ЛУБЕНСЬКИЙ ЛІСОТЕХНІЧНИЙ КОЛЕДЖ

Навчальний посібник

з деревинознавства

і лісового товарознавства

Лубни -2012

Автор – викладач деревинознавства і лісового товарознавства Ковальчук Олександр Іванович

Рецензент – викладач деревинознавства і матеріалознавства Заканич Олександр Васильович

Затверджено учбово-методичним комітетом

Державного комітету лісового господарства України

Рекомендовано для підготовки молодших спеціалістів вищих навчальних

закладах І-ІІ рівнів акредитації

А Н О Т А Ц І Я

Конспект лекцій написаний у відповідності з навчальної програмою дисципліни „Деревинознавство і лісове товарознавство” для спеціальності 5.09010301 „Лісове господарство”.

У конспекті висвітлені питання з розділів деревинознавство і лісове товарознавство. Розглянуто будову деревини, властивості деревини, вади деревини; види круглих лісоматеріалів та правила обміру, складання і обміру круглих лісоматеріалів; види пиломатеріалів.

Для кращого засвоєння навчального матеріалу використано схеми, таблиці.

Для практичного закріплення теоретичного матеріалу передбачено виконання практичних робіт.

Конспект лекцій призначений для студентів спеціальності „Лісове господарство”.

З М І С Т

ВСТУП ...............................................................................................................4

Тема 1. Будова дерева і деревини.....................................................................5

Лабораторна робота №1………………………………………………………9

Тема 2. Властивості деревини ........................................................................10

Лабораторна робота №2……………………………………………………...13

Тема 3. Вади деревини ....................................................................................15

Тема 4. Пошкодження деревини грибами .....................................................22

Тема 5. Стійкість деревини ............................................................................24

Практична робота№1………………………………………………………...25

Тема 6. Класифікація і стандартизація продукції з деревини......................29

Тема 7. Дров’яна деревина..............................................................................35

Тема 8. Правила обміру, складання і обліку круглих сортиментів.............36

Практична робота № 2………………………………………………..............43

Тема 9. Пиломатеріали ....................................................................................51

Практична робота № 3……......................................................................……….54

Список використаних джерел ........................................................................57

ВСТУП

Знання з деревинознавства і лісового товарознавства – це базові знання для вивчення інших дисциплін лісового профілю. Деревинознавство вивчає будову, властивості, вади деревини. Лісове товарознавство вивчає продукцію з деревини, вимоги до цієї продукції та правила обміру, обліку, складання продукції з деревини.

Деревина служить сировиною для виготовлення майже 30 тис. різних видів продукції. Вона використовується в натуральному вигляді, є сировиною для одержання пилопродукції, виробництва різноманітних плин і фанери. В результаті хімічної переробки з деревини отримують папір, спирт, дріжджі, смоли, скипидар, оцтову кислоту, дьоготь, деревне вугілля і багато інших продуктів. Крім того, з неї виготовляють меблі, сувеніри, іграшки і багато інших товарів широкого вжитку.

Деревина є універсальним матеріалом народногосподарського та культурно-побутового призначення.

Т е м а 1. Будова дерева і деревини

Деревинознавство і лісове товарознавство – це дисципліна, яка вивчає будову, властивості, вади деревини, а також види продукції із деревини, вимоги до цієї продукції, правила складання, обміру, обліку цієї продукції.

1. Будова дерева.

1. 5 – 25%

2. 50 – 90%

3. 5 – 25%

1. Крона відіграє такі функції: фотосинтез, транспірація, провідна, запасаюча, механічна.

2. Стовбур відіграє такі функції: механічна, провідна і запасаюча.

3. Коренева система відіграє такі функції: механічна, провідна, запасаюча і поглинаюча

2. Головні перерізи стовбура.

У стовбура можна зробити 3 головних перерізи.

1. 

   Поперечний переріз – це переріз, який проходить перпендикулярно до волокон стовбура. Річні кільця помітні у вигляді кілець, кругів.

2. Радіальний переріз – це повздовжній переріз, тобто той, який проходить вздовж волокон стовбура, через його серцевину. Річні кільця помітні у вигляді прямих ліній і стрічок.

3. Тангенціальний переріз – проходить вздовж волокон стовбура поза його серцевиною. Річні кільця помітні у вигляді параболічних кривих, прямих і кривих ліній та стрічок.

На поперечному перерізі стовбур має таку будову:

1. Кора, функції: захисна, провідна (низхідний потік), ......................................запасаюча.

