
- •КОнтрольна робота № 1 Вибір варіанту завдання
- •Вимоги до виконання контрольної роботи та варіанти завдань Завдання №1 Побудова графіків функцій
- •Варіанти індивідуальних завдань
- •Варіанти індивідуальних завдань
- •Варіанти індивідуальних завдань
- •Варіанти індивідуальних завдань
- •ПРиКлад виконання контрольної роботи
КОнтрольна робота № 1 Вибір варіанту завдання
Варіант завдання студент обирає за двома останніми цифрами номеру залікової книжки згідно таблиці, що наведена нижче.
Наприклад, дві останні цифри номеру залікової книжки – 18. На перехресті рядка з 1 та стовпчика з 8 знаходимо номер варіанту – 4.
Передо-стання цифра |
Остання цифра номеру залікової книжки |
|||||||||
0 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
|
0 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
1 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
2 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
3 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
4 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
6 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
7 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
8 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
9 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
Вимоги до виконання контрольної роботи та варіанти завдань Завдання №1 Побудова графіків функцій
Для кожного варіанту:
а) побудувати графік функції y=f(x) , де х є [a;b] , n=20 ,
значення змінних a , b підібрати таким чином, щоб функція була визначена;
б) побудувати графік параметрично заданої функції y=f(x) , де
;
в) побудувати графік поверхні z=f(x,y) ,
де х є [-1;1] , ∆x = 0,2 ;
y є [-1;1] , ∆y = 0,2 .
Завдання виконати в одному файлі, але кожний графік будувати на окремому Листі .
Варіанти індивідуальних завдань
Варіант 1
а)
;
б)
;
в)
Варіант 2
а)
;
б)
;
в)
.
Варіант 3
а)
;
б)
;
в)
.
Варіант 4
а)
;
б)
;
в)
.
Варіант 5
а)
;
б)
;
в)
.
Варіант 6
а)
;
б)
в)
.
Варіант 7
а)
;
б)
;
в)
.
Варіант 8
а)
;
б)
;
в)
.
Варіант 9
а)
;
б)
;
в)
.
Варіант 10
а)
;
б)
;
в)
.
Варіант 11
а)
;
б)
;
в)
.
Варіант 12
а)
;
б)
;
в)
.
Варіант 13
а)
;
б)
;
в)
.
Варіант 14
а)
;
б)
;
в)
.
Варіант 15
а)
;
б)
;
в)
.
Варіант 16
а)
;
б)
;
в)
.
Варіант 17
а)
;
б)
;
в)
.
Варіант 18
а)
;
б)
;
в)
.
Варіант 19
а)
;
б)
;
в)
.
Варіант 20
а)
;
б)
;
в)
.
Варіант 21
а)
;
б)
;
в)
.
Варіант 22
а)
;
б)
;
в)
.
Варіант 23
а)
;
б)
;
в)
.
Варіант 24
а)
;
б)
;
в)
.
Варіант 25
а)
;
б)
;
в)
.
Варіант 26
а)
;
б)
;
в)
.
Варіант 27
а)
;
б)
;
в)
.
Варіант 28
а)
;
б)
;
в)
.
Варіант 29
а)
;
б)
;
в)
.
Варіант 30
а)
;
б)
;
в)
.
Завдання №2 Робота з матрицями
В Excel є спеціальні функції для роботи з матрицями:
МОБР ( ) (MINVERSE) – зворотна матриця;
МОПРЕД ( ) (MDETERM) – визначник матриці;
МУМНОЖ ( ; ) (MMULT) – матричний добуток двох матриць;
ТРАНСП ( ) (TRANSPOSE) – транспонування матриці.
Правила для формул масиву:
а) щоб ввести формулу масиву, спочатку треба виділити клітинку або діапазон, який буде містити результат. Діапазон виділяється такого ж розміру, як і діапазон із вихідними даними, якщо формула повертає декілька значень;
б) в рядку формул наберіть потрібну формулу обробки вихідного масиву;
в) для фіксації вводу формули масиву натисніть Ctrl+Shift+ Enter. (Excel поставить формулу у фігурні дужки, вказуючи тим самим, що вона є формулою масиву);
г) не треба вводити фігурні дужки самостійно (Excel розглядатиме Ваше введення як текстове значення!);
д) не можна редагувати, очищати, переміщувати, вставляти, видаляти окремі клітинки в діапазоні масиву;
е) можна копіювати клітинки з діапазону масиву, призначати різні формати окремим клітинкам в масиві;
є) для зміни (очистки) масиву виділіть весь масив і активізуйте рядок формул (фігурні дужки зникнуть), після чого введіть зміни.
Для кожного варіанту:
а) знайти обернену матрицю до матриці А ;
б) знайти визначник матриці А ;
в) обчислити вираз 2А - 3С , де А та С надані матриці;
г) знайти добуток матриць АС ;
д) обчислити значення квадратичної форми Z=BT∙AT∙A∙B ,
де АТ , ВТ – транспоновані матриці А , В відповідно;
е) за допомогою зворотної матриці знайти розв’язок системи лінійних рівнянь А*Х = B , де А − матриця коефіцієнтів при невідомих, B − вектор-стовпець вільних членів.
При створенні формул назначити підходящі імена відповідним діапазонам клітин.
Вхідні данні, а саме, матриці А , B , та C набрати в діапазонах A2:D5 , F2:F5 , H2:K5 .
Завдання а): виділити клітини для розміщення результату, наприклад діапазон A8:D11 . Через майстер функцій або безпосередньо через клавіатуру набрати формулу =МОБР(A2:D5) . Натиснути <Ctrl> + <Shift> + <Enter> .
Завдання б): у клітині В14 набрати формулу =МОПРЕД(A2:D5) . Натиснути <Ctrl> + <Shift> + <Enter> .
Завдання в): виділити діапазон A17:D20 для розміщення результату. Набрати формулу =2*A2:D5-3*H2:K5 . Натиснути <Ctrl> + <Shift> + <Enter> .
Завдання г): виділити діапазон для розміщення результату F8:I11 . Увести формулу =МУМНОЖ(A2:D5;H2:K5) . Натиснути <Ctrl> + <Shift> + <Enter> .
Завдання д): у клітину G14 увести формулу
=МУМНОЖ(ТРАНСП(F2:F5);МУМНОЖ(ТРАНСП(A2:D5);МУМНОЖ(A2:D5;F2:F5))). Натиснути <Ctrl> + <Shift> + <Enter> .
Завдання е): виділити діапазон G17:G20 для розміщення результатів. Увести формулу =МУМНОЖ(МОБР(A2:D5);F2:F5) . Натиснути <Ctrl> + <Shift> + <Enter> .
Вхідні матриці і результати можна супроводжувати коментарями.