
- •1. Умови експлуатації нафтопромислових машин і механізмів. Конструктивні, експлуатаційні та технологічні фактори, які визначають несучу здатність обладнання.
- •2. Обладнання для експлуатації свердловин механізованими способами. Область раціонального застосування та порівняльний аналіз.
- •3 . Порівняльний аналіз кінематичних схем приводів шсн. Безбалансирні приводи. Особливості їх конструкції.
- •4. Склад і особливості конструкції обладнання шсну.
- •5. Статичні і динамічні навантаження в точці підвішування штанг. Загальні принципи їх розрахунку.
- •6. Виконувані функції, умови експлуатації та експлуатаційні вимоги до шсну. Різновиди індивідуальних приводів.
- •7. Кінематичний розрахунок балансирного приводу шсн за наближеною теорією.
- •8. Умови зрівноваження приводів шсн. Способи зрівноваження, їх переваги і недоліки.
- •9. Динамограма роботи шсну без і із врахуванням реальних умов експлуатації. Визначення за динамограмою навантажень в точці підвішування штанг і довжини ходу плунжера, устьового штока.
- •10. Виконувані функції, умови роботи та експлуатаційні вимоги шсну, технічні показники.
- •11. Розрахунок потужності приводу шсну.
- •12. Основні положення методики вибору шсну для заданих умов експлуатації.
- •13. Регулювання режиму роботи шсну.
- •14. Загальні принципи розрахунку тангенціальних зусиль на пальці кривошипа верстата-качалки.
- •15. Перевірочний розрахунок на статичну міцність основних деталей верстата-качалки (балансир, вісь балансира, траверса, шатун, опора траверси).
- •16. Область раціонального застосування, конструкція та принцип роботи свердловинних штангових насосів. Швидкозношувані вузли.
- •17. Умови експлуатації шсн. Розрахунок основних деталей насоса на міцність.
- •18. Штангові свердловинні насоси. Призначення, класифікація насосів, основні параметри.
- •19. Насосні штанги, призначення, умови експлуатації, розмірний ряд, матеріали.
- •20. Насосні штанги. Типи. Конструкції. Основи теорії корозійно-втомної міцності насосних штанг.
- •21. Діючі навантаження та методика розрахунку насосних штанг.
- •22. Причини руйнування штанг. Способи і засоби підвищення працездатності насосних штанг.
- •23. Трубчасті та безперервно намотувані штанги їх переваги і недоліки.
- •24. Умови роботи нкт в штангових насосних установках. Діючі навантаження.
- •25. Методика вибору колони нкт, агрегатів і обладнання для промивання піщаних пробок.
- •26. Технологічний процес експлуатації нкт. Причини порушення працездатності нкт та основні напрямки її підвищення.
- •27. Загальні принципи розрахунку гладких і рівноміцних нкт.
- •28. Засоби для діагностування працездатності підземного обладнання штангових свердловинних насосних установок.
- •29. Гідроприводні штангові насосні установки. Призначення, класифікація, принципові схеми і склад обладнання.
- •30. Установки безштангових свердловинних насосів з гідроприводом. Призначення, умови експлуатації, основні принципові схеми гідропоршневих насосних установок.
- •31. Конструкція, принцип роботи та умови експлуатації діафрагмового насоса. Швидкозношувані вузли.
- •32. Установки струменевих насосів для видобутку нафти. Призначення, область застосування, склад обладнання, технічні показники
- •33. Установки діафрагмових насосів для видобутку нафти. Призначення, область застосування, склад обладнання. Технічні показники.
- •34. Установки гвинтових штангових насосів. Призначення, склад обладнання, область застосування, технічні показники.
- •35. Умови роботи, діючі навантаження та особливості розрахунку насосних штанг в комплекті обладнання установки гвинтових штангових насосів.
- •36. Типи та конструкції приводів гвинтових штангових насосів.
- •37. Види ремонтів свердловин, аналіз аварій в нафтових і газових свердловинах.
- •38. Основні вимоги до обладнання для виконання підземного ремонту свердловин.
- •39. Підйомні агрегати для виконання робіт при підземному ремонті свердловин. Склад обладнання, технічні показники.