2.Камбій, функції: твірна.

3.Деревина, функції: провідна (висхідний потік), .......................................запасаюча, механічна.

4.Серцевина, функції: запасаюча.

3. Макроскопічна будова деревини.

Макроскопічна будова деревини – це така будова, яка розрізняється неозброєним оком або за допомогою лупи.

Елементи макроскопічної будови деревини: 1- ядро, заболонь, стигла деревина, несправжнє ядро.

1.1. Ядро – це центральна, мертва з меншим вмістом вологи по відношенню до заболоні, темного однорідного кольору, правильної форми частина деревини. Породи, які мають ядро називаються ядровими (сосна, модрина, ялівець, тис, дуб, ясен, ільмові, тополі (крім осики), верба, акація, бархат амурський, абрикос, слива, яблуня, горіх, горобина). Ядро в акації утворюється з 3 років, у дуба з 10 років, у сосни з 30 років.

1.2. Заболонь – це жива периферійна, світла, з більшим вмістом вологи по відношенню до ядра, якщо воно є, частина деревини. Заболонь є в усіх порід. Заболонними називаються ті породи у яких вся деревина представлена заболонню (береза, граб, клен, вільха).

1.3. Стигла деревина – це центральна, з меншим вмістом вологи але однакова із заболонню за кольором частина деревини. Породи, які мають стиглу деревину називають стиглодеревинними (ялиця, осика, груша, ялина, бук, липа).

1.4. Несправжнє ядро – це центральна, темного неоднорідного кольору, неправильної форми частина деревини. Несправжнє ядро можуть мати такі породи (бук, груша, береза, клен, осика).

2. Річні кільця – це приріст деревини по діаметру за один вегетаційний період. Річне кільце складається з 2 частин: з ранньої і пізньої деревини. Рання деревина утворюється на початку вегетаційного періоду, вона світліша, рихліша і виконує в основному провідну роль. Пізня деревина утворюється в другій половині вегетаційного періоду, вона щільніша і виконує в основному механічну роль. Річні кільця добре помітні у хвойних і кільцево – судинних порід. У хвойних порід вони добре помітні завдяки тому, що пізня деревина має червонуватий відтінок, а рання деревина світліша. В кільцево – судинних порід річні кільця добре помітні завдяки тому, що рання деревина світліша, рихліша, в ній знаходиться кільце крупних судин, а пізня деревина темніша, щільніша в ній знаходяться дрібні судини.

3.Серцевинні промені – це елемент, який виконує провідну роль в горизонтальному напрямку. По часу утворення серцевинні промені поділяються на 2 види:

1. Первинні – це ті, які утворилися біля серцевини.

2. Вторинні – це ті, які утворилися поза серцевиною.

Серцевинні промені на поперечному перерізі можуть мати вигляд темних або світлих, блискучих або матових ліній. На повздовжніх перерізах вони можуть мати вигляд темних або світлих, блискучих або матових хвилястих ліній, вертикальних, горизонтальних ліній, штрихів, крапок.

По ширині серцевинні промені поділяються на 3 групи:

1. Широкі – це серцевинні промені, які добре помітні на всіх перерізах (дуб, бук)

2. Вузькі – це серцевинні промені, які помітні на повздовжніх перерізах і погано помітні на поперечних перерізах (клен, береза, ясен, вільха, ільмові).

3. Дуже вузькі – це серцевинні промені, які погано помітні або не помітні на всіх перерізах (всі хвойні, осика, тополя)

Серцевинні промені є в усіх порід.

4. Судини – це елемент, який виконує провідну роль у вертикальному напрямку, в деревині листяних порід. По величині вони поділяються на 2 види: дрібні і крупні. В залежності від розташування крупних судин в річному кільці листяні породи поділяються на 2 групи:

1. Кільцевосудинні – це листяні породи, у яких крупні судини в ранній деревині утворюють кільце крупних судин (дуб, ясен, ільмові, акація, шовковиця).

2. Розсіяносудинні – це листяні породи, в деревині яких крупні судини розкидані по всій ширині річного кільця (тополя, верба, осика, граб, липа, вільха, береза, клен, бук, груша).

5. Смоляні ходи – це елемент, який виконує провідну роль в деревині сосни, ялини, модрини, кедра. В деревині ялиці, тиса, ялівця смоляних ходів немає. Смоляні ходи дуже дрібні, про їх наявність в деревині можна судити по живиці, що виступає з деревини.