Визначення і класифікація порошків для зовнішнього застосування

Порошки – це тверді дисперсні системи без дисперсного середовища. Порошки є механічними сумішами подрібнених різноманітних лікарських і косметичних засобів, де частинки твердої фази не розподілені в масі носія, тобто дисперсійне середовище відсутнє – воно не вноситься до процесу виготовлення лікарської форми.

Залежно від ступеня подрібнення розрізняють дрібнодисперсні системи: порошки, присипки, пудри.

До порошків для зовнішнього застосування – Pulveres ad usum extermum–відносяться:

• присипки –найдрібніші порошки, які використовуються при різних ураженнях шкіри;

• пудри;

• зубні порошки.

Основні вимоги, яким повинні відповідати порошки, – це сипучість, рівномірний розподіл речовин по всій масі складного порошку, однорідність змішування, стабільність.

Порошки, призначені для застосування у вигляді присипок, повинні бути подрібнені до частинок розміром 0,1 мм з метою досягнення найбільшої сумарної поверхні цих порошків.

Зубні порошки теж вимагають високого ступеня дисперсності, тому що вміст крупних твердих частинок може привести до пошкодження емалі зубів.

Присипки, призначені для нанесення на рани, уражену шкіру або слизові оболонки повинні готуватися в асептичних умовах, якщо вони витримують високу температуру, то піддаються стерилізації.

Присипки

Очищені найдрібніші хімічно індиферентні або активно діючі порошки, які використовуються для профілактики і лікування запальних захворювань шкіри. Присипки володіють високою гігроскопічністю, унаслідок чого адсорбують піт, шкірне сало, ексудат, охолоджують шкіру, надають судинозвужувальну, протизапальну дію, перешкоджають тертю дотичних поверхонь шкірних складок, захищають шкіру від дії зовнішніх чинників. Призначають їх при надмірному пото- і саловиділенні, запаленні шкірних складок з явищами гіперемії і опіку.

До складу присипок частіше входять або рослинні (пшеничний, рисовий, картопляний крохмаль), або мінеральний (крейда, окисид магнію, біла глина, бентоніт, окисид цинку) порошкоподібні речовини. При необхідності в присипку додають антибактеріальні, припікаючі і інші фармакологічні засоби. При вологій і жирній шкірі застосовують мінеральні пудри або їх комбінації, при сухій шкірі – порошки з крохмалем.

Присипки наносяться на шкіру 2-3 рази на добу за допомогою ватного тампона або з банки через марлеву серветку.

Присипки, призначені для нанесення на шкіру новонароджених, готують шляхом подрібнення, просіювання з подальшою стерилізацією в сушильній шафі при температурі 150 °С протягом 1 години. Через підвищену шкірну проникність новонароджених, необхідно обережно застосовувати ментол, калію перманганат. Не слід застосовувати борну кислоту як малоефективний антисептик, який має токсичну дію.

Пудри

Пудра для обличчя є дрібним косметичним порошком, іноді тонований, має специфічний запах, і який використовується для надання обличчю матового відтінку, вона підвищує загальну привабливість шкіри, підкреслює її природний колір, допомагаючи приховувати незначні плями, знебарвлені ділянки шкіри зменшуючи її надмірну яскравість і блиск. Пудри використовуються також для підсушування на обличчі основи.

Роль пудри полягає:

• надання матовості епідермісу, усунення жирного блиску;

• згладжування дрібних дефектів шкіри обличчя;

• захисту епідермісу від шкідливих зовнішніх чинників, що впливають на шкіру;

• фіксації тонального засобу, заздалегідь нанесеного на шкіру.

Порошкоподібна вільна пудра містить пігмент, а також стеаринову кислоту і віск для поліпшення прилипання до шкіри і більш рівномірного покриття поверхні.

Основу пудри складає тальк (до 60 – 80%), діоксид титану, оксид цинку, рисовий крохмаль, стеарат магнію, стеарат алюмінію, каолін. Іноді в пудри додають пахучі речовини.

Шляхом змішування вищеперелічених компонентів отримують пудри, що відповідають тим або іншим вимогам. Ці пудри забарвлюються різними фарбувальними пігментами, головним чином використовують оксиди заліза і інших металів, виготовлені синтетичним способом. Широко застосовують так звані «земляні фарби» – оксид заліза, охру, мінерал сієніт. Фарбувальний пігмент складає 1 – 5 %.

Для запобігання розмноженню бактерій і збільшенню терміну придатності пудри до неї додають бактерицидні засоби.

Існує безліч пудр для обличчя різноманітних тонів і відтінків, а також різної ваги. Легка і середня пудри зазвичай краще підходять для сухої і нормальної шкіри, тоді як важка пудра може використовуватися для нормальної або жирної шкіри. По тональності пудра для окремої особи повинна відповідати природному кольору шкіри і поєднуватися з тоном основи. На обличчі вона не повинна виглядати затверділою і виділятися плямами або порожнинами. Прозора (безбарвна) пудра змішується з основою і при нанесенні на шкіру не міняє її кольору.