23. Суспільно-політичні перетворення в епоху хрущовської «відлиги» (1953 - 1964 рр.)

Охарактеризуйте соціально-економічні реформи в УРСР у другій половині 50-х — 60-х роках ХХ ст. Пiсля смертi Сталiна керiвником краiни став Микита Хрущов.Почалося поступове закриття багаточисленних концентраційних таборів. І за кілька років сотні тисяч жертв сталінського режиму повернулися додому. У 1956 році на ХХ з’їзді партії Хрущов засудив політику Сталіна “культ особистості” Сталіна. Почала відроджуватися культура, розпочалася підготовка до проведення деяких економічних реформ. Наступним кроком Хрущова стала так звана реабілітація виправдання жертв сталінської політики. Першим був проект Хрущова по освоєнню цілини тобто пустельних земель Казахстану та Сибіру. Після цього він вирішив вирощувати величезну кількість кукурудзи – за американською моделлю її мали використовувати як корм для тварин.Потім були й інші експерименти. Але швидких змін ані у економіці, ані у сільському господарстві вони не надали.Втім, за Хрущова люди мали значно менше підстав, аніж у сталинський період, скаржитися на радянський режим.Адже припинилися масові арешти, терор та “чистки”.Поступово почав підвищуватися життєвий рівень людей. Значно виросли доході. У людей з’явилися деякі побутові прилади – такі як холодильники, телевізори та таке інше.Розпочалося будівництво так званих “хрущовських будинків”, внаслідок чого мільйони людей почали жити у більш-менш нормальних умовах.Тим часом “відлига” розпочалася і у культурі.На початку 60-х років з’явилося багато письменників, які почали розповідати у своїх творах про те, що відбувається навколо.Їх назвали “шестидесятниками”. Але саме це й не сподобалося Хрущову. Він виступив з нищівною критикою цих “незрілих інтелігентів”. Наступні його кроки показують, що Хрущов хотів повернутися до політики “жорсткої руки” тобто до диктатури. Але зробити цього він вже не встиг, оскільки у жовтні 1964 року пішов у відставку.

24. Демократизація суспільно-політичного життя в урср у період перебудови (1985- 1991 рр.).

Демократизація суспільно-політичного життя в УРСР у період перебудови 1985-1991 рр.. Перебудова в УкраїніСмерть Л. Брежнєва 1982 р. поклала край його «ері», але не змінила загальної ситуації в країні. Наступником Брежнєва став тяжко хворий Ю. Андропов, що помер у лютому 1984 р. Ю. Андропова змінив К. Черненко, також тяжко хворий, який помер у березні 1985 р.На зміну цим людям прийшов тоді ще молодий і енергійний М. Горбачов. Незважаючи на шалений опір консервативної частини партійної номенклатури, М. Горбачов почав кампанію перебудови радянської системи й насамперед її застійної економіки, темпи зростання якої дедалі знижувалися. Перш ніж горбачовські реформи дійшли до України, тут сталася катастрофа глобального: значення: 26 квітня 1986 р. вибухнув реактор Чорнобильської атомної електростанції. Величезна: радіоактивна хмара, незрівнянно більша, ніж хіросимська, покрила багато районів України, Росії, Білорусії, а згодом поширилася на землі Польщі та Скандинавії. У властивий для себе спосіб радянські власті намагалися приховати спочатку сам факт, а потім і масштаби цієї катастрофи. В Україні, яків цілому у Радянському Союзі, сталося багато змін: у галузі економіки — розшир самостійності підприємств, відродження приватної власності і кооперативного руху, зменше кількості міністерств і відомств. Але ці реформи мали непослідовний характер, що у свою чергу призвело до катастрофічного зниження темпів виробництва, а отже, й рівня життя населення що насамперед виявилось у тотальному дефіциті товарів першої необхідності та впровадження карткової системи.У політичній галузі було взято курс на побудову «соціалістичної і правової держави», або соціалізму з людським обличчям». Під гаслом «гласності» відбувалась лібералізація суспільно-політичного життя.1986 р. із тюрем було випущено близько 300 політичних вязнів, серед них В. Чорновіл, М. Горинь пізніше Л. Лукяненко та ін. Із Кримінального кодексу УРСР були вилучені статті про переслідує за ідейні переконання. Новим явищем стала політика «соціалістичного плюралізму», яка поступово переросла у свободу слова.Одним із значних досягнень того періоду стала свобода історичної науки. Вийшли друком чи ні публікації художніх, філософських творів, що тривалий час були недоступні: секретні проток радянсько-німецького пакту 1939 р., документи про голодомор 1932—1933 рр., про Українську національно-демократичну революцію 1917—1921 рр., діячів Центральної Ради і Директорії, і події Громадянської війни в Україні, про сталінські репресії, діяльність ОУН—УПА в роки Другої світової війни.