Цілющі властивості глини

Лікувальний ефект глини обумовлений вмістом у ній великої кількості мінеральних солей і мікроелементів, необхідних для життєдіяльності організму: фосфат, залізо, азот, кальцій, магній, калій та ін. Всі ці елементи містяться в глині ​​в оптимальній для засвоєння людським організмом формі. Глина діє як фільтр, вбираючи в себе і виводячи з організму токсини, гнильні гази, зайві кислоти.

Медициною на практиці доведено, що глина надає сильну антибактеріальну та протипухлинну дію, яка поширюється як на доброякісні, так і на злоякісні пухлини. Вчені вважають, що це пов'язано з тим, що глина містить рідкісний радіоактивний елемент радій, необхідний для організму в певних кількостях. Чим довше дрібна глина зберігалася на сонці, тим більше корисного радію вона буде утримувати. Глинолікування дає організму радій у чистому вигляді, в тих дозах, в яких потребує організм. Мудра природа створила матеріал, перед випромінюванням якого не встоїть жоден мікроб або вірус. Саме радіоактивність робить глину природним стерилізатором.

У порівнянні з хімічними асептиками, глина вбиває мікроби, залишаючи в цілості й схоронності здорові клітини, вона усуває з них токсини і укріплює організм загалом, оновлює клітини, вливаючи в них нову енергію, незважаючи на вікові зміни або переродження.

Ще одна безцінна властивість глини — адсорбуюча і обволікаюча, що ефективно позначається на лікуванні хвороб шлунково-кишкового тракту. Це природний спосіб нормалізувати обмін речовин і сприяти посиленню ефекту іншого лікування — фітотерапія, медикаментозне або хірургічне.

Лікування глиною застосовується при найрізноманітніших захворюваннях: хронічних і підгострих захворювань суглобів, хребта, м'язів, травм, залишкових явищ поліомієліту, туберкульозу, раку самої різної локації, аденоїдів, поліпів, зоба, запалення і ущільнення лімфовузлів, недокрів'я, головного болю, атеросклерозу, епілепсії, хвороб мозку, захворювань жіночої статевої сфери і багато інших захворювань.

Методика глинолікування

У лікувальних цілях глину застосовують як примочки, ванни, маски для шкіри, розтирання, обгортання або перев'язки, а останнім часом лікарі рекомендують застосовувати глину внутрішньо. Особливо корисно пити глиняну воду при лікуванні шлунково-кишкового тракту і при ракових проявах.

До початку глинолікування пацієнтові рекомендують прийняти очисний курс з використанням настоїв трав або чаїв, обмежити вживання м'яса, білого хліба, шоколаду. А в період глинолікування треба більше вживати моркви, буряка, калини, а до їжі приймати більше рідини для «вимивання» адсорбованих глиною шлаків.

Особливо цінною вважається «жирна» біла глина, в якій немає домішок піску. Глиняний розчин бажано готувати за кілька годин до вживання. Оптимальний час прийому — перед сном або за годину до їди.

Глина здатна лікувати не тільки фізичний організм, але на думку багатьох цілителів, які з давніх часів з великою повагою говорять про глину, вона здатна також очистити душу і дух людини. 

Властивості глини

Глина має сполучну здатність, адсорбційну (поглинальну) і каталітичну (впливає на хід реакцій, але сама при цьому ні за кількістю, ні за своїми якостями не змінюється) активність, проявляє пружно-пластично-в'язкі властивості навіть у розведених суспензіях.

Застосування у фармації

Бентонітові глини застосовуються у фармації при виготовленні різних лікарських форм: пігулки, таблетки, порошки, гранули, мазі, пасти, лініменти, суспензії та емульсії.

Глинотерапія

Показання для глинолікування.

