
- •Характкристка режимів огляду рлс 19ж6
- •Призначення, склад та основні технічні характеристики передавального пристрою рлс 19ж6. Призначення блоків приймача.
- •Призначення, склад та основні технічні характеристики приймальної системи рлс 19ж6. Призначення блоків приймача.
- •4.Канал радіолокаційної інформації рлс 19ж6. Робота каналу на передачу за структурною схемою.
- •5.Канал радіолокаційної інформації рлс 19ж6. Робота каналу на прийом за структурною схемою.
- •6.Канал захисту головного променя рлс 19ж6. Призначення та робота каналу за структурною схемою.
- •7. Канал компенсації бокових пелюсток рлс 19ж6. Призначення та робота каналу за структурною схемою.
- •8. Призначення та робота пристрою автоматичного виявлення цілей рлс 19ж6 та визначення її координат.
- •9. Призначення і робота система дискретного перетворення відеосигналів рлс 19ж6 за структурною схемою.
- •10. Система відображення рлс 19ж6. Призначення, режими, робота за структурною схемою.
- •11. Призначення, склад, тактико-технічні характеристики, режими роботи рлс п-19ш.
- •12. Призначення, склад та робота передавальної системи рлс п-19ш за функціональною схемою.
- •13. Призначення, склад, та робота антенно-фідерної системи рлс п-19ш за функціональною схемою.
- •14. Призначення, склад та робота приймальної системи рлс п-19ш за функціональною схемою
- •15. Призначення, склад та робота системи селекції рухомих цілей рлс п-19ш за функціональною схемою
- •17. Система перебудови та апч рлс п-19ш. Призначення, склад, основні тх, робота за функціональною схемою перебудови.
- •18. Система перебудови та апч рлс п-19ш. Призначення, склад, основні тх, робота за функціональною схемою апч.
- •19.Призначення, склад та робота системи індикації рлс п-19ш за функціональною схемою.
- •20. Робота рлс п-19ш за функціональною схемою в режимі з накопиченням (н).
- •21. Робота рлс п-19ш за функціональною схемою в режимі стробування
- •22. Призачення, склад, тактико-технічні характеристики, режими робота рлс п-18р.
- •23. Призачення, складта робота передавального пристрою рлс п-18р за функцыональною схемою
- •24. Призачення, складта робота антенно фыдерного пристрою пристрою рлс п-18р за функцыональною схемою
- •25. Призачення, складта робота приймального пристрою рлс п-18р за функцыональною схемою
- •26. Призачення, складта робота пристрою захисту від завад рлс п-18р за функціональною схемою
- •29, 30. Призачення, склад, основні тх, робота системи та перебудови апч в режимі апч та перебудови завад рлс п-18р за функціональною схемою
- •31.Призначення склад ттх та робота індикаторного пристрою рлс-18р
- •32.Призначення склад ттх режими роботи прв-16б
- •33.Призначення склад та робота передавальної системи прв-16б
- •34.Призначення склад та робота ахс прв-16б
- •36.Призначення склад та робота системи захисту активних завад прв-16б
- •37.Призначення склад та робота системи захисту пасивних завад прв-16б
- •38.Призначення склад та робота системи індикації прв-16б
- •39 Принцип радіолокаційного опізнання реалізований у нрз
- •40.Призначення склад та режими роботи нрз
23. Призачення, складта робота передавального пристрою рлс п-18р за функцыональною схемою
Призначення, склад та основні характеристики
Передавальний пристрій призначений для формування послідовності зондирующих імпульсів.
До складу передавального пристрою входять: генератор (бл.50) з трьома автоматами перебудови АП-1, АП-2, АП-4;
модулятор, що складається з блоку накопичувача (бл. 47), зарядного дроселя, блоку зарядних кенотронів (бл. 104) і імпульсного трансформатора ТР2;
високовольтний випрямляч (бл. 35);
стабілізатор напруги (бл. 99).
