6.16. Основні п

Причини інфляції

Типи інфляції

Гроші – це особливий товар, який виконує роль загального еквівалента, виступає посередником в обміні товарів і виражає економічні відносини між людьми з приводу виробництва і обміну товарів.

Масштаб цін – це певна вагова кількість дорогоцінного металу, яка законодавчо встановлюється державою як грошова одиниця країни та використовується для виміру товарних цін.

Монета – зливок грошового металу певної ваги, форми, проби, номіналу, узаконений державою як засіб обігу.

Паперові гроші – знаки, символи, представники повноцінних (золотих) грошей в обігу, що наділені примусовим курсом обігу.

Грошовий обіг – це рух грошей у готівковій і безготівковій формах, який обслуговує реалізацію товарів і нетоварні платежі у господарстві.

Грошова маса – сукупність усіх грошових засобів у готівковій і безготівковій формах, які забезпечують реалізацію товарів, послуг і нетоварні платежі у народному господарстві.

Білонна монета – розмінна монета, що виготовляється з недорогоцінних металів, номінальна вартість якої перевищує вартість вміщеного в неї металу та витрат на її чеканку.

Активні гроші – гроші, які постійно використовуються в готівковому і безготівковому обігу.

Пасивні («Квазі») гроші – які потенційно можуть бути використані як гроші.

Грошова система – форма організації грошового обігу законодавчо закріплена державою.

Біметалізм – грошова система, де роль грошей законодавчо на рівних правах закріплена за двома металами – золотом і сріблом.

Монометалізм – грошова система, в якій роль грошей закріплюється за одним металом – золотом.

Кредитні гроші – це знаки вартості, які функціонують на основі кредитної угоди і виражають відносини між кредитором і боржником.

Вексель – письмове боргове зобов’язання встановленої законом форми, в якому вказані: величина боргу, строки сплати боргу, право власника векселя вимагати від боржника сплати боргу в установлений термін.

Простий вексель – вексель, підписаний однією особою на ім’я іншої особи, який не може бути переданий третій особі.

Переказний вексель (тратта) – вексель, який може передаватися іншій особі.

Комерційний вексель – боргове зобов’язання, яке видають один одному підприємці при купівлі – продажу товарів з відстрочкою платежу, тобто в борг.

Банкнота – вексель банку, за яким пред’явник банкноти може в будь-який час одержати гроші в банку.

Чек – письмове розпорядження власника поточного рахунка в банку про виплату готівки, або перерахування з його рахунку на інший рахунок певної суми грошей.

Кредитна картка – іменний платіжно-розрахунковий документ, який засвідчує особу власника рахунку в банку і надає йому право на придбання товарів і послуг у кредит без оплати готівкою.

Електронні гроші – магнітні носії платіжної інформації, які замінюють паперові гроші, чеки та інші документи.

Валютний курс – це ціна грошової одиниці однієї країни, виражена в грошових одиницях іншої країни.

Котирування – встановлена фінансовими органами ціна іноземної валюти.

Пряме котирування – вираження одиниці іноземної валюти у національній валюті.

Непряме котирування – вираження одиниці національної валюти в іноземній валюті.

Спот-курс – це ціна валюти однієї країни, виражена у валюті іншої країни, встановлена на момент укладення товарної угоди за умови оплати на наступний робочий день після укладення угоди.

Форвард-курс – попереджувальний, тимчасовий курс валют, що показує яку вартість матиме валюта через певний час після укладення угоди.

Крос-курс – це співвідношення між двома валютами, яке вста-новлюється виходячи з їхнього курсу відносно третьої валюти.

Маржа – дохід банків, який вони отримують як різницю валютних курсів продавця і покупця.

Золотий паритет – співвідношення золотого вмісту грошових одиниць відповідних країн.

Купівельна спроможність грошей – це кількість товарів і послуг, які можна придбати за одну грошову одиницю в певній країні.

Конвертованість – ступінь здатності валюти вільно обмінюватись на національні грошові одиниці інших країн.

Інфляція – знецінення грошей, спричинене диспропорціями в суспільному виробництві й порушенням законів грошового обігу, яке виявляється у стійкому зростанні цін на товари і послуги.

Стагфляція – це інфляція, що супроводжується стагнацією виробництва і одночасно зростанням рівня цін і безробіття.

Стагнація – економічний застій.

Дефляція – загальне зниження середнього рівня цін в економіці.