3. Які роботи виконуються при частковому відключенні напруги?

При частковому відключенні напруги виконуються слідуючи роботи: ремонт магнітних пускачів, рубильників, пускових кнопок, автоматичних вимикачів, контакторів та аналогічної пускової апаратури, заміна запобіжників, ремонт освітлювальної проводки.

Білет № 5

1. Періодичність зовнішніх оглядів, поточних і капітальних ремонтів електродвигунів в вибухонебезпечному виконанні

Зовнішній огляд проводиться:

1 раз в тиждень відповідальним за обладнання;

1 раз в місяць відповідальним за електрогосподарство.

Поточний ремонт проводиться:

1 раз в рік.

Капітальний ремонт проводиться:

1 раз в 9 років на спеціалізованих ремонтних заводах.

2. Правила оформлення “Наряду на проведення робіт в електроустановках”.

• наряд виписується в двох, а при передачі його по телефону, радіозв’язку – в трьох екземплярах;

• число нарядів, що видається на одного керівника робіт, визначає той хто видає наряд;

• продовжувати наряд може працівник, котрий видав даний наряд або інший працівник, котрий має право видачі нарядів на роботи в даній електроустановці;

• наряди, роботи по яких повністю закінчено, повинні зберігатись на протязі 30 діб, після чого вони можуть бути знищені.

3. Порядок виконання тимчасового заземлення.

Тимчасове накладання заземлення: спочатку зажимами кріпиться заземлюючі провідники до контуру заземлення, а потім на струмоведучі частини. Знімається в зворотньому порядку. Накладання та знімання тимчасового заземлення виконується однією і тією ж особою.

Білет № 6

1. Правила надання першої допомоги при ураженні електричним струмом.

При ураженні електричним струмом:

• необхідно як можна скоріше звільнити потерпілого від дії струму;

• у всіх випадках особа, яка надає допомогу не повинна доторкатись до потерпілого без належних засобів перестороги;

• для відокремлення потерпілого від струмоведучих частин користуватись палицею, дошкою або іншим сухим предметом;

• якщо потерпілий знаходиться на висоті необхідно застосувати заходи по недопущенню його падіння;

• після звільнення потерпілого від дії струму необхідно оцінити його стан;

• штучне дихання проводиться в тих випадках, коли потерпілий не дихає або дихає дуже погано.

2. Які роботи в електроустановках і електричних мережах проводяться згідно “Наряду”?

Наряд – це завдання на небезпечне виконання роботи, оформлення на спеціальному бланку встановленої форми.

• роботи, пов’язані з підійманням на висоту вище 3 м;

• розробка конструктивних елементів опору;

• з відшкодуванням опори на глибину більше 0,5 м;

• при розчищенні траси від гілок дерев, коли є необхідність наближення на недопустиму віддаль;

• коли робота пов’язана з відключенням.

На підстанціях і кабельних лініях напругою вище 1000В:

• зі знятою напругою;

• без зняття напруги на струмоведучих частинах і поблизу них;

• без зняття напруги далеко від струмоведучих частин, що знаходяться під напругою.

3. Яка документація ведеться в електроустановках.

Необхідно мати слідуючи документи:

• Акти прийомки скритих робіт

• Генеральний план ділянки, на який нанесені всі електротехнічні комунікації

• Затверджена проектна документація з усіма змінами в ній.

• Акти випробувань і наладки обладнання

• Акти прийомом ел.установок в експлуатацію

• Виконавча документація первинних та вторинних з’єднань

• Технічні паспорти основного електрообладнання

• Інструкції по обслуговуванні електрообладнання

• Комплект експлуатаційних журналів.

Білет № 7

1. Які роботи виконуються за розпорядженням (без наряду-допуску)?

Розпорядження – це завдання на виконання робіт, що визначає його зміст, місце, час, заходи безпеки. Розпорядження може передаватися безпосередньо або за допомогою засобів зв’язку з послідуючим записом в оперативному журналі. Розпорядження має разовий характер, термін його дії – 1 робочий день для виконавця і видається на одну роботу.

Роботи по розпорядженню виконуються: - в порядку поточної експлуатації з записом в оперативному журналі;

• роботи без зняття напруги далеко від струмоведучих частин;

• позапланові роботи, що викликані виробничою необхідністю;

• роботи зі зняттям напруги з електроустановок напругою до 1000В.

2. Яка технічна документація оформляється на заземлююючі пристрої мережі заземлення?

Технічна документація:

• акти прийомки скритих робіт;

• затверджена проектна документація;

• протоколи приймально-здавальних випробувань;

• на заземлюючі пристрої складаються паспорти;

• технічний журнал з результатами перевірок стану заземлюю чого пристрою, проведення ремонтів та внесення змін в заземлюючий пристрій.

Технічна документація паспорта зберігається в папці.

3. Які вимоги пред’являються до запобіжників.

До запобіжників пред’являються слідуючи вимоги:

• Повинні бути цілі без сколів та тріщин

• Застосовувати лише запобіжники по струму згідно проекту на кожний ел.споживач

• Забороняється застосовувати саморобні плавкі вставки.

Білет № 8

1. Які профілактичні роботи можуть виконуватись на електродвигунах в вибухонебезпечному виконанні?

При огляді необхідно перевірити:

• стан вводу проводів і кабелів;

• стан заземлення;

• наявність передбачених пломб;

• ревізія з розбиранням двигуна;

• заміни і змащення підшипників;

• заміна ущільнюючих прокладок;

• перевірка опору ізоляції обмоток.