Генератор високої частоти є однотактним двоконтурним автогенераторів метрового діапазону хвиль, зібраним по схемі 9 обший сіткою. Як генераторної лампи в ньому використовується потужний імпульсний тріод з подогревним катодом, коливальна система виконана на відрізках коаксіальних ліній. Імпульсна потужність генератора не менше 180 кВт.
Модулятор передавального пристрою виконаний за схемою подвоєння високої напруги з повним розрядом накопичувача, в якості якого застосована штучна лінія, що дозволяє формувати модулирующие імпульси, близькі за формою до прямокутним.
Тривалість модулюючого імпульсу τ = 6 мкс визначається параметрами штучної лінії, амплітуда імпульсу визначається параметрами імпульсного трансформатора.
Робота передавальних пристроїв синхронізується. Імпульсами ЗАП. ПДУ, які надходять з блоку 15 на вхід блоку накопичувача.
Синхронізуючі імпульси запускають режим блокінг-генератор, імпульси якого посилюються підсилювачем і через катодний повторіталь, перемикач S1 модулятор - ВИКЛ. в положення МОДУЛЯТОРА надходять на комутуючих елемент модулятора тиратрон.
У проміжках між запускають імпульсами тиратрон знаходиться в непроводящая стані (закритий). У цей час відбувається заряд штучної лінії від високовольтного випрямляча по колу: зарядний дросель, блок зарядних кенотронів, штучна лінія, первинна обмотка імпульсного трансформатора ТР2, корпус.
Процес резонансного заряду штучної лінії відбувається наступним чином: через великий індуктивності дроселя струм заряду наростає повільно і досягає максимальної величини в момент, коли напруга на конденсаторах штучної лінії дорівнює напрузі високовольтного випрямляча 3,5 кВ.
Подальший заряд конденсаторів штучної лінії здійснюється за рахунок магнітної енергії дроселя, запасеної під час заряду конденсаторів лінії до напруги 3,5 кВ. Струм заряду конденсаторів лінії буде зменшуватися. У момент припинення зарядного струму напруга на конденсаторах штучної лінії дорівнюватиме майже подвоєному напрузі високовольтного випрямляча 7 кВ (епюри рис. 3).
24. Призачення, складта робота антенно фыдерного пристрою пристрою рлс п-18р за функцыональною схемою
Призначення, склад та основні характеристики
Антенно-фідерна система (АФС) преднрзначена для переді-чи високочастотної енергії від передавального пристрою з антеною спрямованого випромінювання високочастотної енергії в межах ДНА, прийому відбитих сигналів і передачі їх на вхід приймача.
АФС включає до свого складу: антену з антенними фідерами (бл. 1); дільник потужності (бл.4);
високочастотний токос'емник (бл. 2); антенний комутатор (бл. 3) з індикатором потужності (бл. 42);
щоглові пристрій.
Антена є грати, що складаються Із шістнадцяти ідентичних хвильових каналів, розміщених у два етапи по 8 хвильових каналів в кожному етапі.
Висота антени над поверхнею землі змінює форму діаграми спрямованості і характеризується висотами нижнього (hн) і верхнього (hв) поверхів антени.
Для підйому антени на певну висоту застосовуються додаткові секції щоглового пристрою.
Для збільшення беспровальную стелі зони виявлення станції та збільшення дальності виявлення НЛЦ використовується нахил антени у вертикальній площині. Кут нахилу антени може плавно змінюватися від -5 ° до +15 ° від горизонтального положення.
Робота за функціональною схемою
Імпульс високочастотної енергії від передавача (бл. 50) по високочастотному кабелю надходить на вхід антенного комутатора (рис. 4). Антенний комутатор (бл. 3) призначений для автоматичного підключення антени до генератора при передачі і до приймального усгройству при прийомі. Він виконаний на чвертьхвильові відрізках коаксіальних ліній з іскровими розрядниками і складається з передавального і приймального трактів. У передавальному тракті комутатора основними елементами є розрядники блокування передавача РІ1 і РІ2, які включені в розрив внутрішнього проводу коаксіальної лінії Е1 - Е2.
тракт антенного комутатора включений паралельно передавальному тракту і являє собою дві послідовно включені ланцюжка захисту приймача.
