7. Формування Української держави в ході Національно-визвольної війни середини XVII ст., її найхарактерніші ознаки та історичне значення.

Формування Української держави в ході Національно-визвольної .Згідно Зборівському договору у 1649 р. було визнано створення автономії козацької України в межах Брацлавського, Київського та Чернігівського воєводств. У роки визвольної війни середини ХVІІ століття в результаті угоди Б. Хмельницький отримав можливість будувати незалежну Українську державу. Але до цієї ідеї він прийшов не одразу. Гетьман і його соратники, розпочинаючи свій виступ проти польської шляхти, намагались забезпечити існування козацьких вольностей. Та з розгортанням всенародної боротьби і визволенням значної території українських земель Б. Хмельницький окреслив план створення української автономії у складі Речі Посполитої, а з часом висунув ідею формування української незалежної держави. Державне будівництво українського суспільства здійснювалось поетапно. Основні етапи державного будівництва та боротьба Б. Хмельницького за їх виконання.

І етап лютий-вересень 1648 р. – розробка ідеї автономії на козацькій території в складі Речі Посполитої. ІІ етап — вересень 1648 р. – серпень 1649 р. – виокремлення політичної програми з головною метою – створення незалежної української держави в межах усіх етнічних земель України. ІІІ етап серпень 1649 р. – червень 1651 р. – діяльністю Б. Хмельницького з реального втілення ідеї формування незалежної держави та негативні наслідки зрадницької політики кримського хана. ІV етап -липень 1651 р. – березень 1654 р. – поразка політики автономії в межах Речі Посполитої та українсько-російський договір.На звільнених землях було організовано місцеві та центральні органи влади, запроваджено новий адміністративно-територіальний поділ на зразок територіально-політичному устрою Запорозької Січі. Отже, в результаті Зборівського договору розпочався процес формування української козацької державності.Польська влада вбачала загрозу в зміцненні Української держави і тому в лютому 1651 року відновила бойові дії: польські війська на чолі з М. Калиновським перейшли у наступ. У 1650-1651 рр. події розвивались не на користь війська Б. Хмельницького, яке терпить поразку і в результаті гетьман погодився на підписання Білоцерківського договору 18 березня 1651 р..

8. Україна в другій половині хvіі ст. “Руїна”, її соціально-політична сутність та наслідки.

РУЇНА. Руїна” – історіографічна назва занепаду Української козацької держави у другій половині ХVІІ ст. В історичну науку цей термін було запроваджено Миколою Костомаровим. Доба “Руїни” відзначається громадянською війною і інтервенцією сусідніх держав – Польщі, Московії, Туреччини, Кримського ханства. Основною передумовою Руїни, безперечно, стала смерть Богдана Хмельницького. Руїна призвела до занепаду української держави, вона перетворилася на жертву внутрішніх чвар, арену братовбивчої громадянської війни і стала об’єктом поділів. Можна виділити декілька причин, що привели до Руїни. По-перше, неоднорідність української еліти і боротьба її за гетьманську булаву. Серед старшини виділяється угруповання, які мають різні погляди щодо розбудови Української держави. Цікаво дослідити географічний аспект у розкладі сил української еліти доби Руїни. Так, Правобережна старшина орієнтувалася на Польщу, Лівобережна – на Московське царство. Цей історико-географічний фактор і визначив остаточний результат боротьби за Україну між Польщею та Московією. Ще однією причиною Руїни було соціальне розмежування української нації, небажання повсталого народу підкорятися козацькій старшині, що виявлялося у розгортанні громадянської війни. Відсутність національної ідеї, невисокий рівень політичної самосвідомості українського населення також поглиблював розкол держави.