
- •Психологія особистості
- •Глава 1 11
- •Глава 2 34
- •Глава 1 земний шлях особистості та її буття
- •1.1. Земний шлях особистості як сукупність життєвих процесів
- •1.2. Простір, час та енергія особистості
- •1.3. Людське життя у різних вимірах
- •1.4. Гармонія і дисгармонія особистості
- •1.5. Вибір особистістю свого життєвого шляху та його корекція
- •Глава 2 особистість у вимірах психологічної науки
- •2.1. Особистість у психоаналізі, трансперсональній психології, біхевіоризмі
- •2.2. Особистість у когнітивній та гуманістичній психології
- •2.3. Жіночі теорії особистості
- •2.4. Факторні теорії особистості
- •2.5. Теорії особистості в. Райха, Дж. Келлі, г. Стек Саллівана, к. Левіна, р. Мей, а. Бандури, Дж. Роттера, е. Дюркгейма, п. Жане, в. Франкла, в. Дільтея, е. Шпрангера, в. Джемма, г. Тома
- •2.6. Особистість у психології Сходу
- •2.7. Типологія особистостей о.Ф. Лазурського
- •2.8. Особистість у радянській та українській психології
- •2.9. Людина як багатосистемне явище
- •2.10. Концепція психоенергетичної цілісності особистості
- •Глава 3 людська психіка і психічне
- •3.1. Сутність людської психіки і психічного
- •3.2. Багаторівневість психіки
- •3.3. Багатосистемність психіки
- •Глава 4 біопсихічна підструктура особистості
- •4.1. Загальна характеристика біопсихічної підструктури особистості
- •4.2. Генетичні, вікові й статеві особливості особистості
- •4.3. Темперамент
- •Глава 5 ментально-психічна підструктура особистості
- •Глава 6 інтраіндивідуальна підструктура особистості: загальна характеристика
- •6.1. Поняття інтраіндивідуальної підструктури особистості
- •6.2. Особливості функціонування інтраіндивідуальної підструктури особистості
- •Глава 7 характеристика емоцій особистості
- •7.1. Роль і функції емоцій у керуванні поведінкою та діяльністю
- •7.2. Прикладна роль емоцій
- •7.3. Емоції очікування й прогнозу
- •7.4. Фрустраційні емоції
- •7.5. Комунікативні емоції
- •7.6. Інтелектуальні емоції, або афективно-когнітивні комплекси
- •7.7. Характеристика емоційних станів, які виникають у процесі діяльності
- •7.8. Емоційні властивості людини
- •Глава 8 розуміння емоцій іншої людини та управління своїми емоціями
- •8.1. Розуміння емоцій інших людей та емоційна здатність
- •8.2. Ідентифікація емоцій за мімікою та пантомімікою
- •8.3. Керування емоціями
- •Глава 9 характеристика різних почуттів
- •Глава 10 емоційно зумовлена поведінка та емоційні типи
- •10.1. Емоційна поведінка
- •10.2. Емоційні типи
- •Глава 11 професійні, вікові, статеві та патологічні особливості емоційно-почуттєвої сфери людини
- •11.1.Особливості емоційної сфери у представників деяких професій
- •11.2. Вікові й статеві особливості емоційної сфери особистості
- •11.3. Емоції при патології
- •Глава 12 здібності
- •12.1. Поняття здібностей та їхнього розвитку
- •12.2. Види здібностей
- •12.3. Розвиток здібностей
- •Глава 13 соціопсихічна підструктура особистості
- •13.1. Досвід
- •13.2. Характер
- •13.3. Акцентуації характеру
- •13.4. Спрямованість
- •13.4.1. Поняття спрямованості особистості
- •13.4.2. Теорії мотивації
- •13.4.3. Мотивація і мотивування та їх компоненти. Полімотивованість мети
- •13.4.4. Види мотивів
- •13.4.5. Ієрархія і зміна мотивів.
