
- •1. Умови експлуатації нафтопромислових машин і механізмів. Конструктивні, експлуатаційні та технологічні фактори, які визначають несучу здатність обладнання.
- •2. Обладнання для експлуатації свердловин механізованими способами. Область раціонального застосування та порівняльний аналіз.
- •3 . Порівняльний аналіз кінематичних схем приводів шсн. Безбалансирні приводи. Особливості їх конструкції.
- •4. Склад і особливості конструкції обладнання шсну.
- •5. Статичні і динамічні навантаження в точці підвішування штанг. Загальні принципи їх розрахунку.
- •6. Виконувані функції, умови експлуатації та експлуатаційні вимоги до шсну. Різновиди індивідуальних приводів.
- •7. Кінематичний розрахунок балансирного приводу шсн за наближеною теорією.
- •8. Умови зрівноваження приводів шсн. Способи зрівноваження, їх переваги і недоліки.
- •9. Динамограма роботи шсну без і із врахуванням реальних умов експлуатації. Визначення за динамограмою навантажень в точці підвішування штанг і довжини ходу плунжера, устьового штока.
- •10. Виконувані функції, умови роботи та експлуатаційні вимоги шсну, технічні показники.
- •11. Розрахунок потужності приводу шсну.
- •12. Основні положення методики вибору шсну для заданих умов експлуатації.
- •13. Регулювання режиму роботи шсну.
- •14. Загальні принципи розрахунку тангенціальних зусиль на пальці кривошипа верстата-качалки.
- •15. Перевірочний розрахунок на статичну міцність основних деталей верстата-качалки (балансир, вісь балансира, траверса, шатун, опора траверси).
- •16. Область раціонального застосування, конструкція та принцип роботи свердловинних штангових насосів. Швидкозношувані вузли.
- •17. Умови експлуатації шсн. Розрахунок основних деталей насоса на міцність.
- •18. Штангові свердловинні насоси. Призначення, класифікація насосів, основні параметри.
- •19. Насосні штанги, призначення, умови експлуатації, розмірний ряд, матеріали.
- •20. Насосні штанги. Типи. Конструкції. Основи теорії корозійно-втомної міцності насосних штанг.
- •21. Діючі навантаження та методика розрахунку насосних штанг.
- •22. Причини руйнування штанг. Способи і засоби підвищення працездатності насосних штанг.
- •23. Трубчасті та безперервно намотувані штанги їх переваги і недоліки.
- •24. Умови роботи нкт в штангових насосних установках. Діючі навантаження.
- •25. Методика вибору колони нкт, агрегатів і обладнання для промивання піщаних пробок.
- •26. Технологічний процес експлуатації нкт. Причини порушення працездатності нкт та основні напрямки її підвищення.
- •27. Загальні принципи розрахунку гладких і рівноміцних нкт.
- •28. Засоби для діагностування працездатності підземного обладнання штангових свердловинних насосних установок.
- •29. Гідроприводні штангові насосні установки. Призначення, класифікація, принципові схеми і склад обладнання.
- •30. Установки безштангових свердловинних насосів з гідроприводом. Призначення, умови експлуатації, основні принципові схеми гідропоршневих насосних установок.
- •31. Конструкція, принцип роботи та умови експлуатації діафрагмового насоса. Швидкозношувані вузли.
- •32. Установки струменевих насосів для видобутку нафти. Призначення, область застосування, склад обладнання, технічні показники
- •33. Установки діафрагмових насосів для видобутку нафти. Призначення, область застосування, склад обладнання. Технічні показники.
- •34. Установки гвинтових штангових насосів. Призначення, склад обладнання, область застосування, технічні показники.
- •35. Умови роботи, діючі навантаження та особливості розрахунку насосних штанг в комплекті обладнання установки гвинтових штангових насосів.
- •36. Типи та конструкції приводів гвинтових штангових насосів.
- •37. Види ремонтів свердловин, аналіз аварій в нафтових і газових свердловинах.
- •38. Основні вимоги до обладнання для виконання підземного ремонту свердловин.
- •39. Підйомні агрегати для виконання робіт при підземному ремонті свердловин. Склад обладнання, технічні показники.
- •40. Підйомні агрегати для виконання робіт при підземному ремонті свердловин. Вибір найвідповіднішої моделі підйомного агрегату для відомих умов застосування.
- •41. Засоби механізації і автоматизації спо при підземному ремонті свердловин. Умови експлуатації, експлуатаційні і конструктивні вимоги.