Глинолікування показано при артритах і поліартритах; ревматичних, інфекційних (крім туберкульозних), а також травматичних захворюваннях; при хворобах хребта нетуберкульозного походження (спондилоартрит, хвороба Бехтерєва, спондильоз), переважно в хронічній стадії; при запальних і посттравматичних захворюваннях кісток, м’язів, сухожилля. Також глинолікування рекомендується при виразці шлунка та дванадцятипалої кишки, паразитозі кишечника, колібактеріозі, спазмах, конвульсіях, епілепсії, паралічі, астмі, ларингіті, бронхіті, мігрені, зобі, облисінні, екземі, себореї, дерматиті, ревматоїдних болях, отиті, синуситі, гепатиті, кон’юнктивіті, простатиті, циститі, цирозі, подагрі, жовтяниці, рахіті, а також при алкоголізмі, хворобливих менструаціях, недостатності вітаміну С, метеоризмі (накопичення газів), здутті шлунка тощо. А. Парчек рекомендує лікування глиною також при неврозі, депресії, прострілах, ниркових кольках, камінні тощо. На думку А. Парчек (1987), глина відзначається тропізмом, тобто сама спрямовується до ураженої ділянки тіла, до тих частин, що відчувають потребу в біоенергії, у регенерації.

Деякі рекомендації до глинолікування

Абсцеси, карбункули, фурункули. Застосовується глина у вигляді коржів на 1 годину 4–6 разів на день.

Абсцеси у ротовій порожнині. Корж накладають на лице, а м’яку глину можна тримати в ротовій порожнині. Коржі змінювати кожні 2 години.

За конвульсій, спазмів, епілепсії, паралічів. Глиняні коржі прикладають на потиличну частину спини, хребет і низ живота.

Ангіна, ларингіт. Полоскання рота й горла глиняним розчином, компреси у вигляді коржів.

Захворювання зубів і ясен. Глину змішують із зубною пастою.

Бронхіальна астма. У вигляді злегка підігрітих коржів на спину і грудну клітку. Від 2 до 4 разів на день.

Опіки. У вигляді коржів на місце опіку. Змінюють кожні 2 години, поки не сформується нова шкіра. Потім 3–4 компреси на день по 2 години.

Захворювання серця. Спочатку роблять глиняний компрес, а потім прикладають коржі на 1–3 години, декілька разів на день.

Звична вже для нас назва "блакитна глина" насправді є неточною. Глина буває білою, зеленуватою, блакитнуватою, сірою і рожевою. Колір глини залежить від вологості і домішок, а лікувальні властивості - від мінерального складу, іонообмінних, зв'язуючих та інших властивостей.

Показання для лікування бентонітом приблизно такі ж, як і для грязелікування. Але, на відміну від грязей, глина не так інтенсивно "навантажує" організм, не настільки активна, тому спектр захворювань, при яких не можна застосовувати бентоніт, менший. Скажімо, при ревматизмі грязі призначають під час загострення, глину ж можна застосовувати, не чекаючи, поки розвинеться цей стан, вона зніме запальні явища.

Глинолікування показане при різних захворюваннях опорно-рухового апарату: хронічних болях у суглобах, бурситах, поліартритах, артрозах, ревматизмі, забитті. Глина допомагає при захворюваннях центральної і периферійної нервової системи, відзначені позитивні результати при ДЦП, травматичних пошкодженнях спинного мозку, люмбаго, невритах і поліневритах, радикулітах, прогресуючій м'язовій дистрофії. Аплікації накладають у вигляді комірців, рукавиць, чобіт. Якщо лікується кінцівка, то рекомендується симетрична аплікація - на уражене і на здорове місце: глина забезпечує стимулюючий ефект при відновленні пошкоджених нервів.

Захворювання жіночих та чоловічих статевих органів теж піддаються глинотерапії. При хронічних запаленнях роблять аплікації, накладаючи глину у вигляді трусиків.

Ще одна серйозна проблема сьогодення - пародонтоз і запальні процеси слизової рота - непогано лікується бентонітом.

Відбілюючий ефект бентоніту використовується при виробництві косметичних масок, зубних паст, а здатність підсушувати і знімати запалення - при позбавленні від вугрової висипки, лікуванні фурункульозу, псоріазу, екземи.