- •13.4.6. Зовнішня і внутрішня мотивація
- •Глава 14 підструктура особистості «свідомість-самосвідомість»
- •14.1. Свідомість особистості
- •14.2. Самосвідомість особистості
- •14.4. Самоповага і комплекс меншовартості особистості
- •Рівень домагань
- •14.5. Самореалізація особистості
- •Глава 15 психічні стани
- •15.1. Підходи до розуміння психічних станів та їх сутність
- •15.2. Структура, функції та класифікація психічних станів
- •15.3. Особливості психічних станів
- •15.4. Фізіологічні основи і зовнішні вияви психічних станів
- •15.5. Психічні стани особистості в різних ситуаціях життєдіяльності
- •15.6. Стан страху та шляхи його подолання
- •Глава 16 соціалізація особистості
- •16.1. Поняття соціалізації
- •16.2. Особливості, умови й механізми соціалізації
- •16.3. Процес соціалізації
- •Глава 17 психологічний захист особистості
- •17.1. Загальне уявлення про «психологічний захист» і його функції
- •17.2. Різновиди психологічного захисту та їхня характеристика
- •17.3. Особливості психологічного захисту в |в,біля|дітей
- •17.4. Використання|вияви| захисту в життєдіяльності
- •Глава 18 поведінка особистості
- •18.1. Розуміння поведінки особистості в суспільстві
- •18.2. Вплив суспільства на статус і соціальну роль особистості
- •18.3. Взаємовплив особистості і соціальної ролі
- •18.4. Вплив соціальних норм на регуляцію поведінки особистості
- •18.5. Ціннісно-нормативна система особистості та її вплив на поведінку
- •18.6. Установки, стереотипи та імідж особистості як засоби регуляції її поведінки
- •Глава 19 девіантна поведінка і депривація
- •19.1. Психологічне розуміння відхильної поведінки
- •19.2. Особливості особистості з девіантною поведінкою
- •19.3. Депривація
- •Глава 20 цілеспрямована і залежна поведінка особистості
- •20.1. Поняття психологічних механізмів цілеспрямованої поведінки
- •20.2. Теоретичні підходи до аналізу структури регуляції дії
- •20.3. Вплив мети на поведінковий акт
- •20.4. Зворотний зв’язок та ефективність наступної дії
- •20.5. Психічні залежності
- •Глава 21 психічне здоров’я особистості
- •21.1. Розуміння психічного здоров’я
- •21.2. Вплив суспільної дійсності на психічне здоров’я особистості
- •Глава 22 психічна стійкість особистості
- •Глава 23 самоуправління і саморегулювання особистості
- •23.1. Розуміння самоуправління і саморегулювання особистості
- •23.2. Процес самоуправління і саморегулювання
- •23.3. Саморегулювання настрою
- •Глава 24 саногенний потенціал особистості, його активізація і саморегулювання
- •24.1. Розуміння саногенного потенціалу особистості
- •24.2. Благополуччя як позитивний саногенний потенціал особистості
- •24.3. Активізація саногенного потенціалу та його саморегулювання
- •Глава 25 кризи особистості в сучасному суспільстві
- •25.1. Розуміння криз особистості у психології
- •25.2. Типи криз особистості
- •25.3. Ставлення до кризи та її подолання
- •Глава 26 розвиток і формування особистості
- •26.1. Підходи і теорії розвитку особистості
- •26.2. Гармонійний і дисгармонійний розвиток особистості
- •26.3. Формування змісту особистості
- •Глава 27 розвиток конкурентоспроможної особистості в сучасному суспільстві
- •27.1. Розуміння поняття «конкурентоспроможна особистість»
- •27.2. Етапи розвитку конкурентоспроможної особистості
- •27.3. Психологічні основи розвитку інтегральних характеристик конкурентоспроможної особистості
- •Психологія особистості
1.3. Людське життя у різних вимірах
Життя… Одне слово, а який глибокий зміст! У ньому сльози народження, перші невпевнені кроки, пізнання світу, розвиток і зрілість; розквіт і старіння, радість і смуток, кохання і зрада, любов і ненависть, біль і насолода; радість батьківства й одинокість, надія і розчарування, віра і зневіра, досягнення і втрати, злети і падіння, гідність і підлість, муки совісті і черствість душі, підлеглість і владність, різнобічна діяльність, сумніви і відчай, втрата фізичних сил і краси, старість і… останній подих. У кожному з попередніх слів і висловів закладено великий зміст цілісного людського земного життя.
