Вугрова хвороба

Акне – найпоширеніше захворювання шкіри, що уражає до 85% осіб віком від 12 до 25 років, та 11% осіб від 25 років і старших.

Взаємозв’язок і взаємозалежність різних морфо-функціональних структур організму, їхній вплив на перебіг acne vulgaris дають підставу застосовувати термін “вугрова хвороба”. Її розвиткові часто передує себорея, при якій підвищується продукція секрету сальних залоз – шкірного сала і змінюється його склад, насамперед співвідношення насичених і полі ненасичених жирних кислот. Сприяють вугровій хворобі забруднення шкіри, шкірний кліщ та інші мікроорганізми. Тертя чи надмірно енергійне миття обличчя також можуть зумовити розвиток чи загострення вугрової хвороби.

Певна роль у патогенезі захворювання належить порушенням імунного статусу організму, дисфункції залоз внутрішньої секреції (щитоподібної залози, кіркової речовини надниркових залоз), зміні функції вегетативної нервової системи, системи травлення та ліпідного обміну, а також гіповітамінозам.

Характерне місце розвитку acne – це фолікул, в який відкриваються вивідні протоки сальних залоз. Крім шкірного сала і клітин, що злущуються є ще мікрофлора. При цьому в проксимальному відділі залози переважає Propionbacterium acnes, котрий як вважають, відіграє головну роль у формуванні acne. Схему формування acne наведено на рис. 1.

Терапія ВХ передбачає інверсію порушеної фолі­кулярної кератинізації і вторинний протизапаль­ний ефект (місцеві ретиноїди: третиноїн, ізотретиноїн, адепален, саліцилова кислота); інгібіція проліферації Propionbacterium acnes, Соrіnеbасtеrіum, Stарhуlососсus аurеus еt еріdеrmіdis (бензойна і азелаїнова кислоти; місцеві антибіоти­ки: наприклад, еритроміцин у складі препарату “Зинерит”, системні антибіотики: група тетра­цикліну — пролонговані деривати); інгібіція підви­щеної продукції шкірного сала (естрогени, антиандрогени, ізотретиноїн).

Із місцевих ретиноїдів третиноїн застосовують у вигляді крему, гелю, розчину в концентрації від 0,025 до 0,1%, ізотретиноїн і адепален (синтетична похідна) використовують у вигляді 0,1% гелю. На жаль, препарати цієї групи нерідко викликають місцеві подразнення (еритема, лущення, печія), потребують тривалого і частого застосування, їх потрібно наносити в пізній період доби. Іноді та­кож спостерігається загострення хвороби (протя­гом перших 2 тижнів), а максимальний ефект дося­гається тільки через 3—4 місяці. В цій групі кератолітиків саліцилова кислота в концентрації 0,5—2% менше подразнює шкіру, але й менш активна і тіль­ки в спиртовому розчині.

Серед місцевих бактерицидів пероксид бензоїлу (оксидант з додатковою кератолітичною дією) зас­тосовують у різних лікарських формах із вмістом від 1,5 до 10%. Препарат здатний спричинювати подразнення, алергійний контактний дерматит і знебарвлення волосся та одягу. Також доволі ефек­тивний 20% крем азелаїнової (дикарбонової) кисло­ти, яка має додаткову антикератинізувальну дію, але в перші 1—2 тижні лікування можливі явища подразнення у вигляді гіперемії, лущення, а також печія, свербіж. Із цієї групи найчастіше застосовують місцеві антибіотики кліндаміцин і еритроміцин. Викликає занепокоєння швидкий розвиток резистентних штамів шкірної мікрофлори до кліндаміцину Багатьма клінічними випробуваннями доведена ефективність лосьйону “Зинерит”, активними інгредієнтами якого є 4% еритроміцину і 1,2% цинку ацетату. Еритроміцин-цинковий комплекс забезпечує унікальні властивості препарату, який одночасно діє на різні ланки патогенезу вугрової висипки. Еритроміцин, крім антибактеріальної дії, впливає протизапально і зменшує лейкоцитарний хемотаксис та вміст вільних жирних кислот у поверхневих жирах на 40-50%, інгібує міграцію нейтрофілів у вогнище запалення (зменшує набряк, біль). Цинк ще з часів Стародавнього Єгипту використовували для прискорення загоєння ран і виразок, бо він має протизапальні та бактеріостатичні властивості. Крім того, у складі лосьйону “Зинерит” цинк потенціює дію еритроміцину, що зумовлює високу ефективність препарату навіть якщо є резистентні до еритроміцину штами бактерій. Одним із можливих чинників вугрової висипки вважають дефіцит цинку, і таким чином “Зинерит” компенсує нестачу цього елементу. Також завдяки іонам цинку знижується продукція шкірного сала. Конкуренція Zn²⁺ з Ca²⁺ за епідермальні місця фіксації і зниження міцності контакту клітин фолікулярного епітелію дають комедонолітичний ефект і поліпшення абсорбції еритроміцину в осередках ураження. Диїзопропилу себакат у складі “Зинериту” сприяє пом’якшенню шкіри.

Для лікування акне добрі показники одержані при використанні гелю Куріозину. Це унікальний гель , що не має аналогів по складу та дії препарат, розроблений угорською фармацевтичною компанією “Ріхтер Гедеон”. Гель Куріозин – це поєднання гіалуронової кислоти та цинку – речовин, які входять до складу багатьох тканин організму людини. Гіалуронова кислота – один із важливіших компонентів шкіри людини, що підтримує її нормальний тонус, а також стимулює процеси відновлення. Цинк входить до склалу багатьох ферментів, які необхідні для підтримання нормального стану шкіри та волосся. Цинк з давних часів відомий у дерматології та косметології як активний протизапальний елемент.

Гіалуронова кислота подавляє активність ферментів, покращує живлення та стимулює поділ клітин шкіри; регулює кількість колагену і таким чином формує косметичні рубці.

Гель Куріозин рекомендується для лікування усіх форм угрового сипу. Важливою особливістю гелю є здатність формувати рівні, малопомітні рубці.