Перша ланцюжок захисту - розрядники риз, РІ4 і резонанс ¬ ва лінія ЕЗ, друга ланцюжок РІ5, РІ6 і резонансна лінія Е4. Ємнісні шлейфи С1 - С4 дозволяють компенсувати індук ¬ вність висновків гарячих розрядників Різ - РІ6.
При впливі імпульсу високої частоти великої потужності генератора все розрядники спалахують. Розрядники передавального тракту РІ1 і РІ2, маючи малий опір розрядного проміжку, забезпечують проходження високочастотної енергії в антену. Розрядники риз, РІ4, РІ5, РІ6 при горінні замикають на малий опір резонансні лінії ЕЗ і Е4, вхідні опори яких стають більшими. Це значно зменшує рівень потужності, яка просочується через них на вхід приймача.
З виходу антенного комутатора високочастотна енергія передавача надходить по коаксіальному фідера через індикатор потужності на високочастотний токосьемник. Токосьемник коаксилального типу забезпечує передачу енергії від нерухомого фідера до делителю потужності (бл. 4), що обертається разом з ан-тенной.
Для отримання необхідної діаграми спрямованості антен ¬ ни у вертикальній площині дільник потужності, виконаний на полоськових лініях, спрямовує 40% потужності передавача в верхній поверх антени і 60% - у нижній поверх, а також створює необхідну різницю фаз живлять струмів між поверхами антени, близьку до 90 *. Різниця залежить не тільки від параметрів дільника потужності, а й значною мірою від довжини фідерів і положення випромінювачів антени в горизонтальній площині.
Антена перетворює енергію імпульсів струму високої частоти в енергію імпульсів радіохвиль, випромінюваних в окру ¬ лишнього простір. Вона складається з 16 хвильових каналів
Активний випромінювач складається з шести пар симетричних вібраторів, приварених попарно вздовж двопровідної лінії. Двухпроводная лінія коротко замкнута з боку директорів і розімкнути з боку рефлектора. Точка підключення фідера стоїть на відстані Л / 4 від замкнутого кінця лінії. Лінія є симетрувальним пристроєм і забезпечує симметричне харчування кожної пари вібраторів випромінювача від несиметричний ¬ ного коаксіального фідера. Зважаючи малих відстаней між ви-браторамі активного випромінювача дію їх можна розглядати як дію одного випромінювача, що має поперечні розміри, порівнянні з довжиною хвилі. Цим забезпечує діапазон антени по частоті і діаграмі спрямованості.
Хвильові канали з дільником потужності з'єднуються антенними фідерами через согласующие трансформатори, які забезпечує розподіл потужності подводимой енергії в кожному поверсі антени, наступним чином:
- В хвильові канали 4 і 5 надходить по 25% потужності поверху;
- В хвильові канали 3 і 6 надходить по 12,6% потужності поверху;
- В хвильові канали I, 2, 7, 8 надходить по 6,25% мощнос ¬ ти поверху.
Всі хвильові канали в кожному поверсі антени запитані син-фазно за рахунок рівності електричної довжини фідерів.
Зазначене вище розподіл потужності дозволяє отримати необхідну ширину ДНА в горизонтальній площині і мінімальний рівень бічних пелюсток.
При роботі антеною на прийом, виходячи ІЕ принципу взаімнос ¬ ти, зберігається та ж ДНА, що і при передачі.
При прийомі енергії імпульсів радіохвиль відбитих від Цілей в напрямку РЛС, приймається і перетворюється антеною в енергію імпульсів струму високої частоти, які з того ж фі ¬ дерном тракту надходять в антенний комутатор.
Всі розрядники антенного комутатора при наявності слабких сигналів не загоряються. При цьому прохідні розрядники РІ1 і РІ2 відключають антенний комутатор від передавального пристрою, забезпе-Печиво проходження луна-сигналів з малими втратами від антени на вхід приймального пристрою.
При контролі функціонування станції на АФС перевіряється коефіцієнт біжучої хвилі за допомогою бл. 42. Він повинен бути не менше 65%.