19

Тема 2(а) Право на працю. Лекція 1.

План

1. Працевлаштування випускників вищих навчальних закладів .

2. Трудовий договiр

3. Робочий час, законний відпочинок: перерва, відпустка, вихідні та святкові дні.

4. Оплата працi.

5. Трудова дисциплiна!

6. Особливості праці жінок.

7. Праця неповнолітніх. Особливості праці учнів, студентів і працiвникiв, якi поєднують роботу з навчання.

8. Профспілки та право на участь у управлінні.

9. Припинення та розірвання трудового договору.

10. Вихідна допомога, розрахунок із тобою та видача трудової книжки.

11. Корисні документи.

у галузі праці основним документом - дороговказом для тебе є Кодекс Законів про працю (т.з. "трудовий кодекс"). Це досить невеликий документ - своєрідна конституція трудящого.

1. Працевлаштування випускників вищих навчальних закладів .

Початковий рівень сформованості психологічної готовності до праці - готовність до праці як такої, без професійної і спеціальної її диференціації, реалізується, чи проявляється, головним чином, на стадії професійних намірів. В якості складової частини сюди входить готовність до професійного навчання. Ступінь практичної реалізації цієї готовності є критерієм успішного переходу до другої стадії - професійного навчання. Крім того, психологічна готовність до праці - це і фактор трудового самовизначення, який впливає на психологічні особливості його динаміки.

Наступний рівень сформованості психологічної готовності до праці є результатом професійного навчання та виражається в твоїй готовності до конкретної професійної діяльності, до входження в трудовий колектив, в систему професійних і виробничих взаємовідносин. Такий рівень готовності є передумовою успішної твоєї професійної адаптації і в значній мірі визначає динаміку трудового самовизначення на даній стадії.

Єдність особистих і суспільних інтересів при виборі професії є найважливішим фактором твого адекватного трудового самовизначення.

Вибір професії має також і суб’єктивні обмеження. Кожну людину відрізняє ціла сукупність фізичних і духовних здібностей. Здібність до певного виду діяльності базується на цій сукупності, що робить людину, в принципі, придатною до виконання найрізноманітніших видів діяльності.

Трудове самовизначення являє собою багатовимірний і багатоступеневий процесс співвідношення молодою людиною власних життєвих цілей, нахилів, здібностей з об’єктивними можливостями їх реалізації, а також з умовами, які створюють для цієї реалізації конкретні види діяльності.

Саме після завершення навчання в вищій школі та отримання "направлення на роботу" випускник офіційно вважаєшся згідно законодавства молодим спеціалістом і на тебе поширюються деякі особливості працевлаштування, про які йдитиметься далі. Зокрема, в Україні є Закон "Про забезпечення молоді, яка отримала вищу або професійно-технічну освіту, першим робочим місцем з наданням дотації роботодавцю" від 4 листопада 2004 року № 2150-IV, але його було зупинено в дії протягом 2006-2007 рр.

А щодо особливостей працевлаштування студентів-"бюджетників", то ця процедура регламентується Порядком працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалася за державним замовленням, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 1996 р. № 992. Важливо, що процедура такого "розподілення" для студентів-"контрактників" не визначена. Тому, "контрактників"процедура "розподілення" жодним чином не стосується.

Випускники вищих навчальних закладів, яким присвоєно кваліфікацію фахівця з вищою освітою різних освітньо-кваліфікаційних рівнів ("молодший спеціаліст", "бакалавр", "спеціаліст", "магістр") і які працевлаштовані на підставі направлення на роботу, вважаються молодими фахівцями протягом трьох років з моменту укладення ними трудового договору із замовником (час навчання в інтернатурі до цього терміну не включається).

Керівники вищих навчальних закладів після зарахування осіб на навчання за державним замовленням (студентів-"бюджетників") укладають з ними угоду за встановленою формою. За рік до закінчення навчання обласна державна адміністрація укладає контракти з виконавцями державного замовлення відповідно до кількості замовлених місць, і подають міністерствам та відомствам, що мають у своєму підпорядкуванні вищі навчальні заклади, які виконують державне замовлення, перелік місць працевлаштування та умов, які вони зобов'язуються створити випускнику (забезпеченість житлом, розмір заробітної плати, інші соціальні гарантії). Замовники несуть відповідальність за достовірність поданої інформації про потребу у фахівцях. Тобто, за рік до завершення навчання вуз уже має знати куди випускника "розподілятимуть", а також які умови майбутньої роботи. Згідно з угодою випускник зобов'язаний глибоко оволодіти всіма видами професійної діяльності, передбаченими відповідною кваліфікаційною характеристикою, та відпрацювати у замовника не менше трьох років, а вищий навчальний заклад забезпечити відповідні якість та рівень підготовки фахівця з вищою освітою.

Випускники, які уклали угоду з вищим навчальним закладом після зарахування на навчання, повинні відпрацювати за місцем призначення не менше трьох років.