Тема: Світ наприкінці ХІХ ст. – на початку ХХ ст.

Мета: розкрити характерні риси суспільно-політичного, економічного та культурного розвитку країн світу кінця ХІХ – початку ХХ ст., на конкретних прикладах показати основні тенденції цього історичного періоду, формувати вміння порівнювати історичні періоди, робити об’єктивні висновки про особливості історичного розвитку країн світу, виховувати у дусі патріотизму та національної свідомості..

План.

1. Утвердження індустріального суспільства в провідних державах світу.

2. Міжнародні відносини в останній третині ХІХ ст. – початку ХХ ст.

3. Періодизація світового розвитку першої половини ХХ ст.

1. Утвердження індустріального суспільства в провідних державах світу.

Заповніть таблицю: Традиційне та індустріальне суспільства

Запитання для порівняння	Традиційне суспільство	Індустріальне суспільство
Яка сфера економіки переважає?
Де проживає більша частина населення?
Основні групи населення:
Як розвивається товарне виробництво?
Застосування технічних нововведень

В індустріальному суспільстві змінилася роль держави

Основні цінності та здобутки	Завершення формування на початку XX ст. індустріального суспільства в Англії, Франції, Німеччині, Росії, США та Японії.
	Прискорений розвиток нових галузей промислового виробництва (машинобудування, автомобілебудування, електротехнічна, нафтохімічна промисловість тощо)
	Науковий і технічний прогрес.
	Модернізація виробництва.
	Складання ринкових відносин.
	Становлення правових держав.
	Соціальний реформізм (запровадження соціального страхування, 8-годинного робочого дня, заборона дитячої праці, пенсійне забезпечення тощо).

Наприкінці ХІХ ст. індустріальне суспільство стояло на порозі нового технічного перевороту. На зміну «добі пари» йшла «доба автомобіля та електротехнічна доба». Якщо раніше основною галуззю промисловості була легка, то тепер провідного значення набула важка індустрія. Характерними рисами науково-технічної революції стали:

• застосування електроенергії в усіх галузях виробництва і побуту;

• витіснення заліза сталлю;

• зростання видобутку та переробки нафти;

• поширення двигунів внутрішнього згорання.

Т ехнічний процес супроводжується будівництвом величезних підприємств і створення особливих капіталістичних об’єднань – монополій. Їх розподіляють на чотири типи:

2. Міжнародні відносини в останній третині хіх ст. – початку хх ст.

Назва країни	Захоплені території
Німеччина	Камерун, Того, території у Східній та Південно-Західній Африці, частину острова Нова Гвінея, острови Тихого океану
Англії	Єгипет, Судан, Кенія, Нігерія, частина Сомалі та деякі інші країни
Франція	Індокитай, нові колонії у Північній (Марокко, Туніс) Тропічній і Східній (Мадагаскар) Африці
США	Захопили Філіппіни, вели політику панамериканізму
Росія	Загарбала ряд територій у Середній Азії, прагнула посилити вплив у Китаї, але зазнала ганебної поразки від Японії
Японія	Перемогла Китай, приєднала Тайвань і Корею

Німецький канцлер О. Бісмарк вів курс на ізоляцію Франції, що призвело до укладання договору з Австро-Угорщиною й Італією (Троїстий союз, 1882 р.). ця коаліція була спрямована одним вістрям проти Франції, другим – проти Росії.

Для зовнішньої політики Англії була характерна політика «блискучої ізоляції», але на межі століть вона стала для неї небезпечною. Починався переділ уже поділеного світу (іспано-американська, англо-бурська і російсько-японські війни) й Англія повинна була виходити з ізоляції, її суперечності з Німеччиною набували антагоністичного характеру. Спочатку було підписано таємну англо-французьку угоду (Антанта, 1904 р.), через три роки (1907 р.) укладено англо-російський договір. Було очевидно, що Антанта протистоїть Троїстому союзу. Гонка озброєнь ще більше посилилася, лідирувала тут Німеччина. Тому вона у 1914 р. шукала лише приводу для щонайшвидшого розв’язання війни.