Міністерство охорони здоров’я України

Запорізький державний медичний університет

Соловйова В.П., Пєшехонова Л.Л., Курінний А.В.

Технологія лікарських косметичних засобів

(навчальний посібник для студентів фармацевтичних факультетів очної та заочної форми навчання)

Запоріжжя

2009р.

УДК 615.26.014.2(075.8)

ББК 52.82

С 60

Рекомендовано ЦМК з вищої медичної освіти Міністерства охорони здоров’я України як навчальний посібник для студентів вищого фармацевтичного закладу і фармацевтичних факультетів вищих медичних навчальних закладів IV рівня акредитації. (Дозвіл за №23-01-25/137 від 20.11.2008р.).

Рекомендовано до друку ПК «Фармація» МОЗ та АМН України (витяг з протоколу №53 від 18.06.2008р.).

Рецензенти:

Завідуючий кафедрою аптечної технології ліків Національного фармацевтичного університету, Заслужений діяч науки і техніки України Академік Української АН, д.фарм.н., заслужений професор Тихонов О.І.

Завідуючий кафедрою дерматології і венерології Дніпропетровської медичної академії, д.м.н., професор Дюдюн А.Д.

Соловйова В.П., Пешехонова Л.Л., Курінний А.В.

С60 Технологія лікарських косметичних засобів: Навч. посіб. для студентів вищ. фармац. навч. закладів очної та заочної форми навч. – Запоріжжя, 2009. – 156с.

Наведені матеріали щодо складу та виготовлення лікарських косметичних засобів по індивідуальним прописам рецептів. Викладено теоретичні аспекти технології різних дисперсних систем відповідно до вимог ДФУ І Видання.

УДК 315.26.014.2 (075.8)

ББК 52.82

Передмова

Навчальний посібник призначений для аудиторної та позааудиторної підготовки студентів фармацевтичних факультетів з дисципліни «Технологія лікарських косметичних засобів».

Навчальний посібник складено таким чином, щоб студенти ознайомились з тими захворюваннями шкіри, що потребують косметичного догляду за допомогою косметичних лікарських засобів. В посібнику наводиться розділ, де описується характеристика біологічно активних та допоміжних речовин, які призначені для виготовлення косметичних лікарських засобів. Властивості та характеристику лікарських речовин студенти повинні засвоїти, користуючись Державною фармакопеєю України І видання та іншими джерелами.

В посібнику висвітлюються питання особливостей технології твердих, рідких, м’яких лікарських косметологічних форм, засобів фітотерапевтичної косметики, аромозасобів для лікування та косметичного догляду шкіри при різних її ураженнях.

Приклади рецептури лікувальних косметичних засобів зібрані в окремі таблиці.

Сучасні аспекти лікувальної та профілактичної косметики

Дослідження та виробництво лікувально-косметичних засобів у більшості країн світу є сферою фармацевтичної індустрії, їх склад і якість нормуються фармакопеями відповідних країн, значна їх кількість готується в аптеках екстемпорально по індивідуальним прописам.

В комплексі лікувальної косметології знаходяться проблеми лікування себорейного дерматиту, вугрової хвороби, демодикозу, розацеа, витиліго та проблеми передчасного старіння шкіри. Існує також проблема лікувальної косметики в педіатрії.

Себорейний дерматит

Проблема лікування себорейного дерматиту є досить актуальною у зв’язку з неухильним зростанням кількості хворих та випадків резистентності до традиційної терапії. Себорейний дерматит – хронічне захворювання шкіри, пов’язане з підвищенням кількості і зміною якості шкірного сала, що уражає ті ділянки голови та тулуба, на яких функціонують сальні залози. Себорейний дерматит має інфекційну природу і викликається дріжджеподібними ліофільними грибами, які є постійними компонентами нормальної мікрофлори шкіри у більш ніж 90% населення. Гриби концентруються навколо сальних залоз і використовують їх секрет як джерело жирних кислот, необхідних для росту і розвитку.

За певних умов організм втрачає здатність контролювати ріст грибів і утримувати їх у сапрофітному стані. При цьому, якщо в нормі мікрофлора волосистої частини голови містить 46% Pityrosporum ovale, то при лупі (легкій формі себорейного дерматиту) вона на 74% складається з них, при себорейній хворобі кількість грибів досягає 83%. Гіперактивацію грибкової флори зумовлюють імунні, нейрогенні та гормональні фактори. Як можливі причини виникнення себорейної хвороби розглядаються генетичні, метаболічні розлади, фактори зовнішнього середовища.

Сучасні методи лікування ґрунтуються на даних, що підтверджують його грибкову етіологію і тому для лікування застосовують антимікотичні засоби, що зменшують колонізацію ліофільними дріжджами. При легких формах себорейної хвороби із локалізацією висипань на гладкій шкірі використовують мазь, крем чи розчин протигрибкового препарату 1-2 рази на день протягом 2-4 тижнів. При враженні волосистої частини голови призначають шампуні, що містять кетокеназол, цинк і дьоготь, їх застосовують двічі на тиждень до зникнення клініки дерматозу. Надалі ці засоби можуть використовуватись для профілактики лупи.

За тяжкого перебігу захворювання використовують кератолітики (саліцилову кислоту, дьоготь). На наступному етапі лікування застосовують зовнішні кортикостероїди. Додатково можуть бути рекомендовані антигістамінні засоби, препарати кальцію, у випадку приєднання бактеріальної інфекції призначаються антибіотики.