Види глини

Види глини в залежності від того, з якої породи утворюється і яким чином йде її утворення, вона набирає різного кольору. Найбільш часто зустрічаються жовта, червона, біла, голуба, зелена, темно-коричнева і чорна глини. Всі кольори, крім чорного, коричневого і червоного, свідчать про глибинне походження глини.

Кольори глини визначаються присутністю в ній наступних солей:

червона глина – калій, залізо;

зеленувата глина – мідь, двохвалентне залізо;

голуба глина – кобальт, кадмій;

темно-коричнева і чорна глина – вуглець і залізо;

жовта глина – натрій, трьохвалентне залізо, сірка.

При різних захворюваннях допомагає глина певного кольору.

Біла глина лікуює захворювання кишечника, ожиріння, випадіння волосся, укріплює нігті.

Червону глину використовують при захворюваннях серцево-судинної системи, гіпотонії, варікозному розширенні вен, нервових і ендокринних захворюваннях.

Жовта глина застосовується при інсульті, захворюваннях шлунка і кишечника, мігрені, головному болю, остеохондрозі.

Чорна глина використовується для зниження температури тіла, при серцебитті, запаленні шкіри і внутрішніх органів, сприяє омолодженню організму.

Голуба глина добре лікує ожиріння, гіпофункцію щитовидної залози, знімає м’язеву слабість, забезпечує рухомість суглобів. В косметичному плані голуба глина використовується при жирній шкірі.

Лікувальна дія глини

Глину застосовують як зовнішнє – у вигляді примочок, аплікацій, компресів, так і в середину.При прийомі всередину глина виявляє на організм різну дію.Глина виявляє всмоктувальну дію, збираючи на своїй поверхні велику кількість сторонніх речовин. Через те глина здатна виводити токсини і шлаки як із порожнистих органів, так із кишечника.Глина виявляє поглинальну здатність. Потрапляючи в кишечник, вона вбирає в себе токсичні речовини, продукти переробки поживних речовин. Таким чином глина очищує шлунок і кишечник від шлаків.Глина виявляє очищуючу дію. Справа в тому, що всі токсичні речовини і шлаки циркулюють в крові. Кров збагачується поживними речовинами і киснем в легенях, шлунку, кишечнику і віддає накопичені продукти розпаду в тих же легенях, нирках, кишечнику. Відбувається постійний обмін поживних речовин і відходів переробки між організмом і зовнішнім середовищем. Видільна система нашого організму не може повністю очистити кров від шкідливих речовин. Це приводить до інтоксикації організму, провокує хвороби і прискорює процес старіння. Потрапляючи в шлунок і кишечник, глина навіть в невеликій кількості утримує на своїй поверхні яди і токсини і не дає їм всмоктатись в кров.

Зовнішнє застосування глини засновано на двох її властивостях – поглинальній здатності і здатності обмінюватися із оточуючим простором при наявності середовища, через яке проходить такий обмін. Широко застосовують глину при різних ранах, при виразках, опіках. Адже глина здатна утримувати на своїй поверхні не тільки речовин, але і бактерії, віруси, продукти розпаду. Таким чином, глина має антисептичну дію.Глина виявляє очищуючу дію, вбираючи в себе медіатори запалення, зменшуючи запальну реакцію.

Підготовка глини до використання

Глину необхідно просушити на сонці, розбити на кусочки і скласти в скляну банку з водою так, щоб вода повністю покривала глину. Коли глина розм’якне, дерев’яною лопаткою розмішати глиняні комочки і залишити відстоятись, доки на дні не з’явиться пісок. Глиняну масу викласти в банки і просушити. Коли глина висохне, вона повинна бути однорідного кольору, без солевих розводів.

За останні десятиріччя інтерес до глини зріс. Велику популярність вона завоювала своєю здатністю до регенерації тканин, ремінералізації (поглинання солі), абсорбції (усмоктування токсинів, газу, запахів і т.д.), антитоксичними, антисептичними, бактерицидними й консервуючими властивостями.