Тема 3. Економічні потреби суспільства і роль виробництва в їх задоволенні
Економічні потреби суспільства, їх суть і класифікація.
Корисність продукції, гранична корисність.
Економічний інтерес, його суть і функції.
Моделі ієрархії людських потреб
Взаємовплив потреб і виробництва
Взаємозв'язок потреб і виробництва як основа економічного розвитку
Взаємозв'язок потреб та інтересів
Сутність і зв'язок понять "інтерес" і "мотив"
Потреби та інтереси як джерело активності економічних суб'єктів
Потреба – нужда в чомусь об’єктивному, необхідному для життя, внутрішній збудник активності людини.
Благо – засіб задоволення людських потреб.
Економічні потреби – потреби в економічних благах.
Закон зростання потреб – всезагальний економічний закон, що відбиває необхідні, сталі, суттєві зв’язки між виробництвом і споживанням, потребами та можливостями їх задоволення, який доводить, що розвиток потреб є рушійна сила прогресу, який у свою чергу стимулює появу все нових потреб.
Проблема вибору – проблема вирішення протиріччя між безмежно зростаючими потребами і обмеженими ресурсами для їх задоволення.
Інтерес – усвідомлене прагнення людини до задоволення потреби.
Економічний інтерес – об’єктивний, спонукальний мотив господарської діяльності економічних суб’єктів.
Суб’єкти економічних інтересів – люди, сім’ї, домогосподарства, колективи, групи людей, держава, суспільство.
Об’єкти економічних інтересів – економічні блага.
Рушійні сили економічного розвитку – взаємодія потреб та інтересів економічних суб’єктів.
Абсолютні потреби — такі потреби в матеріальних благах і послугах, які породжені сучасним рівнем розвитку економіки і виробництво яких лише починає освоюватися.
Виробничий потенціал суспільства — сукупність виробничих ресурсів (чинників виробництва), з урахуванням їх обсягу, структури, технічного рівня та якості за умови повного використання робочої сили і підприємницького ресурсу.
Виробництво — процес створення людьми у взаємодії з іншими виробничими чинниками різноманітних благ, необхідних для забезпечення життєдіяльності, добробуту і розвитку всього суспільства.
Вмінені витрати — кількість продуктів, від якої слід відмовитись, щоб одержати певну кількість якогось іншого продукту.
Гранична корисність — додаткова корисність, або задоволення, одержуване людиною від споживання ще однієї одиниці конкретного блага.
Дійсні потреби — ті, які в основному відповідають рівню розвитку виробництва відповідних благ і можуть бути задоволені.
Економічний інтерес — реальний, зумовлений економічними відносинами та принципом економічної вигоди мотив і стимул соціальних дій людей щодо задоволення потреб.
Економічні потреби — ставлення людей до економічних умов їх життєдіяльності, котрі дають їм задоволення, насолоду або втіху і які спонукають людей до діяльності, щоб мати і володіти такими умовами.
Закон зростання потреб — невтомне бажання людей мати все більше матеріальних благ і послуг, які дають їм насолоду, тобто за- довольняють їхні зростаючі потреби.
Закон зростаючих альтернативних витрат — кількість альтернативних ресурсів, якими доводиться жертвувати, щоб одержати кожну додаткову одиницю продукта, зростає.
Закон спадної корисності — зменшення граничної корисності в міру споживання людиною кожної додаткової одиниці певного продукту.
Засоби виробництва — створені людиною в процесі виробництва засоби праці та предмети праці. Інша назва — капітал, капітальні блага.
Земля, чи, більш широко, природні ресурси, — дар природи для виробничих процесів.
Корисність — здатність матеріального блага чи послуги задовольняти ту чи іншу потребу людини.
Межа виробничих можливостей національної економіки — максимальний обсяг продукції, що її може виробити економіка за даного рівня технологічного розвитку і наявних чинників виробництва.
Підприємницька здібність — особливий вид людського хисту, представленого діяльністю з координації і комбінування всіх інших чинників виробництва.
Платоспроможні потреби — ті, які людина може задовольнити відповідно до власних доходів і рівня цін.
Потреба — категорія, що відбиває ставлення людей до умов їх життєдіяльності, а звідси визначає і поведінку.
Продукція виробництва — вироблені матеріальні блага і послуги, які є корисними для забезпечення потреб суспільства.
Рідкість ресурсів — нестача (обмеженість) землі, засобів виробництва, робочої сили і підприємницької здібності для задоволення безмежних матеріальних потреб людей.
Робоча сила — сукупність фізичних і розумових здібностей людини, її здатність до праці.