Книга друга

2. М1

Еврип — протока між островом Евбеєю та Беотією, історичною областю Греції.

II. Р2

Крез (595—546 до н. е.) — останній цар Лідії. Славився своїми багатствами.

Кір (?—530 до н. е.) — цар Перської держави Ахеменідів, вів численні загарб­ницькі війни.

Павло — тут: римський консул Павло-Емілій, який 168 р. до н. е. у битві при Пінді переміг і полонив македонського царя Персея. Повернувшись у Рим із тріумфом, він за декілька днів втратив обох своїх синів. Його доля тради­ційно наводилася як приклад зрадливої Фортуни.

Юпітер — італійський бог неба і світла, у римлян згодом — також бог війни.

II. М2

“Щедро з рогу свого сипала... статком славна богиня” — йдеться про німфу Амальтею, атрибутом якої був ріг достатку.

II. РЗ

Курія — тут: місце зібрань патриціїв; будівля засідань сенату.

Курульні крісла — розкішно оздоблені крісла консулів, преторів та едилів.

II. М4

Евр — ранковий вітер, брат Борея, Зефіра і Нота; спочатку східний, згодом південно-східний вітер, що дме під час зимового повороту сонця.

II. М5

Серійські тканини — шовки: сери — народ у Східній Азії, що в Римі ототож­нювався з китайцями.

Тир — приморське місто-держава у Фінікії (сучасний Сур у Ливані).

II. Рб

Бусиріс — міфічний володар Єгипту. Приносив у жертву богам чужинців, що відвідували ного країну. Був подоланий і вбитий Гераклом.

Геракл (у римлян — Геркулес) — найпопулярнішин із давньогрецьких героїв, здійснив славетні дванадцять подвигів.

Пунійці — латинська назва фінікійців-карфаґенян.

Регул Марк Атілій (? — близько 248 до н. е.) — римський полководець. Здобув перемогу над карфагенянами 256 р. до н. е., але був подоланий ними при Тунесі 255 р. до н.е.

И. М6

“Скільки зла заподіяв нелюд...” — Йдеться про римського імператора Нерона (37—68), відомого своїми кривавими злочинами і підступністю.

Нот — у давньогрецькій міфології бог південного вітру, носій вологи, дощів і туманів.

2. Р7

Птолемей Клавдій (близько 90 — близько 160) — давньогрецький астроном, створив геоцентричну систему світу.

Цицерон Марк Туллій (106—43 до н. е.) — римський політичний діяч, оратор і письменник.

Парфяни (парфи) — іранське плем’я. Парфянська держава на південний схід від Каспійського моря існувала з 250 р. до н. е. до 224 р. н. е.

2. М7

Фабрицій — Гай Фабрицій Лусцин, римський консул і легат (призначений се­натом уповноважений), відомий своєю чесністю і непідкупністю.

Брут Марк Юній (85—42 до н. е.) — організатор змови 44 р. до н. е. проти Ґая Юлія Цезаря.

Катон Старший (234—149 до н. е.) — римський письменник і політичний діяч, непримиренний ворог Карфагену, поборник давніх звичаїв.

Книга третя

2. М1

Церера (Керера) — в античній міфології богиня родючості та хліборобства. III. Р2

Епікур (341—270 до н. е.) — давньогрецький філософ-матеріаліст.

III. Р4

Катулл Гай Валерій (близько 87 — близько 54 до н. е.) — римський поет- лірик.

Декорат — помічник “наставника обов’язків” при дворі короля Теодоріха.

Претура - звання або посада претора (другої особи після консула).

III. М4

Курули — римські урядовці.

III. Р5

Антонін Пій (86—161) — римський імператор.

III. М5

Тула (Туле) — згідно з уявленнями античних географів, острів біля Полярно­го кола, за 6 днів плавання на північ від Британії.

2. Р7

Еврипід (близько 480—406 до н. е.) — давньогрецький поет-драматург.

3. Р8

Аристотель (384—322 до н. е.) — давньогрецький філософ і вчений.

Лінкей — у давньогрецькій міфології герой, чий гострий зір міг проникати крізь землю й скелі. У переносному значенні — пильний сторож-охоронець.

Алківіад (близько 450—404 до н. е.) — афінський полководець.

БОЕЦІЙ 3

РОЗРАДА ВІД ФІЛОСОФІЇВипробування Філософією 3

Андрій Содомора“Останній римлянин” Северин Боецій 10

РОЗРАДА ВІД ФІЛОСОФІЇКнига перша 1

І. М1 1

І. М2 2

L Р2 3

І. М3 3

1» 114 4

1 Р4 5

Книга друга 12

а. М4 18

Владарює одна ж любов Небом — й вашими душами.Книга третя 8

т. М9 V 18

.Книга четверта 28

V. мз 21

!ПРИМІТКИ 1

“Портик дав нам мужів колись..." — Йдеться про філософську школу стоїків: саме слово “портик” (колонада, крита галерея) — тут означає саме портик в Афінах, де філософ Зенон з Елеї збирав своїх слухачів та учнів; у перенос­ному значенні — взагалі стоїчна школа, вчення стоїків.ЗМІСТ 7

Тенар — Тенарський мис у Лаконії (Греція), де, за віруваннями давніх греків, був вхід до підземного царства Аїду.

Триголовий пес — Кербер (Цербер), охоронець брами підземного царства Аїду.

Фурії — римські богині помсти. Ототожнювалися з грецькими ериніями або евменідами.

Іксіон — у давньогрецькій міфології цар лапітів (племені, що жило у Фесса- лії), відомий своїми злочинами. За це був кинутий богами в Аїд і прикутий до вогняного колеса, що вічно оберталося.

Тантал — у давньогрецькій міфології — фригійський цар, улюбленець богів. Покараний богами за злочини, на тому світі, стоячи по шию в воді, не міг утамувати спрагу, бо вода відступала, коли він нахилявся.

Тітій — велетень, що жив на острові Евбеї. За спробу згвалтувати богиню Ле­то Зевс уразив його блискавкою і скинув у підземне царство. За іншою вер­сією міфу, його печінку роздирав коршак.

Владар тіней — тут: Аїд, володар підземного царства, який погодився відпус­тити Евридіку, дружину Орфея.

Тартар — за уявленнями давніх греків, темна безодня в глибині космосу, роз­ташована нижче від підземного царства Аїду.