено.
Обмір дров’яної деревини довжиною до 3 м, ділової деревини до 2 м, крім кряжів і ділових сортиментів цінних порід проводиться в стосі (не поштучно). У стосу вимірюють довжину, ширину і висоту.
Висоту вимірюють від підкладки і вона повинна становити 1,03 м, 3 см – це надбавка на усушку і укладку, яка в розрахунки не береться.
Довжина вимірюється на середині висоти і повинна дорівнювати 1 м. Довжина вимірюється по відстані між кілками. Ширина вимірюється по стандартній довжині дров, величина допуску не враховується.
Допуск – це допустиме відхилення від стандартної довжини в коротко мірних дровах, яке виникає внаслідок неточності роботи інструменту (± 2 см).
Ширину стосу приймаємо рівною стандартній довжині дров (0,25; 0,33; 0,5; 0,75; 1 м).
Облік такої деревини проводиться в складочних м3 з послідуючим переведенням у щільні м3 за допомогою коефіцієнта повнодеревності, який для дров приблизно дорівнює 0,7. Складочний м3 – це куб, у якого висота, довжина і ширина дорівнюють 1 м і у якого між деревиною є проміжки повітря.
Коефіцієнт повнодеревності – це показник, який показує скільки щільних м3 є в одному складочному м3.
Об’єм в складочних м3 визначається за формулою:
Об’єм в щільних м3 визначається за формулою:
Наприклад:
N = 5 стосів Vскл. м3 = 1*5*1 = 5 скл. м3
Н = 1,03 м Vщ. м3 = 5*0,7 = 3,5 щ. м3
Lф = 98 см
Vскл. м3 -?
Vщ. м3 - ?
_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