- •40. Підйомні агрегати для виконання робіт при підземному ремонті свердловин. Вибір найвідповіднішої моделі підйомного агрегату для відомих умов застосування.
- •41. Засоби механізації і автоматизації спо при підземному ремонті свердловин. Умови експлуатації, експлуатаційні і конструктивні вимоги.
- •42. Пристрої та інструмент для виконання робіт при підземному ремонті свердловин.
- •43. Пристрої для виконання спо при підземному ремонті свердловин. Проблеми ваги і металоємності.
- •44. Інструмент для виконання спо при підземному ремонті свердловин. Призначення, типи. Технічні та експлуатаційні показники. Переваги і недоліки.
- •46. Інструмент для виконання аварійно-відновних робіт в свердловинах (ловильний інструмент, фрези). Призначення, типи, характеристики інструменту.
- •47. Обладнання для промивання піщаних відкладень в нафтових і газових свердловинах. Технічні і експлуатаційні показники.
- •48. Обгрунтування вибору підйомного обладнання для промивання піщаних пробок.
9. Динамограма роботи шсну без і із врахуванням реальних умов експлуатації. Визначення за динамограмою навантажень в точці підвішування штанг і довжини ходу плунжера, устьового штока.
Вивчення методики динамометрування проводиться на повнорозмірній УШСН. Для зняття динамограми застосовується динамограф ГДМ-3 який складається з двох блоків - блоку заміру навантажень, що діють на устьовий шток i самописця.
Зміна навантаження через гідравлічну систему сприймаються динамографом, а переміщення устьового штока - за допомогою механічного обертання барабана з пружиною повертання каретки в початкове положення.
Р'=Рр*fпл*L
Рр=
р*(fпл-
fшт)* L
Р'шт= шт.* fшт* L-R
Ршт = шт.* fшт* L
Рис. 9.1 Теоретична динамограма, яка
дозволяє вивчати повний цикл навантаження
Припустимо, що плунжер знаходиться в кінці робочого ходу вниз.
Нагнітальний клапан при цьому ще відкритий і навантаження передається через колону НКТ за рахунок чого колона НКТ отримала пружнє видовження.
В т.А нагнітальний клапан закривається . Вага стовпа рідини передається на плунжер і штанги отримують видовження .
Таким чином, при підрахунку Рмакс стат. Можна приймати Ршт. без втрати в вазі внаслідок занурення їх в рідину, при цьому тиск рідини треба рахувати по площі труб за мінусом площі перерізу штанг.
Якщо приймати вагу штанг з урахуванням втрати у вазі, то для визначення ваги рідини тиск її потрібно множити на повну площу плунжера.
На штанги при зворотно-поступальному русі крім власної ваги і стовпа рідини діють інерційні сили внаслідок чого спотворюється динамограма в т. підвісу штанг в порівнянні з динамограмою отримують тільки від статичних навантажень.
10. Виконувані функції, умови роботи та експлуатаційні вимоги шсну, технічні показники.
Призначені для перетворення обертового руху електродвигуна в зворотно – поступальний рух штанг.
Верстати – качалки виготовляються в двох виконаннях:
СК – випускаються 7 типорозмірів і СКД – по ОСТ 26-16-08-87 шести типорозмірів.
Застосовуються в помірному і холодному макрокліматичному районах.
Верстати – качалки експлуатуються під відкритим небом в зв’язку з чим вони зазнають постійної дії від атмосферної вологи, пилу, що переноситься вітром.
Окрім цього при передачі зворотно – поступального руху на свердловинний насос балансир та весь ВК зазнають значних статичних і динамічних навантажень.
Технічне обслуговування
10.1. Технічне обслуговування верстатів-качалок проводиться для попередження передчасних відмов, підвищення терміну роботи і зниження втрат електроенергії.
Повинні проводитись наступні види технічного обслуговування і регулювання при експлуатації:
Заміна масла у новому редукторі - через 15 днів після пуску в роботу. При цьому необхідно промити картер соляровим маслом, що не містить води і кислот, і замінити свіжим маслом.
При застосуванні у редукторі магнітного уловлюючого пристрою необхідно через 15 днів роботи верстата-качалки (після його пуску) без заміни масла очистити магнітний пристрій від металевого пилу і встановити на місце. У майбутньому очистку пристрою виконувати при доливанні чи заміні масла.
