Книга перша

І. М1

Камени — назва шанованих у Римі італьських богинь. Римські поети не­рідко називали їх музами. Згодом камени стали покровительками мис­тецтва.

Фортуна — римська богиня щастя, долі, добробуту, успіху. Ототожнювалася з давньогрецькою богинею Тихе.

І. Р1

Стилос — загострена паличка з кістки, металу або дерева, що нею писали на воскових табличках.

П, Є — пі, тета: літери грецької абетки, якими позначалися, слідом за Аристо­телем, два види філософії — практична і теоретична.

Музи — у давньогрецькій міфології богині поезії, наук і мистецтв.

Елеати — представники елейської школи давньогрецької філософії (VI—V ст. до н. е.). Чільні постаті — Парменід та Зенон з Елеї (звідси й походить назва).

Академіки — представники заснованої Платоном в Афінах (близько 387 р. до н. е.) філософської школи (академії).

Сирени — в античній міфології морські істоти, уособлення оманливості морсь­кої гладіні. Зображувались у вигляді напівжінок — напівптахів або крила­тих жінок із риб’ячими хвостами.

І. М2

Геспер (Веспер) — божество вечірньої зірки. За часів античності не знали, що вранішня і вечірня зірка — це та сама Венера, тому, як ранкову зірку, греки називали цю планету Еоспор або Фосфор.

І. Р2

“Я ж подала тобі таку зброю..." — Йдеться про те, що Філософія озброює лю­дину розумом, мудрістю та розсудливістю.

І. М3

Кавр — північно-західний вітер.

Борей — у давньогрецькій міфології бог північного вітру. Переносно — порив­частий холодний вітер.

Фракія — історична область на сході Балканського півострова, між Егейсь- ким, Чорним і Мармуровим морями.

Феб — одне з імен давньогрецького бога Аполлона як божества світла.

І. РЗ

Платон (428 або 427 — 348 або 347 до н. е.) — давньогрецький філософ-ідеа- ліст, учень Сократа.

Сократ (близько 470—399 до н. е.) — давньогрецький філософ, один із родо­начальників діалектики.

Епікурейці — послідовники вчення давньогрецького філософа-матеріаліста Епікура. Найвидатніший представник цього вчення у давньому Римі — по­ет і філософ Лукрецій.

Стоїки — послідовники стоїцизму, одного з провідних напрямків античної філософії.

Анаксагор (близько 500—428 до н. е.) — давньогрецький філософ, створив вчення про неподільні елементи — “насіння речей”.

Зенон — тут: Зенон з Елег (близько 490—430 до н. е.) — давньогрецький філо­соф. Автор відомих парадоксів, що обгрунтовують неможливість руху, мно­жинності речей та ін.

Каній (І ст.) — римський філософ-стоїк. Був засуджений до смерті імперато­ром Каліґулою.

Сенека Луцій Анней (близько 4 до н. е. — 65 н. е.) — римський політичний діяч, письменник і філософ, представник стоїцизму.

Соран (І ст.) — римський філософ-стоїк. Як і Сенека, став жертвою імперато­ра Нерона.

І. М4

Вулкан — у римській міфології бог вогню, а також захисник від пожеж. Отото­жнювався з давньогрецьким богом Гефестом.

І. Р4

Коніґаст — фаворит при дворі остготського короля Теодоріха в Равенні.

Триґвілл — коханець дочки короля Теодоріха.

Кампанська провінція (Кампанья) — історична область в Італії.

Консуляр — колишній консул. Консул у Стародавньому Римі — вибірна поса­да; згодом це звання перетворилось на почесний титул.

Палатинські пси — тут: особи, наближені до імператорського двору, палатина.

Альбін — римський патрицій, сенатор, згодом був обраний консулом.

Кіпріан — довірена особа короля Теодоріха. Вважається, що він був автором доносу про таємне листування з візантійським імператором; у причетності до цього листування був звинувачений Боецій.

Василій — придворний короля Теодоріха, згодом звинувачений у чаклунстві.

Опіліон — брат згаданого вище Кіпріана.

Ґауденцій — найімовірніше, придворний короля Теодоріха.

Ґай Юлій Цезар (102 або 100 — 44 до н. е.) — римський полководець і диктатор.

Піфагор (VI ст. до н. е.) — давньогрецький філософ, математик, релігійний і політичний діяч.

І.М5

Люна (Луна) — римська богиня Місяця. Ототожнювалася з давньогрецькою богинею Селеною.

Люцифер — римська назва ранкової зірки — планети Венери.

Зефір — у давньогрецькій міфології — бог західного вітру. Переносно — теп­лий легкий вітрець.

Арктур — зірка з сузір’я Волопаса.

Сиріус — зірка з сузір’я Великого Пса.

І. М6

Аквілон — латинська назва грецького бога північного вітру Борея. Перенос­но — північний вітер.

Вакх (Бахус) — в античній міфології одне з імен Діоніса, бога родючості, рос­линності, виноградарства.

1. М7

Австр — південний вітер.