- •42. Пристрої та інструмент для виконання робіт при підземному ремонті свердловин.
- •43. Пристрої для виконання спо при підземному ремонті свердловин. Проблеми ваги і металоємності.
- •44. Інструмент для виконання спо при підземному ремонті свердловин. Призначення, типи. Технічні та експлуатаційні показники. Переваги і недоліки.
- •46. Інструмент для виконання аварійно-відновних робіт в свердловинах (ловильний інструмент, фрези). Призначення, типи, характеристики інструменту.
- •47. Обладнання для промивання піщаних відкладень в нафтових і газових свердловинах. Технічні і експлуатаційні показники.
- •48. Обгрунтування вибору підйомного обладнання для промивання піщаних пробок.
43. Пристрої для виконання спо при підземному ремонті свердловин. Проблеми ваги і металоємності.
Інструменти для СПО:
-трубні,штангові елеватори, для захоплення труби і утримання колони в підвішаному стані в процесі СПО бувають одно(втулкові) і дво(балкові) штропні.
Тех.показникі: вантажопід. Діаметр захоплювальних труб.Маси елеваторів пропорційні іх вантажопідйомності.
Параметри вантажопідйомності стандартизовані. Трубні елеватори виготовляються штампуванням і литтям. В нафтопромисловій практиці широке застосування знайшли такі типи елеваторів:
одноштропні - ЕНКБ, ЕГ, ЕТА, ЕЗН, ЕШН;
двоштропні - ЕТАД, ЕНД, ЕХЛ.
Недоліки балкових елеваторів: велика вага і металомісткість.Велики маси трубних ел.обумовленні схемою яка представляє собою балку на двух опорах, навантаженою вагою труб по середені.
Переваги більша вантажопідйомність у порівнянні з втулковими(одноштропні)
Недоліки втулкових: менша вантажопідйомність у порівнянні з балковими.
Переваги втулкових полегшуються ручні роботи,скоротилась маса в 4 рази в порівнянні з балочними, леквідувалосьнеобхідність виготовлення великої кількості типорозмірів для труб одного діаметра.
- ключі(штангові і трубні) застосовуються : при ремонтах та інших технологічних операціях на нафтових i газових свердловинах для скручування i розкручування НКТ i штанг при СПО використовуються трубні та штангові ключі. Широке застосування при роботі в комплекті з автоматами для механізації СПО (АПР, КМУ, КАРС) знайшли трубні ключі КТГУ, КСМ i КТДУ (КТД). Останній тип ключів виготовляється у двох виконаннях: ключі типу КТД застосовуються для ручного, а ключі КТДУ, що мають укорочену рукоятку - для механізованого процесу скручування-розкручування НКТ i трубчастих штанг.
Для ручного скручування трубних з'єднань використовуються ключі КОТ (випускаються замість ключів КТНД) та ланцюгові ключі нормального виконання КЦН i полегшеної конструкції КЦО. Скручування штангових колон проводиться ключами КШН i КШК.
Принцип роботи трубних ключів базується на ефекті "самозатягування", тобто з збільшенням обертового моменту зростають зусилля затискання труби.
Основні вимоги до трубних i штангових ключів:
- надійне захоплення різьбових з'єднань як при скручуванні так i при розкручуванні;
- спайдери – це пристрої які призначенні для втримання на вазі колони труб за гладку частину в процесі СПО.Він являє собою розрізний корпус зі змінними клинами під труби різних діаметрів. Тех.парам: вантажпід.,умовний діаметр захоплювальних труб,привід,габаритні розміри і маса.
Для функціонування спайдера необхідно виконання таких умов: надійний захват клинами, який виключає проковзування; виключити пожкодження труби. Аналіз форми зубів показує, шо надійний захват труби проходить при отимальному співвідношенні 3 основних величин:кут нахилу клина, коееф.сцеплення з трубою, коф. тертя між корпусом і клином.
Проблема ваги і металомісткості полягає у тому що балочні елеватори потребують більше металу для виготовлення ніж втулкові. Це значно збільшує їх масу, що призводить до погіршення ручних робіт. Обмежена конструкцій елеваторів стало можливим на основі використання принципово нових конструкцій елеваторів – втулкових корпус якого в напрямку навантаження працює на розтяг. Використання такої конструкції дозволило скоротити масу в 4 рази в порівнянні з балочними,ліквідувалось необхідність виготовлення великої кількості типорозмірів для труб одного діаметра.