2. В яких випадках і які вивішуються плакати і установлюються огородження?

• на проводах роз’єднувачів, віддільників і вимикачів навантаження, на ключах і кнопках дистанційного керування, комунікацій, апаратурою до 1000В, при ввімкненні яких може бути надана напруга на робоче місце, повинні бути вивішені плакати “Не вмикати! Працюють люди”;

• для тимчасового обгороджування струмоведучих частин, що залишилися під напругою, можуть застосовуватися щитки, ширми і т.п., виготовлені з дерева або інших ізоляційних матеріалів;

• на тимчасових огорожах повинні бути нанесені надписи “Стій! Напруга” або закріплені відповідні плакати;

• забороняється забирати або переставляти до повного закінчення роботи плакати і огорожу, встановлені при підготовці робочих місць.

3. Які заходи безпеки необхідно виконувати при роботі в електроустановках в вологих приміщеннях.

Вологі приміщення з точки зору електробезпеки відносяться до приміщень з підвищеною небезпекою ураження ел.струмом. Вимоги:

- працювати в діелектричних рукавицях (при роботі з ел.інструментом);

- користуватись переносними лампами освітлення напругою не більше 12 в;

- працювати при повному зняттю напруги з струмоведучих частин;

- кількість працюючих визначає відповідальний за енергогосподарство.

Білет № 9

1. Правила користування і випробування захисних засобів, які використовуються в електроустановках до та понад 1000В.

Випробування ЗІЗ проводяться:

• гумові діелектричні рукавиці 1 раз в 6 місяців;

• гумові діелектричні боти 1 раз в 36 місяців;

• гумові діелектричні галоші 1 раз в 12 місяців;

• гумові діелектричні коврики 1 раз в 6 місяців;

• ізолюючі накладки 1 раз в 24 місяці;

• слюсарно-монтажний інструмент з ізольованими ручками 1 раз на 12 місяців;

• ізолюючі штанги 1 раз в 24 місяці;

• ізолюючі і електровимірювальні кліщі 1 раз в 24 місяці;

• індикатори напруги 1 раз в 12 місяців.

2. Які вимоги пред’являються до електроінструменту при роботі з ним?

Забороняється:

- передавати ел.інструмент і проводити самому його ремонт;

- залишати ручний ел.інструмент без нагляду і включеним в ел.мережу;

- забороняється використовувати ел. інструмент в вибухонебезпечних приміщеннях і об’єктах.

Ел. інструмент і допоміжне обладнання до нього підлягають перевірці не рідше 1 разу в 6 місяців.Ремонт повинен виконуватись в спец. персоналом підприємства з групою по ел.безпеці не нижче ІV.

3. Які заходи безпеки необхідно виконувати при роботі на електроустановках на висоті.

Роботи на висоті 1,3 м. і більше від поверхні землі відносяться до робіт, які виконуються на висоті. Мають бути прийняті міри, які запобігають падіння працюючих з висоти.

Білет № 10

1. Класифікація виробничих приміщень і споруд ГНС, ГНП за категорією небезпечності при застосуванні електрообладнання.

Клас і розміри вибухонебезпечних зон в приміщеннях ГНС, ГНП визначаються проектом.

• насосно-компресорне відділення В-1а;

• наповнюючи відділення В-1а;

• відділення зливу В-1а;

• відділення наповнення балонів В-1а;

• відділення пропарки балонів В-1а;

• відділення по фарбуванню балонів В-1а;

• випаровувальне відділення В-1а;

• відділення опосвідчення балонів – не вибухонебезпечне;

• камера витяжної вентиляції В-1а;

• камера приточної вентиляції – не вибухонебезпечна;

• електрощитова – не вибухонебезпечна.

2. Як проводиться заземлення електроустановок і кабелів?

Кожен елемент установки , який підлягає заземленню, повинен бути приєднаний до заземлювача або до заземляючої магістралі з допомогою заземляю чого провідника. Заземляючі пристрої повинні забезпечувати безпеку людей та захист ел. установок, а також експлуатаційні режими роботи.

3. Як перевірити гумові рукавички перед початком роботи.

Перевіряються методом надування, якщо закрутивши рукавичку на валик або пальці рук з надутих пальців рукавички повітря не витікає – вони рахуються придатні до експлуатації.

Білет № 11

1. Як виконується з`єднання труб при монтажі електричних мереж в вибухонебезпечних зонах?

Труби з’єднуються на різьбових з’єднаннях. Випробовуються робочим тиском повітря 0,25 МПа (2,5 кгс/см²) протягом 3 хвилин, при цьому допускається падіння тиску не більше ніж до 0,2 МПа (2 кгс/см²).

2. Як проводиться зовнішній огляд заземлюючих пристроїв і вимірювання їх опору?

Заземляючі пристрої повинні задовольняти вимоги забезпечення електробезпеки людей і захисту електроустановок, а також експлуатаційним режимом роботи. Зовнішній огляд проводиться щоденно, відкрито прокладені заземляючі провідники повинні бути пофарбовані. Вимірювання опору заземлення проводиться мегомметром М08 і М416. Вимірювання опору заземляючих пристроїв на підстанціях проводиться після монтажу в перший рік експлуатації і в подальшому не рідше 1 разу на 3 роки.