10.2 Огляд працюючого верстата-качалки з метою виявлення неполадок і їх усунення проводять не рідше 1-го разу у три дні.
10.2.1 При огляді верстата-качалки, не зупиняючи його, перевірити:
зрівноваження по показах амперметра (зрівноваження задовільне, якщо різниця між показами амперметра при ходах вгору і вниз не перевищує + 10% від півсуми двох максимальних значень сили струму за цикл);
наявність вібрації і незвичних шумів - візуально і на слух визначити, які з частин верстата-качалки є їх джерелом.
10.2.2 При огляді зупиненого (у випадку необхідності) верстатакачалки (головка балансира в нижньому положенні) перевірити :
стан різьових з"єднань - опробуванням ключами;
стан деталей, що є джерелом виявлених вібрацій і незвичайних шумів - візуально;
натяг клинових пасів - опробуванням;
недопустиме взаємне зміщення деталей, погнутість їх - візуально;
ступінь нагріву електродвигуна, редуктора, підшипникових корпусів і інше;
рівень масла в картері редуктора - відгвинчуванням нижньої контрольної пробки;
наявність мастила у підшипникових камерах редуктора – відгвинчуванням контрольної пробки на кришках проміжного і веденого валів, а також зняттям кришок підшипників.
10.2.3 Підчас огляду неполадки повинні бути ліквідовані або верстат- качалка повинен бути зупинений для виконання необхідних ремонтних робіт.
10.2.4 Змащування підшипників та інших деталей, що труться, виконується у відповідності до табл. 1.,
Зміна зрівноваження виконується при зміні режиму експлуатації і у залежності від показів амперметра.
10.4.1. При зміні зрівноваження :
встановити кривошипи з допомогою електродвигуна в горизонтальне положення і закріпити гальмо;
звільнити болти кріплення противаг до кривошипа;
вставити у поперечний паз основи противаги шестигранний валик - пристрій для його переміщення, обертанням круглих гайок опор валика ліквідувати зазори, надіти на валик держак і, обертаючи його у потрібному напрямку, перемістити противагу на необхідну відстань, після чого закріпити її (аналогічно вчинити по відношенню до інших противаг).
10.4.2 Зкоректувати зрівноваження, виходячи із замірів максимальних значень сили струму при ходах вгору і вниз, для чого :
- визначити сумарну відстань, на яку необхідно перемістити у сукупності противаги для досягнення зрівноваження.
Визначається за формулою:
Δτ =
де Δτ- шукана відстань, см;
(Ів - Ін) - різниця максимальних значень сили струму при ходах вгору і вниз, А;
Qр - маса противаги;
п - число качань за хвилину.
При Δτ >0 противаги потрібно рухати від центру, при Δτ <0 - до центру обертання кривошипів.
Робота верстата у незрівноваженому стані не допускається.
Обслуговування електродвигуна і блока управління проводиться у відповідності з їх інструкцією по експлуатації.
10.7 Перед початком підземного і капітального ремонту свердловини головку балансира необхідно повернути в потрібну сторону, для чого: - вставити з допомогою електродвигуна гирловий шток на затиск, загальмувати кривошип і від'єднати підвіску гирлового штока від колони насосних штанг;
звільнити клин фіксатора головки балансира;
прив"язати до нижньої частини головки балансира відтяжний штроп або зачепити дротяний гачок;
поступово звільнити гальмо, підняти балансир вгору, загальмувати кривошип і відтягнувши штроп або гачок, повернути головку;
10.8. Після закінчення ремонтних робіт повернути головку балансира в робоче положення, для чого :
за допомогою електродвигуна перевести головку балансира у трохи нахилене вниз положення;
відтягнути головку за допомогою штропа або гачка, переводячи її у робоче положення, і поставивши на місце клин фіксатора.
Технічні показники верстатів – качалок:
Номінальне навантаження ( на устьовому штоці ), кн.
Номінальна довжина ходу устьового штока, м
Номінальний обертовий момент ( на вихідному валі редуктора ), кН*м
Число ходів балансира за хвилину
Габаритні розміри, мм не більше:
Довжина
Ширина
Висота
Маса, кг