1. Юридична відповідальність та її види



Класичними видами юридичної відповідальності за законодавством України є: адміністративна відповідальність, відповідальність дисциплінарна, відповідальність кримінальна і відповідальність цивільна. Розрізняють також конституційну, господарсько-правову і міжнародно-правову відповідальність, а в межах цивільної відповідальності – договірну, позадоговірну (деліктна), часткову, солідарну, субсидіарну тощо.

Конституційна (юридична підстава – Конституція України)



Матеріальна (юридична підстава - КЗпП)



Дисциплінарна (юридична підстава - КЗпП)



Адміністративна (юридична підстава - КпАП)



Цивільна (юридична підстава - ЦПК)



Кримінальна (юридична підстава - КПК)



Об’єкт

Об’єктивна сторона

Суб’єкт

Суб’єктивна сторона

Суб`єкти туристичної діяльності відповідно до ст.5 Закону України „Про туризм” та їх працівники – фізичні особи, що виступають посадовими особами



Громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства (туристи, екскурсанти, відпочиваючі, відвідувачі та ін.)



Органи державної влади, які згідно зі ст. 7 Закону України „Про туризм” здійснюють регулювання в галузі туризму



Залежно від підстав застосування відповідальності:



1.

2.

Залежно від суб`єктів:



1.

2.



Відповідно до статті 32 Закону України „Про туризм” передбачена цивільно-правова відповідальності суб`єктів туристичної діяльності (туроператор, турагент, інші суб`єкти туристичної діяльності) за неналежне виконання своїх зобов`язань.

юридичні та фізичні особи, які створюють туристичний продукт, надають туристичні послуги (перевезення, тимчасового розміщення, харчування, екскурсійного, курортного, спортивного, розважального та іншого обслуговування) чи здійснюють посередницьку діяльність із надання характерних та супутніх послуг (ст. 5 Закону України «Про туризм»)

громадяни України, іноземці та особи без громадянства, в інтересах яких здійснюється туристична діяльність







Розмір майнової відповідальності туроператора, турагента чи іншого суб`єкта туристичної діяльності не може перевищувати фактично завданих замовнику збитків з їх вини.

Цивільно-правова відповідальність має компенсаційний характер, оскільки пов`язана з відновленням порушених прав кредитора (потерпілого). Тому обсяг відповідальності, як правило, повинен відповідати обсягу завданих збитків чи шкоди.

Відповідно до статті 1166 ЦК за загальним правилом майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.