Людське життя багатогранне й різноманітне, наповнене смислом і безсенсовне, рутинне і творче, одноманітне й різнобічне, сіре і яскраве, духовно бідне й багате, щасливе і нещасне та ін.
Людське життя минає ніби у двох світах – зовнішньому і внутрішньому. У зовнішньому світі людина має бути такою, якою її хоче бачити суспільство, сім’я, інші люди тощо. Від неї потребують праці, дотримання моральних і правових норм, відповідного стилю стосунків і спілкування та ін.
У внутрішньому світі людина є тим, ким вона хоче бути, висуває такі вимоги до себе, які задовольняють її, робить те, що їй подобається й дає задоволення, грає ту роль, яку сама собі визначила. Внутрішній світ кожної особистості неповторний.
Власне багатогранність життя виявляється в тому, що людина живе у суспільстві (суспільне життя), живе духовно (духовне життя), живе в політиці (політичне життя), живе у професії (професійне життя), живе у громаді (громадське життя), живе у сім’ї (сімейне життя), живе в економіці (економічне життя), живе сама в собі (особисте або індивідуальне життя). Усі ці «життя» людини є важливими для неї як суспільної істоти. І визначити, яке з них все-таки є головною, центральною ланкою, не так легко, оскільки це залежить також від того, чого хоче сама особистість і чого вона домагається в житті, яку мету поставила перед собою, що дає їй задоволення і т. ін.
Безумовно, у суспільному, економічному, політичному, духовному, професійному, громадському і сімейному житті людина більшою чи меншою мірою втілює щось особистісне, наприклад, хоче бути відомою, найкращим спеціалістом, заробляти більше грошей, самореалізуватися, жити у стабільному суспільстві, мати дітей і отримувати задоволення від їхнього виховання, розвитку та ін. Тому можна також говорити про її особистісне життя у зовнішньому середовищі. Однак особисте життя відрізняється від особистісного життя.
Для людини частина її внутрішнього світу, яка має назву «Я – для справжнього себе» і яка відгороджена від суспільства, економіки, політики, громади, сім’ї, професії та навіть релігії (як чинника духовності), а також від усіх інших людей і є дуже важливою (а можливо, і найважливішою) становить особисте життя.
За таке припущення за радянського часу нас суворо критикували б, оскільки тоді особистість мала служити не собі, не своєму «Я», а людям, радянському народові. Її особисте життя було визначено Кодексом будівника комунізму, а помисли мали бути спрямовані на те, щоб залишити свій «слід» на землі. Радянська влада за допомогою відповідної ідеології розчинила особисте життя людини у так званих «великих ідеях» і «смислах» – «служіння народові», «ударних новобудовах», «підняття цілини» і загалом розбудові комунізму.
Справжній внутрішній світ людини здебільшого прихований від людей. Це її недоторкана територія, входити на яку заборонено навіть найближчим людям.
Особисте життя людини – така її активність, яка спрямована на самого себе, реалізацію своїх внутрішніх потягів і бажань, що дає їй задоволення.
Особисте життя людини – це та частина її земного буття, яку вона здійснює за своїм вибором і бажанням, лише для себе, для задоволення своїх особистих потреб у сексі, дружбі, фантазіях, хобі, свободі від суспільства, громади, релігії, сім’ї та ін.
Особисте життя містить:
інтимно-сексуальні та інтимно-чуттєві стосунки;
хобі;
дружбу за власним вибором;
свободу від суспільства, політики, громадян, релігії, сім’ї та інших чинників зовнішнього світу;
– мрії (фантазії).
Принципи особистого життя:
– роблю і чиню як хочу;
– роблю що заманеться;
– вільний в ідеології і виборів друзів;
– роблю все, що хочу;
– дружу з тим, з ким хочу;
– роблю все, що дає мені задоволення.