Борисенко Володимир Миколайович.

Народився в с. Старосілля 14.02.1942р. Закінчив Солонівську семірічну школу у 1956р. Потім навчався в Автуницькій вечірній школі. З 1961 по 1964рр. проходив строкову службу в м. Кишинів, Молдова. Після армії повернувся до рідного села. Розпочав трудову діяльність у колгоспі «Комуніст» звичайним трактористом. Згодом очолив механізовану ланку по вирощуванню картоплі. З 86 га збирали по 200 центнерів з кожного. 34 роки сумлінної праці не залишились не поміченими. Володимир Миколайович нагороджений Орденом Трудової Слави ІІІ ступеня (1976р.) та Орденом Трудової Слави ІІ ступеня (1986р.), бронзовою (1976р.) та 2 срібними медалями (1977, 1988), а також грамотами, дипломами. Найбільшою нагородою стало звання Заслуженого працівника сільського господарства. [Додаток 2 ] У вільний час займався рибальством, полюванням. Одне із захоплень, яке і на сьогоднішній день не залишив Володимир Миколайович, - це бджільництво. Одружений. Має двох дітей – син Олексій, донька Наталія; 4онуків та правнучку.

Борисенко Олексій Володимирович народився 01.11.1969р. в с. Старосілля. Навчався в Старосільській початковій школі, потім в Автуницькій восьмирічній школі. Середню освіту отримав у Хоробицькій середній школі. 1988р. призваний був до лав Радянської Армії. Потрапив до Афганістану. Подальша служба проходила рівно рік в м. Кабулі. Був водієм машини зв’язку. За час перебування у Афганістані вивчив мову. Олексій Володимирович згадує: «Діти простих жителів Кабулу, напевно, народжувались зі зброєю в руках. Коли до їх оселі заходив хтось із радянських солдатів, вбивали без жалю.»

Одружений. Має доньку Тетяну та сина Олександра.

Працює трактористом в АПК «Старосільський». Займається рибальством, захоплюється полюванням.

Єрьоменко Валерій Анатолійович (1965р.) народився в с. Старосілля, в селянській сім’ї. Навчався в Старосільській, потім Автуницькій школах. З вересня 1983р. по 1986р. проходив військову службу. 30 грудня 1983р. був відправлений на боротьбу з душманами (найманими бандитами) в Афганістан. Молодий воїн потрапив до м. Пулі-Хумри. Довелося побувати й у Кабулі, перейти найдовший перевал Салана. В перші місяці будували казарми та рили окопи. Валерій Анатолійович був кулеметником. Інколи доводилось їздити на машинах та шукати солдат, які не витримували та тікали. Одного втікача знайшли вбитого душманами.

Має трьох дітей: сини –Анатолій, Владислав, донька – Олеся.

Веде домашнє господарство. На фото перший справа.

Губська Світлана Михайлівна. Народилась 17.07.1967р. в с. Старосілля, в селянській багатодітній сім’ї. Навчалася в школі з1974 по 1982рр. Закінчила в 1985р. Гомельське ПТУ №126 народно-художніх промислів. Отримала спеціальність вишивальниці. 1991-1993рр. навчалася в Сосницькому сільськогосподарському технікумі. За спеціальністю економіст сільськогосподарського підприємства.

Світлана Михайлівна творча людина. Весь вільний час присвячує улюбленим справам: вишиває, в’яже, малює, шиє. Справжній народний умілець. Талант до малювання виявився з дитинства. Цій справі вона ніде не навчалася, як кажуть у народі - самоучка. Її картини прикрашають будинки односельців, родичів, знайомих, також стіни приміщень школи, с/клубу. Пише свої картини на різні теми: релігійні, анімалістичні, пейзажі. [Фото 43]

Одружена, має двох доньок – Катерина та Наталія.